4. Класи та типи видів транспорту.

Перевезення вантажів автомобільним транспортом – це чи не найзручніший та найощадливіший вид транспортування. Класифікація автотранспорту:

За призначенням:

Вантажні

За вантажністю:

1.

2. Малої вантажності- 1-2 тони.

3. Середньої вантажності- 2-5 тони.

4. Великої вантажності- понад 5 тони.

5. Особливо великої вантажності - понад норми, встановленої дорожніми габаритами та ваговими обмеженнями.

За типом вантажу. За типом кузова:

1. Самоскиди

2. Бортові

3. Криті

4. З тентом

5. Автоцистерни

6. Бетономішалки

7. Авторефрижератори

8. Автовози

9. Контейнерні

10. Тягачі

Пасажирські

Автобуси (місткість понад 8 чоловік). За габаритною довжиною:

Особливо малий (до 5м).

Малий (6м – 7,5м).

Середній (8м – 9,5м).

Великий (10,5м – 12,0м).

Особливо великий (спарований) (16,5м і більше).

За призначенням :

1. Міські.

2. Внутрішньоміські.

3. Приміські.

4. Місцевого сполучення (для обласних перевезень).

5. Міжміські.

6. Туристичні.

Мікроавтобуси.

Тролейбуси.

Позашляховики (Джипи).

Легкові (місткість до 8 чоловік).

За класом автомобіля (розміром):

1. A-клас (особливо малий).

2. B-клас (малий).

3. C-клас (малий середній, компактний, гольф-клас).

4. D-клас (середній).

5. E-клас (верхній середній, бізнес-клас).

6. F-клас (верхній, представницький клас).

За типом кузова:

1. Седани

2. Універсали

3. Хетчбеки

4. Лімузини

5. Пікапи

6. Мінівени

7. Мікровени

8. Мультивени

9. Купе

10. Кабріолети

11. Фаетони

12. ландо

За робочим об'ємом двигуна (стара класифікація СРСР):

Особливо малий - до 1,2 л.

Малий - від 1,2 л до 1,8 л.

Середній - від 1,8 л до 3,5 л.

Великий - понад 3,5 л

Верхній - не регламентується.

Вантажопасажирські

1. На базі легкових.

2. На базі вантажних.

Спеціальні

1. Автокрани.

2. Спортивні авто.

3. Гоночні авто .

4. Боліди.

5. Карети швидкої допомоги.

6. Пожежні авто.

7. Катафалки.

8. Автолавки.

9. Прибиральні авто.

10. Снігоочисники.

11. Трактори .

12. Багі.

13. Грейдери.

14. Екскаватори.

15. Бульдозери.

16. Бронеавтомобілі.

17. Амфібії.

18. Тролейвози, Вантажні тролейбуси.

19. Авто, що мають ліцензію ADR для перевезення легкозаймистих вантажів.

20. Каток.

21. Рефреджератори.

22. Причіпи.

За ступенем пристосованості до роботи в різних дорожніх умовах:

1. Дорожні (звичної прохідності) - призначені для їзди по шляхам загальної мережі автодоріг.

2. Підвищеної прохідності – для їзди по дорогам з невідповідними нормами, а також по бездоріжжю.

3. Всюдиходи.

За загальною кількістю коліс і тягових коліс (умовно позначають формулою де перша цифра – число коліс авто, а друга – число тягових коліс (кожна пара здвоєних тягових коліс рахується за одне колесо):

1. 4?2 – двохосний автомобільний транспорт з однією ведучою віссю.

2. 4?4 – двохосний автомобільний транспорт з двома тяговими осями (повнопривідний).

3. 6?6 – трьохосний автомобільний транспорт з трьома тяговими осями (повнопривідний).

4. 6?4 – трьохосний автомобільний транспорт з двома тяговими осями.

За кількістю осей:

- 2-x осні;

- 3-x осні;

- 4-x осні.

За типом двигуна:

1) з дизельним;

2) бензиновим;

3) з інжекторним;

4) з карбюраторним;

5) з двигуном внутрішнього згоряння;

6) з роторним двигуном;

7) з електродвигуном (Електромобіль);

8) з газовим;

9) Парові газотурбінні;

10) Гібридні авто;

11) Водневі авто;

За складом:

1. Одинарні автомобілі.

2. Автопоїзди з причепом або напівпричепом.

За приналежністю:

Загальні

1. Особисте авто.

2. Державне авто.

3. Комерційне авто.

Військові

1. Бронетранспортери.

