ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМ І ВИДІВ КРЕДИТУ

Кредит надають у грошовій або товарній формі. У разі товарної фор­ми об'єктом кредиту є матеріальні цінності, у разі грошової - кошти. У товарній формі надають комерційний, споживчий кредит у випадку реалізації товарів через торговельні підприємства з відтермінуванням платежу і лізинг (довготермінова оренда майна).

Обсяги кредитування підприємств можна також збільшувати, ви­користовуючи нестандартні продукти та послуги кредитного характе­ру. До головних нових кредитних послуг та продуктів належать іпо­течний, акцептний, авальний кредити, факторинг, лізинг, форфейтинг.

Факторинг (від англ. factor - маклер, посередник) - це банківська операція, суть якої полягає в придбанні банком (фактором) у поста­чальника (продавця) права вимоги у грошовій формі на дебіторську заборгованість покупців за відвантажені їм товари (виконані роботи, надані послуги), з прийняттям ризику виконання такої вимоги, а та­кож приймання платежів.

Сьогодні в Україні попит на факторинг та його пропозиція ще не стали масштабними, хоч і постійно збільшуються.

Факторингові операції бувають двох типів - з правом регресу і без нього. Якщо договір про факторингове обслуговування укладають з правом регресу, то банк має право зворотної вимоги до клієнта (про­давця) про відшкодування сплаченої суми. Якщо ж договір укладено без права регресу, то банк такого права не має. Другий варіант уважа­ють менш поширеним, проте на українському ринку є обидва.

Форфейтинг - кредитування зовнішньоекономічних операцій у вигляді викупу в експортера векселів та інших боргових вимог, які акцептовано імпортером. Продавцем вимог за форфейтингом може бути підприємство, яке виконало зобов’язання за контрактом і прагне рефінансувати дебіторську заборгованість для зменшення кредитного ризику та поліпшення ліквідності (платоспроможності).

До кредитно-гарантійних послуг, які надають підприємствам, на­лежить акцептний та авальний кредити.

Акцептний кредит - це позика, яка передбачає акцептування бан­ком інкасованої підприємством-позичальником тратти (переказного векселя) за умови, що підприємство надає в розпорядження банку вексель до терміну його оплати. Особливість акцептного кредиту по­лягає в тому, що банк дає підприємству не гроші, а гарантію оплати­ти вексель у визначений термін. У цьому разі банк стає боржником і виконує умовне зобов’язання, тобто оплачує вексель лише тоді, коли підприємство не виконує своїх зобов’язань. Акцептний кредит є ко­роткотерміновим, його використовують для фінансування оборотних засобів підприємства переважно у сфері зовнішньої торгівлі.

Авальний кредит - це позика, за якої банк бере на себе відпові­дальність за зобов’язаннями підприємства у формі поручительства або гарантії.

Підприємство - одержувач платежу, як і за акцептного кредиту, отримує від банку-гаранта (аваліста) умовне платіжне зобов’язання. Якщо власник векселя вносить протест з огляду на несплату векселя, то банк-аваліст погашає всю суму векселя за платника.

У разі акцептного кредиту банк несе солідарну відповідальність, і вимогу, на вибір кредитора, може бути звернено як на підприємство, так і на банк. У випадку надання авального кредиту банк несе тіль­ки субсидіарну (додаткову) відповідальність, тобто вимога може бути звернена на нього тільки за невиконання її підприємством. Акцептно­го та авального кредитів банки України поки не надають.

У нашій державі формується новий сегмент ринкової економіки - малі та середні підприємства. Одним із важливих чинників для роз­витку малого та середнього бізнесу є доступ до фінансових ресурсів, попит на які постійно зростає. Незважаючи на зростання обсягів бан­ківського кредитування, головною перешкодою для сектора малого бізнесу є нестача фінансування.

Мікрокредитування у практиці банків України з'явилося вже по­над десять років тому. Перші спроби створити відділи мікрокредиту- вання в українських банках були зроблені ще у 1996-1997 рр., коли розпочалась робота програм мікрокредитування ЄБРР та німецько- українського фонду. Саме міжнародні фінансово-кредитні інститути відіграли важливу роль у запровадженні та розвитку кредитування малих, середніх і мікропідприємств в Україні. Одним із перших під­тримку малому бізнесу в рамках розроблених програм почав надавати ЄБРР.

З 1993 р. в Україні також діяла програма уряду ФРН “Трансформ”, спрямована на підтримку ринкових перетворень. Головними її ціля­ми було: надання кредитів суб'єктам мікро- і малого підприємництва (ММП); надання технічної підтримки українським банкам з метою формування зацікавленості у секторі ММП.

Програма передбачала створення німецько-українського фонду та мікрофінансового банку. В її рамках діяла Німецька кредитна установа для відбудови (KfW).

Відповідно до програми “Трансформ” Німецька кредитна устано­ва для відбудови видала грант, кошти якого з початку 1997 до кінця 2000 р. мали використовувати лише для рефінансування малого при­ватного та мікропідприємництва.

9.2.