МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ ПРОГНОЗ ЕКОНОМІКИ
Як зміниться валовий внутрішній продукт України (ВВП), на які інфляцію та курс гривні чекати? Провідні економісти країни повідомили агенції УНІАН свої прогнози на цей рік.
Рік, що минає, став найтрагічнішим в історії незалежної України через жорстоку війну, яку розпочала росія під управлінням кривавого диктатора.
Це вторгнення стало руйнівним, у тому числі для національної економіки. Економісти, що позаминулого року розробляли прогнози на 2022 рік, не могли і подумати про те, наскільки радикально зміниться реальність.Минулого року економіка України очікувано зазнала карколомного зниження через повномасштабну війну. У Міністерстві економіки зазначили, що продовження атак рашистів на об’єкти енергетичної інфраструктури, які розпочалися в жовтні, може призвести до ще більшого зниження ВВП України, ніж прогнозувалося.
Перший заступник міністра економіки Денис Кудін повідомив, що російські обстріли енергетичної інфраструктури збільшили темпи спаду національної економіки в листопаді 2022 року до листопада минулого до 41%. В цілому на 2022 рік прогноз зниження ВВП Уряд погіршив з 32 до 33,2%.
«Наш прогноз - мінус 33,2%. Ми його дещо погіршили внаслідок атак на енергосистему після 23 листопада і 5 грудня», - сказав Кудін.
Інфляція ж у листопаді, за даними Державної служби статистики України, склала 26,5% у річному вимірі, і в 2023 році на значне її сповільнення очікувати не доводиться. За словами першого віце-прем’єр-міністра - міністра економіки Юлії Свириденко, проблеми з енергетикою, спричинені ракетними обстрілами росіянами критичної інфраструктури, можуть вплинути на зростання інфляції в першому кварталі 2023 року.
Така висока інфляція, звісно, відбивається на гаманцях українців, які стикнулися зі зниженням доходів чи взагалі втратою роботи. За даними Державної служби статистики України, ціни на продукти харчування за рік зросли на 35%, найбільше - майже вдвічі - подорожчали яйця.
Також значно зросли ціни на фрукти і овочі. Ціни на транспорт зросли на 40%, зокрема, паливо та мастила подорожчали на 59%.Не менш різко за минулий рік девальвувала національна валюта. Якщо перед вторгненням росіян на нашу землю курс гривні до долара коливався в межах 29 грн/дол., то наразі готівковий курс складає приблизно 40 грн/дол. Національний банк України вже з початку повномасштабної війни зафіксував офіційний курс гривні, який до цього був плаваючим. У перший день вторгнення курс був зафіксований на рівні 29,25 грн/дол., пізніше, у липні, регулятор послабив його на 25% - до 36,57 грн/дол. і поки що не планує змінювати його чи відпускати гривню у вільне плавання.
Що стосується очікувань від року, що настав, то озвучені прогнози, звісно, не можуть точно відобразити, що чекає національну економіку через продовження війни і відповідну невизначеність. Згідно з консенсус-прогнозом провідних економістів країни, у 2023 році очікується зростання ВВП України на 3,25% при споживчій інфляції на рівні 21,5% та курсі національної валюти у 41 гривню за долар США.
У Міністерстві економіки прогнозують цього року скромне зростання ВВП на 3,2% після карколомного минулорічного зниження. Прогноз базується на тому сценарії, що активна фаза бойових дій закінчиться влітку.
Щодо курсу долара, то в Уряді заклали в прогноз повільну девальвацію національної валюти. Згідно з прогнозом, який закладено в бюджет на 2023 рік, середньорічний курс долара буде складати 42,2 грн/дол., на кінець року - 45,8 грн/дол. Інфляція ж очікується на рівні 28%.
Національний банк у жовтневому прогнозі передбачав зростання ВВП у 2023 році на 4% та інфляцію у 21% на кінець року. Але вже у грудні в НБУ заявили про погіршення прогнозу через ракетні обстріли росіянами енергетичної інфраструктури. Свій оновлений прогноз регулятор опублікує в січні 2023 року.