2. Танки.

3. БМП.

За типом шасі:

1. Колісні.

2. Гусеничні.

Залізниця – є найбільш ефективним засобом континентальної доставки Ваших вантажів на великі відстані. Додатковою перевагою є зведені до мінімуму ризики загублення вантажу та розвинена інфраструктура, що дозволяє проводити комплексну обробку різноманітних типів вантажів – від фасованих до сипких - на спеціальних терміналах.

Найбільш розповсюджені вагони, що експлуатуються на території СНД:

1. Критий вагон.

Для перевезень різноманітних вантажів, в основному фасованих та стійких до змін температури, але і тих, що потребують захисту від атмосферних опадів.

2. Платформа.

Призначена для транспортування пакетних штучних вантажів, різних видів металів у формі плит та профілей, універсальних крупнотонажних контейнерів (трьох контейнерів завдовжки 20 футів або одного завдовжки 40 футів і одного завдовжки 20 футів), техніки для колес та інших вантажів, що не потребують захисту від атмосферних опадів.

3. Хоппер-дозатор.

Вагон-хоппер призначених для безтарного перевезення зернових вантажів,а також гранульованих та порошковидних мінеральних добрив, а також цементу, гіпсу, вапна, алебастру, глини, піску кварцового та інших вантажів, придатних для перевезення у вагонах-цементовозах у межах вантажопідйомності, тобто таких вантажів, які потребують захисту від атмосферних опадів, з навантаженням через верхні люки та гравітаційним розвантаженням через нижні люки. Механізм розвантаження може забезпечувати дозоване розвантаження.

4. Вагон-рефрижератор.

Універсальний вагон для перевезення вантажів, які швидко псуються. Для дотримання умов, за яких вантаж не підлягав би шкідливому впливу фізико-хімічних та біологічних факторів , споряджений холодильною установкою. Рефрижераторний рухомий склад класифікується: за складом – потяги (23- та 21-вагонні), секції (12- та 5-вагонні) та автономні вагони; за типом холодогену холодильної установки – амміак і хладон, за системою холодопостачання – групові та індивідуальні. При груповій системі холод виробляється аміачними холодильними установками, які розміщені у центральному вагоні, та у вантажні вагони-холодильники передається по системі за допомогою холодоносія (розчин хлористого кальцію СаСl2); при індивідуальній – вантажні вагони охолоджуються установками, які розміщені у кожному з них.

Холодильне та енергосилове обладнання потягу забезпечує підтримання температури повітря у вагонах від −8 до +6 °C при температурі зовнішнього повітря від +30 до −45 °C та охолодження овочів за 120 годин з +25 до +4 °C.

5. Фітінгова платформа.

Спеціалізована платформа, призначена для перевезення крупновантажних контейнерів, обладнана спеціалізованими вузлами для їх кріплення – фітінговими упорами (упора входить у замок контейнера).

- для перевезення одного 40-футового контейнеру.

- для перевезення автомобільної техніки, а також універсальних крупновантажних контейнерів масою 10, 20 та 30 т у різних поєднаннях.

- для перевезення різноманітних вантажів: литих слябів різної довжини, температура яких при завантаженні не перевищує 100 °C, сортового прокату та арматури, листового прокату, двох 20-футових чи одного 40-футового контейнера. Для такої універсальності платформа обладнана стаціонарними боковими стінками, які розміщені на консольних частинах несеної рами, бічними опорними стійками переставними торцевими стінками, що обмежують продольне зміщення вантажів різної довжини і типовими фітінговими упорами для контейнерів, які у непрацюючому положенні не заважають вільному укладанню металургійних вантажів.

- перспективна модель 13-3124, дозволяє перевозити контейнери один на одному, у два яруси, що дозволяє збільшити кількість контейнерів, що перевозяться, у порівнянні з платформами традиційної конструкції. Це широко розповсюджений засіб перевезення у сполученнях США та Канади, з тепловозною тягою.

6. Піввагон.

Призначений для перевезення навалочних вантажів (руда, вугіль, флюси, лісоматеріали и т. п. ), контейнерів та інших вантажів, що не потребують захисту від атмосферних опадів. Кузов піввагону не має даху, що забезпечує зручність навантаження і розвантаження вантажів. Піввагон може мати розвантажувальні люки у підлозі та торцові стінки, що розкриваються, або глухий кузів.

7. Транспортер важких та/або негабаритних вантажів.

