Логістична оцінка видів транспорту. Способи перевезення вантажів.

Завдання вибору виду транспорту розв'язується у взаємному зв'язку з іншими завданнями логістики, такими, як створення і підтримка оптимального рівня запасів, вибір виду упаковки та ін.

Основою вибору виду транспорту, оптимального для конкретного

перевезення, служить інформація про характерні особливості останнього.

Існують наступні види транспорту:

• залізничний;

• водний (морський та річковий);

• автомобільний

• повітряний;

• трубопровідний.

Порівняльні логістичні характеристики основних видів транспорту наведені в табл..

Таблиця - Порівняльна характеристика основних видів транспорту

Форми організації внутрішніх перевезень залежать від потужності вантажопотоків і обсягів вантажообігу.

Під вантажопотоком розуміється обсяг перевезень вантажів в певному напрямі або через даний пункт за певний відрізок часу. Вантажопотоки

розділяються на зовнішні і внутрішні.

Зовнішні вантажопотоки характеризують обсяг вантажів (вантажні потоки прибуття), що прибувають на підприємство, і обсяг вантажів, що відправляються (вантажні потоки відправлення).

Внутрішні вантажопотоки — це кількість вантажів, переміщуваних між підрозділами підприємства.

Потужність вантажопотоків на внутрізаводському транспорті вимірюється в тонах (іноді в тонно-кілометрах) і в одиницях часу.

Вантажообіг — основний економічний показник продукції транспорту, що характеризує сумарну вагу вантажів, перевезених на підприємстві за розрахунковий період. Розрахунок вантажообігу оформляється у вигляді шахової відомості (табл. 2.)

Таблиця 2.Шахова відомість вантажообігу, т (умовний приклад)

Планово-економічний розрахунок у внутрізаводському плануванні транспортувань проводиться на базі найбільшого добового вантажообігу Рдоб з урахуванням нерівномірності надходження і відправлення вантажів.

Вантажопотоки оформлюються у вигляді епюр і схем. Епюри ха­рактеризують загальне переміщення вантажів на підприємстві, напруженість вантажопотоків, їх напрям. Вони також допомагають виявити нераціональні зустрічні перевезення, тобто перевезення однакового вантажу у зустрічних напрямах.

Організація роботи внутрішнього транспорту включає вибір системи планування перевезень, здійснення відповідних підготовчих робіт,

встановлення певного порядку роботи транспортних засобів і виконання навантажувально-розвантажувальних робіт.

Зовнішні перевезення здійснюються у відповідності ст. 6 Закону України від 10 листопада 1994 р. «Про транспорт», де визначено загальні основи господарської діяльності підприємств транспорту. Перевезення пасажирів, вантажів, багажу та пошти, надання інших транспортних послуг, експлуатація і ремонт шляхів сполучення здійснюються залізницями, пароплавствами, по­ртами (пристанями), автомобільними, авіаційними, дорожніми підприємствами, якщо це передбачено їх статутами.

Підприємства транспорту здійснюють перевезення та надання послуг на основі державних контрактів і договорів на перевезення пасажирів і вантажів з урахуванням економічної ефективності перевізних та переробних можливостей транспорту. Економічні відносини підприємств транспорту, що виникають у процесі перевезення, грунтуються на принципах взаємної вигоди, рівної та повної відповідальності.

Транспортні договори поділяються на основні та допоміжні. Основні транспортні договори опосереднюють головну сферу взаємовідносин транспортних організацій і клієнтури (договори перевезення пасажирів, вантажів, багажу та пошти, договори буксирування).

У Цивільному кодексі України (ст. 358-368) визначені загальні норми про договори перевезення пасажирів та вантажів. Детальніше регулювання умов перевезення пасажирів, вантажів та багажу, а також відповідальність сторін за цими перевезеннями здійснюються статутами (кодексами) окремих видів транспорту і правилами, що прийняті у встановленому порядку. До прийняття відповідних актів законодавства України на території держави застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством

України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України (Постанова Верховної Ради України № 621 від 12 вересня 1991p.).

Сучасними методами транспортування є термінальні та інтермодальні перевезення вантажів.

Термінальні перевезення - це перевезення вантажів, що організовується і здійснюється через термінали. У ролі організаторів термінальних перевезень виступають транспортно-експедиційні фірми, що використовують унікальні або спеціалізовані термінали і термінальні комплекси.

Вантажним терміналом називається спеціальний комплекс ор­ганізаційно взаємозв'язаних споруд, персоналу і технічних пристроїв, призначених для виконання логістичних операцій, пов'язаних з прийомом, навантаженням-розвантаженням, зберіганням, сортуванням, вантажопере- робкою різних партій вантажів,а також комерційно-інформаційним обслуговуванням вантажоодержувачів, перевізників і інших логістичних посередників.

Універсальні термінали є групою складів з дистрибутивним центром. Основні функції цих терміналів наступні:

- маркетингові дослідження ринку транспортно-логістичного сервісу;

- оформлення договорів з клієнтами, прийом і обробка заявок;

- збір і розвезення вантажів;

- короткострокове зберігання;

- консолідація, розукрупнення, сортування, комплектація і інші операції вантажопереробки;

- інформаційно-комп'ютерна підтримка сервісних послуг терміналу.

Технологічний процес термінального транспортування складається з трьох основних етапів:

- завезення вантажів на термінал і розвезення їх з терміналу;

- вантажопереробка на терміналі;

- лінійне перевезення вантажів між терміналами відправлення і

призначення.

Інтермодальні (змішані перевезення) - це перевезення декількома видами транспорту по єдиному перевізному документу з передачею вантажів у пунктах перевалки одним видом транспорту іншому без участі власника вантажу. Відмінність змішаного перевезення від унімодального (одновидового) полягає в тому, що остання здійснюється одним видом транспорту.

Змішані перевезення розділяються на перевезення окремі і прямі.

Змішане окреме перевезення здійснюється зазвичай двома видами транспорту, наприклад, морський — автомобільний, автомобільний — залізничний, автомобільний — повітряний і т. д. При здійсненні цього виду перевезення відсутня єдина тарифна ставка фрахту і наявні декілька транспортних документів.

Змішане пряме перевезення, коли власник вантажу заключає договір з першим перевізником, який діє від себе і від імені наступного перевізника.

Використання інтермодальних схем перевезення дозволяє перевізникам:

- економити час на перевезення;

- підвищувати якість обслуговування споживачів;

- зменшувати транспортні витрати на доставку вантажів клієнтам.

3.