«Щодо ВВП у цьому році, скоріш за все, зниження буде трохи глибшим, ніж очікувалося в жовтневих прогнозах. На цей рік навіть при нашому базовому, відносно оптимістичному сценарії зростання ВВП буде дуже млявим і набагато нижчим, ніж ті 4%, які ми допускали в жовтневому прогнозі», - заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.
Міжнародні організації також висловили своє бачення стану української економіки в цьому році. За прогнозами Міжнародного валютного фонду, після зниження майже на третину в 2022 році реальний ВВП України може незначно зрости приблизно на 1% у 2023 році. Інфляцію фонд прогнозує на рівні 22,5%. Світовий банк же очікує зростання ВВП України на 3,3% у 2023 році та інфляцію у 20% (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Макроекономічні прогнози на 2023 рік
| ВВП, % | Інфляція, % | Курс, грн/дол. | |
| МВФ | 1 | 22,5 | |
| Світовий банк | 3,3 | 20 | |
| Мінекономіки | 3,2 | 28 | 45,8 |
| Нацбанк | 4 | 21 | |
| ICU | 4 | 24 | 40,2 |
| Dragon Capital | -5 | 18 | 43 |
| Concorde Capital | -7 | 22 | 41 |
| SenseBank | 5,5 | 18 | 40,65 |
| Консенсус (медіана) | 3,25 | 21,5 | 41 |
Український ВВП поступово відновлювався протягом травня-вересня, аж поки масовані ракетні удари по енергетичній інфраструктурі не зупинили цю тенденцію. Протягом березня та квітня - найгірших місяців для української економіки - ВВП скоротився на 45-50%. У наступні місяці цей показник покращився до -35% завдяки відступу російської армії з північних областей та покращенню безпекової ситуації.
Багато внутрішньо переміщених осіб повернулися до домівок, що дало змогу бізнесу відновити робочу силу. Кредитування залишалося доступним для малого та середнього бізнесу завдяки урядовим програмам. Економіка також значно виграла від відновлення логістики, адже «Укрзалізниця» доклала зусиль для збільшення пропускного потенціалу. Із серпня став можливим експорт зернових та олійних через чорноморські порти.
Проте з жовтня з’явився новий негативний фактор, що загрожує економічному відновленню, - руйнування енергетичної інфраструктури через російські ракетні обстріли. За оцінками урядовців, наразі зруйновано понад 40% енергетичної інфраструктури - як потужностей із генерування, так і передачі електроенергії. Відключення електроенергії залишаються частими та тривалими й охоплюють області, що до війни виготовляли понад 55% ВВП.
Не очікується помітного економічного відновлення в 2023 році і через слабкість внутрішнього попиту та все ще значні обмеження експортної логістики. Зберігається прогноз зростання реального ВВП цього року на рівні 4%. Прогноз на рік, що настав, базується на припущеннях поступового зниження інтенсивності бойових дій, покращення безпекової ситуації та часткового повернення біженців. Водночас, не передбачається в 2023 році отримання Україною репарацій та відновлення прямих іноземних інвестицій.
Прогноз уповільнення інфляції також підкріплюється ще двома новими аргументами. По-перше, НБУ не буде поспішати послаблювати курс гривні настільки, як це очікувалось раніше. Зараз, до кінця 2023 року офіційний курс долара зріс приблизно до 40 грн, хоча раніше очікували курс 45 грн. Подруге, через скорочення реальних доходів домогосподарств Уряд, імовірно, не буде підвищувати тарифи на комунальні послуги або ж погодиться лише на символічне підвищення цього року. Тож прогнозується зниження інфляції до 24% наприкінці 2023 року.
Зважаючи на значні очікувані обсяги міжнародної фінансової допомоги, НБУ більше не має причин поспішати з подальшою девальвацією гривні після того, як знизив курс гривні до долара на 25% наприкінці липня. Водночас, певне послаблення курсу в цьому році можливе з урахуванням наступного: на девальвації гривні може наполягати МВФ, адже поточний обмінний курс створює значні дисбаланси на валютному ринку. Державний бюджет на 2023 рік базується на середньорічному обмінному курсі 42,2 грн/дол. Якщо курс гривні залишиться на поточному рівні, то доходи бюджету та запозичення можуть виявитися недостатніми для виконання плану. З урахуванням цих міркувань офіційний курс гривні до долара дещо послабиться до 40 грн/дол. до кінця 2023 року.