Призначений для перевезення крупногабаритних та великовагових вантажів (трансформатори великої потужності, частини гідравлічних турбін, статори та ротори генераторів, колони, станіни), які за своїми розмірами та (чи) вагою не можуть бути перевезені в інших вагонах.

Головні питання під час перевезення морським транспортом. "Що веземо?" Ставки морського фрахту визначаються залежно від приналежності товару до певної групи. Наприклад, ставки на транспортування кави з Південної Америки набагато нижчі за ставки на будь-які інші вантажі. "Якого характеру вантаж?" Для перевезення варто знати, небезпечний Ваш вантаж чи ні, чи вимагає дотримання температурного режиму. Від характеру вантажу залежить вибір не лише тари (контейнера), а й маршруту: деякі порти не приймають певні види вантажів, і доводиться вибирати інші маршрути. "Скільки важить вантаж?" Вага вантажу є надзвичайно важливим чинником, що впливає на весь логістичний ланцюг: доставка вантажу в порт, перевантаження на склад, на морське судно; впливає на вибір виду контейнера й перевізника, на вибір портів, куди може заходити цей вантаж, і ще багато іншого. Запобігти несподіваним труднощам, пов’язаним із вагою вантажу, Вам допоможуть наші фахівці. "Яка вартість доставки?" На жаль, немає загальної бази цін на перевезення просто "з будь-якого порту Китаю" або "звідкись зі східного узбережжя США". На вартість перевезення впливає сила-силенна факторів: тариф на фрахт, коефіцієнт зміни цін на нафту, випуск коносамента, коефіцієнт зміни курсів валют, надбавка за безпеку, надбавка за високий сезон, термінальні роботи тощо. Переважно ставка розраховується індивідуально, коли є повна інформація про вантаж.

Коносамент. За коносаментом доставка товарів по воді здійснюється відповідно до Гаазьких правил із Міжнародної конвенції про уніфікацію умов коносаментів від 25 серпня 1924 р. , якщо не застосовується інше державне право. Саме поняття коносамента, його реквізити й умови складання визначені в Кодексі торговельного мореплавання України (Закон України N 176/95-ВР від 23. 05. 1995).

Таблиця 3

Основні види контейнерів для перевезень морем

Коносамент (Bill of lading – B/L) – документ, який судновласник видає відправникові вантажу на посвідчення прийняття вантажу до перевезення морем.

Коносамент виконує три основні функції: засвідчує прийом вантажу до перевезення; є товаророзпорядчим документом; свідчить про укладання договору морського перевезення морем, за яким перевізник зобов'язується доставити вантаж. На коносаменті обов'язково має бути вказівка судноплавної компанії "вантаж на борті" або "вантаж занурений" або "вантаж прийнятий до навантаження".

Коносамент містить: відомості про назву судна та його власника, тоннаж судна, найменування портів завантаження й вивантаження, сума фрахту з указівкою, де оплачується фрахт (у порту завантаження чи в порту призначення), кількість виданих екземплярів коносамента.

Бувають такі види коносаментів: іменний – зазначається, що товар потрібно доставити певному одержувачеві з указівкою його найменування та адреси; ордерний – передбачає, що відправник вантажу може передати свої права третій особі, поставивши на звороті свій підпис і печатку (індосування); коносамент на пред'явника передбачає, що товар передається будь-якій особі – власникові коносамента.

Повітряний транспорт — найшвидший і в той же час найдорожчий вид транспорту. Основна сфера застосування повітряного транспорту — пасажирські перевезення на відстанях понад тисячу кілометрів. Також здійснюються і вантажні перевезення, але їх частка дуже низька. В основному авіатранспортом перевозять швидкопсувні продукти і особливо цінні вантажі, а також пошту. У багатьох важкодоступних районах (у горах, районах Крайньої Півночі) повітряному транспорту немає альтернатив. У таких випадках, коли в місці посадки відсутній аеродром (наприклад, доставка наукових груп у важкодоступні райони) використовують не літаки, а вертоліти, які не потребують посадочної смуги. Велика проблема сучасних літаків — шум, вироблюваний ними при зльоті, який значно псує якість життя мешканців розташованих поряд з аеропортами районів.

Основні терміни, пов’язані з авіаперевезеннями:

Прямий авіапереліт – авіапереліт із пункту відправлення в пункт призначення без проміжних посадок для перевантаження вантажу з одного літака в інший.

Транзитний авіапереліт – авіапереліт із посадкою в транзитному аеропорту й перевантаженням вантажу з одного літака в інший, який прямує до пункту призначення.

