Макроекономічна рівновага та вплив на неї тіньової економіки

Найважливішою характеристикою стану національної економі­ки є макроекономічна рівновага - збалансованість і пропорційність економічних процесів у масштабах усього національного господарс­тва.

Основними рисами макроекономічної рівноваги є стабільність національної економіки й оптимальне використання обмежених ресурсів.

Структуру макроекономічної рівноваги складають:

- збалансованість між сферами та галузями національного господарства;

- відповідність товарних і грошових мас;

- пропорційність між виробництвом і споживанням;

- пропорційність доходів і витрат;

- пропорційність наявних і залучених у виробничий процес факторів виробництва;

- рівність сукупного попиту й сукупної пропозиції на всіх чотирьох типах ринку (товарів, праці, капіталу, грошей).

Концентрованою формою прояву макроекономічної рівнова­ги є збалансованість сукупного попиту та сукупної пропозиції.

Сукупний попит - це сума всіх видатків на кінцеві товари й послуги, вироблені в економіці. Він характеризує реальний обсяг виробництва національного продукту, який здатні купити всі спо­живачі: населення, підприємства та держава, а також іноземні спо­живачі. Відповідно, сукупний попит складається з таких компонентів:

- споживчий попит;

- інвестиційний попит;

- державні закупівлі;

- чистий експорт.

Структуру сукупного попиту в Україні показано в табл. 8.1.

Таблиця 8.1 - Структура сукупного попиту в Україні у 2010-2016 рр. (у % до підсумку)

Закінчення табл.

Джерело: дані офіційного сайту Державної служби статистики.

Аналіз даних табл. 8.1 показує, що за останні 7 років у структурі сукупного попиту зберігається високий рівень споживчих витрат і спостерігається невелике зменшення державних витрат. Частка екс­порту залишалася стабільно високою (від 47,1 % до 49,8 % у різні роки), що свідчить про високу залежність економіки України від зовнішніх ринків. Переважна частка внутрішнього споживання по­кривалася за рахунок імпорту (від 51,1 % до 56,4 % у різні роки).

Зміна обсягу сукупного попиту відбувається, перш за все, під впливом зміни рівня цін. Крім того, на кожний із його компонентів впливають специфічні нецінові фактори:

- на споживний попит: рівень доходів населення, інфляційні очікування споживачів, податки на доходи фізичних осіб, заборго­ваність споживачів тощо;

- на інвестиційний попит: розмір процентних ставок, очіку­вані прибутки, технологічні зміни тощо;

- на обсяг державних закупівель - рівень видатків державно­го та місцевих бюджетів;

- на чистий експорт: стан економіки країн-торгівельних пар­тнерів, валютні курси, конкурентоспроможність вітчизняних това­рів тощо.

Сукупна пропозиція - це загальна вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених у національній економіці. Вона характеризує весь реальний обсяг національного виробництва, який може бути запропонований на ринку за цього рівня цін.

У 2016 р. обсяг ВВП України становив 93,263 млрд дол. Це 65 місце у світовому рейтингу (з 191 країни).

Зміна обсягу сукупної пропозиції відбувається, перш за все, під впливом зміни рівня цін. Крім того, на неї впливають такі неці- нові фактори:

- зміна обсягів факторів виробництва;

- ефективність використання факторів виробництва;

- рівень цін на виробничі ресурси;

- податки та субсидії;

- рівень монополізації економіки;

- рівень трансакційних витрат тощо.

Макроекономічна рівновага характеризує такий стан націо­нальної економіки, за якого весь вироблений національний про­дукт повністю споживається, тобто сукупна пропозиція дорівнює суку­пному попиту.

У сучасній економіці збалансування сукупної пропозиції та сукупного попиту не може бути здійснено автоматично й за допо­могою лише ринкових регуляторів. Їх треба доповнювати держав­ним регулюванням економіки шляхом застосування інструментів бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, політики регулювання доходів і цін тощо.

Під час спаду держава, як правило, знижує податки з прибутку фірм і доходів населення, що стимулює ділову активність і плато­спроможний попит.

Інструментом державної антициклічної політики виступають також трансфертні платежі (допомога по безробіттю, матеріальна допомога соціально незахищеним верствам населення тощо), які автоматично збільшуються під час кризи, коли безробіття сягає мак­симуму, стимулюючи економічне зростання. У період же буму й повної зайнятості обсяги допомоги по безробіттю зводяться до мінімуму, і тим самим зменшується сукупний попит, що стримує зростання виробництва. Отже, трансфертні платежі відіграють роль умонтованих стабілізаторів економіки.

Макроекономічна рівновага - це економічний ідеал, мета державної політики. Досягти її можна, але тільки тимчасово, оскі­льки вона має динамічний характер, і сучасній економіці більш притаманний нерівноважний стан, основними проявами якого є циклічність, інфляція та безробіття.

Макроекономічна нестабільність як порушення загальної рі­вноваги є відхиленням від оптимального використання виробни­чих ресурсів. Тому вона призводить до втрати частини потенцій­ного обсягу ВВП. Безробіття означає пряме недовикористання ро­бочої сили та її дискваліфікацію. Інфляція (особливо гіперінфля­ція) може призвести до втрати керованості національним госпо­дарством.

Дестабілізація національної економіки стимулює розростання її тіньового сектору, який, у свою чергу, посилює макроекономічну нестабільність. Негативний вплив тіньової економіки на загальну рівновагу проявляється в такому:

- у зменшенні надходжень податків та інших обов'язкових платежів до державного бюджету, що збільшує його дефіцит і ста­вить під загрозу фінансування соціальних програм і програм роз­витку;

- у вилученні частини грошової маси з банківського обігу, що посилює кризу неплатежів і породжує необхідність здійснення бартерних угод, що, у свою чергу, загострює економічну кризу;

- в ускладненні втілення у життя заходів грошово-кредитної та бюджетно-податкової політики, оскільки вони неспроможні впливати на тіньовий сектор економіки;

- у втраті керованості народним господарством, що посилює загальну економічну нестабільність і перетворюється на загрозу економічній безпеці держави;

- у загальній криміналізації суспільного життя, яка уражає всі органи державного та суспільного організму.

Водночас тіньова економіка певною мірою пом'якшує кризові явища (див. тему 1), заміщуючи легальну економічну діяльність, що скорочується. Це і пояснює збільшення обсягів тіньової еконо­міки під час рецесії.

Розглянемо детальніше прояви макроекономічної нестабіль­ності - інфляцію та безробіття (циклічність розглянуто у темі 7).

8.2.