2. Типи та основні види банківських гарантій

2.1. Типи банківських гарантій Банківські гарантії поділяються на два типи — відкличні і безвідкличні. Відклична банківська гарантія являє собою таку гарантію, яка може бути відкликана або її умови можуть бути змінені без попереднього повідомлення бенефіціара.

Бенефіціару, який хоче отримати тверде зобов'язання банку, доцільніше використовувати безвідкличну банківську гарантію, яка не може бути відкликана, а її умови не можуть змінюватись без згоди бенефіціара.

Відкличні і безвідкличні банківські гарантії поділяються на умовні й безумовні.

При виставленні безумовної гарантії мається на увазі, що банк-гарант виконує свої зобов'язання перед бенефіціаром (здійснює йому платіж) проти його простої першої вимоги, навіть якщо вона нічим не обумовлена і не підтверджена поданням яких-небудь інших додаткових документів. Такий тип гарантії вигідний бенефіціару, оскільки максимально захищає його інтереси, і зовсім не вигідніші принципалу. Реалізація безумовної гарантії відбувається в результаті однобічного прийняття рішення бенефіціаром, тобто виключається можливість виникнення будь-яких спорів. Вимога бенефіціара має бути тільки заявлена в межах суми і строку гарантії. При виставленні безумовних гарантій бан-ком-гарантом, як правило, використовується формулювання «Безумовно гарантуємо», «Гарантуємо безумовний платіж на першу вимогу бенефіціара», «Гарантуємо безумовний платіж на першу просту вимогу бенефіціара незалежно від можливих заперечень з боку принципала» тощо. Зазвичай, безумовні гарантії виставляються за дорученням великих клієнтів банку і вони потребують грошового покриття.

Умовні гарантії являють собою такі гарантії, при реалізації яких необхідно виконувати певні умови.

♦ бенефіціар повинен вказати причину заявлення своєї вимоги за гарантією, наприклад, додавши сертифікат про те, що він виконав свої зобов'язання за контрактом, а його контрагент не здійснив платіж у встановлені строки;

до вимоги бенефіціара на платіж у рахунок гарантії мають бути додані документи, які підтверджують виконання ним своїх зобов'язань за контрактом (комерційні і/або інші документи); такі гарантії, що передбачають подання комплекту документів на відвантаження, називаються документарними;

вимога бенефіціара в рахунок гарантії повинна бути підтвер

джена спеціальним документом — свідоцтвом повноважного представника третьої особи (наприклад, торговельної або торговельно-промислової палати, органу сертифікації товару, арбітражу' про те, що контрагент (принципал) не виконав своїх зобов'язань;

• згода принципала на здійснення платежу в рахунок гарантії — така умовна гарантія найменш вигідна для бенефіціара.

2.2. Види банківських гарантій

У міжнародній практиці розрізняють два види банківських гарантій – платіжні та договірні (контрактні) гарантії.

Платіжні гарантії використовуються при розрахунках за відкритим рахунком й у формі інкасо, при розрахунках на умовах комерційного кредиту. Платіжні гарантії виставляються банками-гарантами в забезпечення платіжних зобов'язань покупців (боржників) щодо продавців (кредиторів). Такі гарантії захищають інтереси експортерів. Вони можуть бути як безумовними (при розрахунках на умовах комерційного кредиту; при розрахунках у формі інкасо, особливо якщо покупець має можливість отримати товар до його оплати), які передбачають платіж проти першої простої вимоги бенефіціара, так і умовними (при розрахунках банківським переказом), тобто передбачати подання певних документів, що підтверджують відвантаження товару, проти яких здійснюється платіж за гарантією (документарна гарантія).

Договірні (контрактні) гарантії забезпечують платежі за будь-якими договорами (наприклад, договір про постачання товару, договір про надання тієї чи іншої послуги тощо) і виставляються банками в забезпечення інтересів імпортера.

Гарантія повернення авансу (гарантія авансових платежів) видається банком за дорученням експортера (підрядника), який відповідно до умов контракту отримує авансом повну вартість товару або його частину.

Сутністю такої гарантії є зобов'язання банку після повернення суми авансу (або його невикористаної частини) у разі невиконання продавцем (підрядчиком) своїх обов'язків щодо постачання товару (здійснення робіт), які закріплені у контракті.

Гарантія авансового платежу звичайно видається на термін від півроку до року і припиняє свою дію з поставкою предмета договору.