Наземна обробка вантажу в аеропорту (handling) – навантаження вантажу зі складу/на склад аеропорту в літак/з літака.

Транзит – перевантаження вантажу в проміжному аеропорту з одного літака в інший, без зміни авіакомпанії.

Трансфер – перевантаження вантажу в проміжному аеропорту від літака однієї авіакомпанії до літака іншої.

Консолідоване відправлення (consolidated shipment) – відправлення вантажів різних відправників в одному відправленні.

Авіанакладна (AWB, Airwaybill) - основний документ, який містить усю потрібну інформацію про вантаж, прямує разом з ним і підтверджує факт авіаперевезення.

Мастер-авіанакладна (MAWB, master airwavbill) – основна авіанакладна, що прямує авіатранспортом і випускається для кожного відправлення.

Хаус-авіанакладна (HAWB, house airwavbill) – додаткова авіанакладна, що випускається окремо для вантажу кожного відправника з консолідованого відправлення.

ICAO – Міжнародна організація цивільної авіації – установа ООН, яка запроваджує міжнародні норми цивільної авіації та координує її розвиток для підвищення безпеки й ефективності. Статутною метою ІCАО є гарантування безпечного, упорядкованого розвитку міжнародної цивільної авіації в усьому світі та інші аспекти організації й координації міжнародної співпраці з усіх питань цивільної авіації, разом з міжнародними перевезеннями.

IATA – Міжнародна асоціація повітряного транспорту – провідна міжнародна неурядова організація, згідно з вимогами якої вибудовується правова, інформаційна й технічна структура міжнародної авіації.

Вага і об’єм вантажу на автотранспорті. Однією з найважливіших характеристик вантажу в авіаперевезенні є його вага, що буває трьох видів:

Фізична (вага при зважуванні),

Об'ємна (визначається додатково, див. нижче),

Оплачувана (за якою оплачується авіафрахт).

Об'ємна вага (у кілограмах) визначається як об'єм вантажу (висота х ширина х довжина) у куб. сантиметрах, поділена на 6000, після чого отримане число заокруглюється до 0,5 кілограма. Далі отримана в розрахунках об'ємна вага порівнюється з фізичною вагою. Більша з них і є вагою, за якою оплачується авіаперевезення.

Таблиця 4

Габарити вантажних відсіків деяких літаків

Трубопровідний транспорт, найекономічніший вид транспортування нафти, нафтопродуктів і газу з мість видобутку та виробництва до районів їх використання і переробки. Маґістральні нафтопроводи і газопроводи транспортують ці продукти на великі відстані по найкоротшій лінії з найменшими втратами.

По всій довжині газопроводу більш менш рівномірно (в середньому через 100-150 км) розподілені компресорні станції, функція яких полягає в підтримці необхідного тиску і швидкості руху газу в трубі (оскільки через тертя газу об стінки труби два останні показники мають тенденцію до зниження). Компресори підтримують тиск (а відповідно і пропускну спроможність газопроводу), додаючи необхідний об'єм газу (додавання, наприклад, повітря привело б до виникнення вибухонебезпечної суміші).

Компресорні станції оснащуються газоперекачуючими агрегатами і устаткуванням для осушення, очищення, одоризації газу (одорант — речовина, що додається в газ і додає йому характерний різкий запах). Крім цього на компресорних станціях обладналися хімічні лабораторії, що періодично проводять аналізи води, масла і інших робочих речовин, а також перевіряють загазованість об'єктів.

Оскільки газопровід не є абсолютно герметичною місткістю через оснащеність його додатковими механізмами (засувками, сальниками тощо), то при транспортуванні неминучі заплановані втрати деякої кількості газу (від 2,5 до 4,0%).

Різке зниження тиску в трубі (особливо в умовах від'ємних температур) здатне привести до утворення газогідратної пробки. Утворення гідратів газу відбувається у разі, коли молекули води утворюють навколо молекул газу свого роду скупчення і таким чином формують структуру, що зовні нагадує лід. Тобто трубу закупорює тверда маса, через що рух газу зупиняється. Найбільш поширені методи боротьби з такими явищами зводяться до використання метанолу або моноетіленгліколя — для розтепління гідратів.

В цілому ж довжина магістрального газопроводу може складати від декількох десятків до декількох тисяч кілометрів, а діаметр — від 150 до 1420 мм. Велика частина газопроводів має діаметр від 720 до 1420 мм. Труби і арматура магістральних газопроводів розраховані на робочий тиск до 7,5 Мпа.