Негативний вплив відключень електроенергії на економіку України в результаті обстрілів об’єктів енергетичної інфраструктури поки що був помірним. Проте, обстріли, ймовірно, продовжаться, а зростання попиту на електроенергію взимку змусить збільшувати масштаб та тривалість відключень електроенергії. Зважаючи на це, прогноз реального ВВП у 2022 році погіршується на 2 в.п. до мінус 32% р/р, та зберігається прогноз на 2023 р. без змін на рівні мінус 5% р/р, незважаючи на зміну ключового припущення щодо перебігу війни.
Прогноз ВВП на рік, що настав, базується на припущенні, що Україна буде поступово звільняти окуповані території, та зможе закінчити гарячу фазу війни на прийнятних умовах цього року, орієнтовно ближче до осені. Раніше ключовим припущенням макропрогнозу було тривале продовження війни та виснаження.
Очікується, що в результаті суттєвого зниження військових ризиків робота ключових морських портів буде повністю розблокована, з-за кордону повернеться принаймні половина вимушених мігрантів (приблизно 4 млн людей), а український приватний бізнес відновить інвестиційну діяльність. Але, зважаючи на пошкодження виробничих потужностей ворогом та руйнування логістичних ланцюжків, темпи початкового пост-воєнного економічного відновлення будуть помірними і недостатніми, щоб компенсувати економічні втрати на початку 2023 р., викликані атаками на енергетичну інфраструктуру. Запуск широкомасштабної програми відновлення української економіки, скоріше за все, потребуватиме часу і розпочнеться вже у 2024 р.
Очікується, що золотовалютні резерви НБУ залишатимуться вище безпечного рівня, який оцінюється близько 20 млрд дол. Це дозволить НБУ тримати офіційний курс гривні до долара на поточному рівні 36,57 грн/дол. до кінця третього кварталу 2023 року, коли очікуване завершення гарячої фази війни дасть змогу розпочати повернення до гнучкого курсоутворення та інфляційного таргетування.
У післявоєнний період структура попиту і пропозиції валюти на міжбанківському ринку суттєво зміниться. Експортні надходження зростуть в результаті розблокування портів, витрати мігрантів за кордоном суттєво знизяться, так само як і непродуктивні відтоки капіталу, але при цьому стрімко зростатиме імпорт. Скоріше за все, в перші післявоєнні місяці на ринку зберігатиметься відносно невеликий дефіцит валюти на міжбанку, тому очікується помірна девальвацію гривні в четвертому кварталі 2023 року до 43 грн/дол. США.
Основним ризиком для прогнозу залишають розвиток військової ситуації та масштаб пошкоджень критичної інфраструктури. Також тривала затримка міжнародної допомоги або суттєве зменшення її обсягів, особливо в першому кварталі 2023 року, може спровокувати стрімку втрату золотовалютних резервів НБУ та вимушену девальвацію гривні.
Згідно з прогнозом аналітиків, очікується зниження реального ВВП у мінус 7% у 2023 році, споживча інфляція у 22% на кінець року та готівковий курс гривні до долара на рівні 41 грн/дол. Очікується, що режим фіксованого курсу залишиться протягом 2023 року, з незмінним курсом 36,6 грн/дол.
Дефіцит бюджету за прогнозом складе 1,4 трлн гривень у 2023 році (за умови грантового фінансування доходів бюджету від США по 1,5 млрд доларів на місяць).
Є шанс уникнути «емісійного» фінансування за умови злагодженої роботи НБУ та Міністерства фінансів України. Але викуп НБУ нових облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), скоріш за все, залишатиметься фактором перестрахування на випадок, якщо зовнішня підтримка бюджету буде затримуватися.
Обстріли енергетичної інфраструктури - і, відповідно, обмеження енергетичних потужностей, - будуть основним чинником стримування економічного відновлення як мінімум протягом періоду високого споживання електричної потужності, тобто у 4 кварталі 2022 року та 1 кварталі 2023 року. У четвертому кварталі минулого року не варто розраховувати на зниження ВВП кращого за 40% у річному вираженні.