Сума гарантії дорівнює розміру авансового платежу, однак часто зменшується у міру просування роботи або здійснення поставки за контрактом, згідно з умовами якого здійснювалися авансові платежі. Найбільш проста форма зменшення зобов'язань за гарантією — це встановлення чіткої часової дегресії, наприклад: «Гарантійна сума зменшується кожні 6, 12, 18 і 24 місяці після вступу в силу щоразу на 25%».

Гарантія виконання (виконання договору, контракту) видається за дорученням експортера на користь імпортера. Умови зовнішньоторговельних контрактів зазвичай передбачають санкції які застосовуються до еспортера (продавця або підрядника) у раз невиконання або неналежного виконання ним своїх зобов'язань Такими санкціями є штрафи.

Гарантія виконання, як правило, діє до фактичної (фізичної) поставки предмета договору або до моменту виконання відповідних робіт чи надання послуг. У середньому термін дії названої гарантії становить два роки.

При визначенні терміну дії гарантії виконання враховуються два принципи:

• Чітке установлення терміну. Так, якщо не може бути вказана точна дата закінчення терміну гарантії, тоді в договорі з купівлі-продажу або договорі підряду на виконання робіт чи надання послуг має чітко вказуватись, до якої дати виконується зобов'язання. Саме її вважають датою закінчення дії гарантії виконання.

♦ Пролонгація, Якщо робота до закінчення терміну відповідної гарантії виконана не повністю, експортер може подовжити термін дії гарантії виконання. Якщо він цього не робить, то імпортер у багатьох випадках вимагає пролонгації від банку, який гарантує.

Гарантію виконання вимагають на випадок рекламацій щодо якості товару чи виконаних робіт або при затримках поставок товару.

Сума гарантії виконання встановлюється у відсотках до суми контракту (від 5 до 20%) і сплачується у разі, коли покупець заявляє, що продавець не діяв відповідно до умов контракту.

Крім описаних Вище видів гарантій, які набули найбільшого поширення в міжнародних розрахунках, існують ще інші їх види, які менш поширені і більш специфічні. До них належать:

Гарантія коносамента (гарантія за втрачений коносамент). Коносаменти, що необхідні для отримання товарів, можуть загубитися або запізнитися під час поштового переказування. Цей вид гарантії найчастіше використовується тоді, коли платіж забезпечується акредитивом, а товар уже перебуває в порту призначення. У такому разі банк імпортера може дати гарантію коносамента власнику пароплавства або експедитору, тобто зобо­в'язання взяти на себе всі витрати, що виникають, якщо виявиться, що приймальник товару не був правомірним отримувачем. Таким чином, банківська гарантія може спонукати перевізника вантажу до передання товару отримувачу без пред'явлення коносаменту, оскільки вона захищає його у разі вимоги відшкодування збитків.

Сума гарантії коносаменту встановлюється у розмірі вартості товару плюс відповідна маржа (від 150 до 200% вартості вантажу). Термін дії гарантії не лімітується або визначається до моменту представлення оригіналів коносаменту.

Митна гарантія (гарантія митного очищення, тимчасового ввезення) видається банками за дорученням підрядників для забезпечення безмитного тимчасового ввезення обладнання або матеріалів, необхідних для будування об'єктів чи проведення інших робіт. Зазвичай таке обладнання після закінчення робіт має вивозитись. Якщо воно не буде вивезене, гарантія митного очищення забезпечить отримання або виплату митного збору.

Гарантія якості забезпечує імпортерові (покупцеві) гарантії у разі отримання неякісних товарів. Вона видається на випадок, якщо постачальник при зверненні до нього все ж не усуне певних недоліків. Гарантія якості виступає у ролі страхування при виникненні претензій у покупця до продавця, у випадку появи дефектів при транспортуванні товару. Сума гарантії вказується в самому контракті і становить від 5 до 20% його вартості.

Гарантія поставки забезпечує імпортера (покупця), якщо продавець не поставить товар або не надасть відповідних послуг у зазначений термін. За своєю сутністю вона близька до гарантії виконання.

Гарантія обслуговування використовується при укладенні контрактів на будування об'єктів. її мета — гарантувати, що після закінчення робіт будівельник виконає свої зобов'язання в період обслуговування об'єкта. Такі гарантії можуть використовуватись до моменту отримання грошей від замовника.

Судова гарантія забезпечує витрати процесу і сторін під час судових процесів, які закінчуються на користь судових інстанцій або сторін.

Гарантія накладення арешту на майно (або гарантія забезпечення ризику). Якщо на майнові цінності дебітора накладається арешт, то він може виставити гарантію забезпечення позову (наприклад, солідарне поручительство). Після цього йому знову надається право розпоряджатися цими цінностями.