Доцільність інвестицій у формування команд.

Можливо, політика керівництва організації буде спрямована на перетворення робочих груп в основну структурну одиницю організації. Проблема вибору менеджменту такої компанії буде зрозумілішою, якщо виділити групи різних рівнів або результатів діяльності.

Цікаву модель розвитку команди запропонували Дж. Катценбах і Д. Сміт (1993), за якою аналізували розбіжності в результатах діяльності груп відповідно до кривої результатів (рис. 10.5).

376

>>>377>>>

Продуктивність команди Рис. 10.5. Крива командних результатів

Робочі групи покладаються на суму окремих зусиль своїх членів. Взаємодія членів таких груп передбачає обмін інформацією і досвідом. Вони приймають рішення, сприятливі для виконання членами групи завдань, за які вони несуть відповідальність. Будь-якого тиску, спрямованого на формування єдиних цілей або чітких завдань спільної діяльності, немає, а це означає, що взаємодії членів групи мають випадковий характер, оскільки не підкріплюються загальною відповідальністю за отримані результати.

До псевдокоманд належать групи, члени яких не зуміли скористуватися перевагами спільної діяльності, та не прикладали до цього ані найменших зусиль. Вони не виявляють інтересу до постановки загальних чи специфічних завдань, хоча самі співробітники чи їх керівники можуть називати цю «аморфну масу» командою. їхні члени витрачають менше зусиль, ніж учасники робочих груп, оскільки час, що відводиться на наради, забирає час індивідуальної роботи, а відтак, зменшується обсяг виробленої продукції чи розміру доданої вартості. Ціле менше за суму частин, і, ймовірно, члени команди будуть вважати досвід сумісної праці незадовільним.

377

>>>378>>>

роблення злагоджених методів праці, а потім приступить до спільної діяльності, вона має шанси перетворитися в команду.

Члени потенційних команд відчувають потребу в ефективній діяльності, а це означає, що вони прагнуть досягнути високих результатів праці. Наприклад, вони усвідомлюють потребу в єдиній чіткій меті (доки її немає, це негативно позначається на продуктивності команди) або мають конкретні завдання, однак не зуміли виробити ефективні прийоми і методи співробітництва. На шляху до високих результатів команд виникають різні перешкоди, перебороти які комусь вдається, а хтось має «зійти з дистанції». Невдахам призначено залишатися в «обозі» псевдокоманд чи робочих груп.

Дійсні команди — невеликі групи, члени яких:

- мають взаємодоповнювальні навички та уміння;

- мають загальні цілі, завдання;

- виробили ефективні методи спільної праці, знають, як задовольняти і потреби організації, і нестаток учасників групи; можливості команди перевищують сподівання керівництва.

Високоефективі команди - це групи, що задовольняють усі вимоги дійсних команд і сприяють індивідуальному розвитку їх учасників. Результати, які вони демонструють, перевершують сподівання оточуючих, і в деяких випадках можуть бути взірцем для інших команд.