Скорочення реального ВВП України у 2022 році становитиме 32,5%. Якщо влітку спостерігався помітний тренд посилення економічної активності, то восени ситуація змінилася у бік погіршення через цілеспрямовані ворожі обстріли енергетичної інфраструктури та викликані ними вимушені вимкнення електроенергії. Негативний вплив цього чинника на економіку у вересні- жовтні був мінімальним, проте він стрімко зріс у другій половині листопада, зумовлюючи значне послаблення ВВП у IV кварталі 2022 року.
Продовження енергетичного тероризму є ключовим ризиком макроекономічного прогнозу на 2023 рік. Наразі базовий прогноз передбачає зростання реального ВВП у 2023 році на 5,5%, проте не виключається його перегляд за підсумками перебігу зими в Україні.
Показник інфляції на кінець 2022 року становитиме 28%. Водночас спостерігається дедалі більше ознак переходу інфляції до сповільнення. Це станеться вже весною 2023 року. Базовий прогноз передбачає, що середньорічний показник споживчої інфляції в 2023 році становитиме 18%. Цілком імовірно, що Національний банк України слідом за сповільненням інфляції знижуватиме облікову ставку, очікуваний розмір якої на кінець 2023 року становить 20% річних проти нинішніх 25%.
Стан платіжного балансу України в умовах значної зовнішньої підтримки нашої держави дає змогу і надалі утримувати стабільність обмінного курсу. Водночас, передбачається певний керований рух обмінного курсу в сторону послаблення пізніше упродовж 2023 року. Прогноз середньорічного офіційного курсу на 2023 рік становить 40,65 грн/дол.
Прогнози вітчизняних експертів є досить обережними на тлі значної невизначеності в умовах руйнівної війни, що цілком зрозуміло. При цьому більшість прогнозів базується на припущенні, що в 2023 році завершиться, як мінімум, фаза активних бойових дій.
Таким чином, у цьому році на нас чекає незначне зростання ВВП, трохи нижча інфляція та практично незмінний валютний курс. А головне завдання українців - працювати на перемогу, берегти себе та близьких та підтримувати наші Збройні сили. А за перемогою прийде час з міжнародною допомогою відновлювати економіку нашої країни, яка скоро стане частиною Євросоюзу.
Загальний висновок цього розділу можна викласти у вигляді десяти обов’язкових принципів відбудови економіки, обгрунтовані українськими та зарубіжними практиками безпосередньо для нашої країни (табл. 1.2).
Таблиця 1.2
Десять базових принципів відбудови економіки України
| Принципи | Зміст та сутність принципів |
| 1. Україна має отримати повний доступ до ринків країн G7 та Євросоюзу | Для українських товарів уряди цих країн мають скасувати всі квоти та імпортні мита, зокрема захисні та антидемпінгові. Українські виробники зможуть вільно експортувати свою продукцію на ринки, що охоплюють 54% світової економіки. Велика Британія як країна великої сімки вже подає приклад. Найближчим часом за підсумками двосторонніх перемовин британці оголосять про повне відкриття своїх ринків для України. В минулому доступ до ринків розвинутих держав дозволив успішно відновитися після війни Південній Кореї. Експорт дає можливість промисловості розвиватися і виробляти більше товарів. А головне - інтегруватися в сучасні ланцюги виробництва. Це не лише експорт, але і трансфер технологій до України, що не менш важливо для промислової модернізації. |
| 2. Повноцінний вступ України до ЄС вже у найближчі 2 роки | Україна розраховує отримати статус кандидата на вступ до ЄС уже влітку до 2025 року. |
| 3. Повна дерегуляція та мінімальне втручання держави в роботу бізнесу | З початку російського вторгнення Уряд вже розпочав масштабну дерегуляцію. Перевели на декларативний принцип 48 дозволів, 19 ліцензій, приблизно 500 інших публічних послуг для бізнесу. Тепер слід це законодавчо закріпити. Міністерство економіки розробило відповідний законопроєкт, який ВРУ розгляне найближчим часом. Бізнес має зосередитись на основних виробничих процесах, а не на взаємовідносинах з державою. Тому маємо замінити перевірки страхуванням або іншими подібними механізмами в тих галузях, де це можливо. |
| Принципи | Зміст та сутність принципів |
| 4. Швидка логістика - не більше, ніж за 72 години з України до Європи | Через російську агресію Україна має обмежені логістичні можливості. Вже зрозуміло, що в майбутньому наші товари будуть рухатися в основному саме на захід - до ЄС. Тому слід максимально розширювати в напрямку ЄС автомобільні переходи та пункти пропуску, збільшувати залізничну логістику через сухі порти та вузли перевантаження на вузьку колію. Навіть після відновлення роботи портів, розвинена логістика з ЄС стане фундаментом для економічної інтеграції України в європейську економіку. |
| 5. Ставка на експорт переробленої продукції в галузях, де Україна вже має конкурентну перевагу на світових ринках | Йдеться про продовольство та металургію. За підсумком 2020-го року Україна була шостою у світі за обсягами експорту продовольства - 74 млн тон (Канада - 77 млн). При цьому ціна експорту української агропродукції склала 22 млрд доларів, а канадської - 55 млрд доларів. Така колосальна різниця зумовлена тим, що Канада експортує здебільшого перероблену продукцію, а Україна - сировину. Саме тому основа політики полягатиме в стимулюванні подальшої переробки сировинної продукції на експорт. З огляду на обмежену логістику, слід оптимізувати тоннаж експорту, переводячи його в експорт готової продукції. Це дає приріст робочих місць всередині країни. Позитивний досвід з переробки соняшника на соняшникову олію можна поширити на кукурудзу та пшеницю. Є можливості запустити переробку кукурудзи на біоетанол, спирт, крохмаль та в якості корму для отримання м’яса птиці, свинини, яловичини та яєць. Також можна наростити виробництво з кукурудзи та пшениці нішевих високомаржинальних товарів - спеціалізованих білків, що використовуються у косметичній, фармацевтичній галузях та харчовій промисловості. Завдяки відкриттю ринку ЄС та будівництву нових потужностей, Україна перероблятиме на метал більшість руди власного видобутку. Вартість тони руди 100-150 доларів, металу - 500-1000, а готового металевого виробу - 1,5-2 тисячі доларів, вартість енергетичних машин -15-20 тисяч доларів за тонну. Модернізація металургії буде також внеском у декарбонізацію економіки, зокрема через впровадження сучасних методів обробки руди. Нам потрібна зброя. Для цього є стартові майданчики у вигляді підприємств ВПК. Необхідний трансфер військових технологій |
| 6. Формування потужного ВПК, що стане базою для подальшого розвитку аерокосмічних технологій | Важливу роль у цьому секторі відіграватиме IT, оскільки Україна робитиме ставку на military-tech. Прикладом для наслідування може бути Ізраїль, який демонструє, як високі військові технології можуть бути двигуном цивільної економіки. |
| Принципи | Зміст та сутність принципів |
| 7. Україна має нарощувати енергетичні потужності | За європейськими мірками наша електроенергія є дешевою. Маємо великі компетенції в атомній енергетиці, які можемо використати для подальшого будівництва атомних блоків та нарощування чистої енергії. Україна здатна будувати АЕС в основному власними силами - від проєктування до виробництва силового обладнання, крім самого корпусу реактора. Але й ці навички можна розвинути на базі існуючих промислових підприємств. |
| 8. Досягнення енергетичної незалежності | За 3-5 років маємо повністю забезпечити себе газом власного видобутку, адже Україна - друга в Європі за покладами «блакитного палива». Паралельно необхідно зменшити енерговитрати економіки через програму термомодернізації. В галузі нафтопродуктів маємо побудувати потужності з переробки, щоб повністю покрити власні потреби. Варто також врахувати досвід Бразилії і значну частину пального виготовляти через сільське господарство: шляхом додавання 15% біоетанолу до бензинів та 20% біодизелю до дизельного пального. |
| 9. Кліматична модернізація - основа трансформації економіки | Будівництво нових промислових потужностей одразу на принципах «зеленої економіки» - мінімального вуглецевого сліду та низької залежності від викопного палива. Все це на основі партнерства в режимі трансферу технологій і доступу до фінансових ресурсів. Уряди-партнери можуть видати своїм компаніям державні гарантії для залучення коштів для інвестицій в Україну. Такі гарантії покриють країновий ризик і дозволять інвестувати в реалізацію великих проєктів. Перспективною має стати концепція ніаршорингу - перетворення України на промислову зону для Європи, що активно стимулюватиме розвиток сектору послуг. Важливо також забезпечити максимальне відновлення транспортної та соціальної інфраструктури протягом року. |
| 10. Локалізація власних ресурсів не менше 60% | Залучення до відбудови саме українців та максимальне використання вітчизняних ресурсів: будматеріалів, металу. росія має заплатити за всі руйнування. Порушення норм міжнародного права є настільки очевидними, що заморожені активи мають бути конфісковані. Держави, які заморозили активи рф, повинні зняти імунітети, які ще захищають ці активи, і спрямовували ці кошти на відновлення України. Впровадження спеціального імпортного мита на всі товари та послуги з росії для тих економік, які не готові впровадити цілковите ембарго. Таке мито не обтяжить покупця, а росія знизить ціну постачання на його розмір. Отримані кошти можуть перераховуватись Україні для фінансування відновлювальних проєктів. |
Таким чином, економічна частина плану відновлення має включати повне відкриття ринків G7 та ЄС для українських товарів, масштабний розвиток військово-промислового комплексу через трансфер технологій і military-tech, фокус на експорті готових товарів у традиційних галузях агро та металургії, а також швидкий розвиток енергетики та логістики на принципах «зеленої економіки».
Література до розділу:
1. Городнічєнко Ю. Відбудувати краще, ніж було: основні принципи відновлення України? URL: https://www. epravda.com.ua/columns/2022/12/13/694934/
2. Богдан Т. План відновлення України: сильні та слабкі сторони. URL: https://lb.ua/
3. Городніченко Ю., Сологуб І., Мауро Б.В. Відбудова України: принципи та політика. CENTRE FOR ECONOMIC POLICY RESEARCH, 2022. 139 с.
4. Уряд та офіс президента представили план відновлення України. URL: https://mind.ua/
5. Україна презентувала план відновлення країни. URL: https://nv.ua/tags/vojna-v-ukraine.html
6. Відновлення України після війни: з чого почати? Аналітика. №18/19(1339/1340).
7. Війна і державний борг — що маємо і що буде. URL: https://dia.dp.gov.ua/vijna-i-derzhavnij-borg- shho-mayemo-i-shho-bude/
8. Як реформувати країну і створити економічне диво — досвід розвинених країн. URL: https://www. rbc.ua/ukr/news/reformirovat-stranu-sozdat-ekonomicheskoe-1473033596.html
9. План модернізації економіки. URL.: http://modernization.fru.org.ua/ua
Еще по теме МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ ПРОГНОЗ ЕКОНОМІКИ:
- 6.1. Місце макроекономічного планування в системі державного регулювання економіки та види макроекономічних планів
- Макроекономічна рівновага та вплив на неї тіньової економіки
- Особливості макроекономічного регулювання нової економіки
- Макроекономічна рівновага невеликої відкритої економіки. Загальна характеристика моделі Мандела-Флемінґа
- Макроекономічна нестабільність. Циклічні коливання економіки. Сутність інфляції та механізм її подолання. Безробіття та його соціально-економічні наслідки
- Основні підходи до концептуалізації «нової економіки». «Нова економіка» як економіка знань
- «Нова економіка» як наука. Предмет та функції «нової економіки»
- Грушко В.І.. Економіка відновлення: Навчальний посібник. - Київ: Університет економіки та права «КРОК», 2023- 221 с., 2023
- 21. Ринкова економіка – як система ринків. Умови функціонування ринкової економіки.
- «Нова економіка»: її сутність, визначення та характерні особливості. Закономірності становлення «нової економіки»