Норма керованості та контролю.
Під час проектування організації відбувається групування людей і робіт з якогось принципу або на основі якогось критерію. У ході групування настає етап, коли необхідно приймати рішення щодо того, скільки людей або робіт безпосередньо може бути ефективно об'єднане під єдиним керівництвом.
В організації кожний із керівників обмежений часом, знаннями й уміннями, а також максимальною кількістю рішень, які він може прийняти з достатнім ступенем ефективності. Якщо кількість підлеглих збільшується в арифметичній прогресії, то число потенційно можливих міжособових стосунків між керівником і підлеглими зростає в геометричній прогресії. Це відбувається з тієї причини, що керівник має справу з трьома типами міжособових контактів: прямі двосторонні, прямі множинні, комбінація тих і інших. Перші - це стосунки між керівником і конкретним підлеглим, другі - це стосунки керівника з двома або більше підлеглими, треті - стосунки між підлеглими.Щоб визначити оптимальну норму (діапазон) керованості або контролю, було проведено велику кількість досліджень. Переважне зростання кількості контактів керівника порівняно зі зростанням кількості підлеглих наведено в табл. 4.2.
Таблиця 4.2. Взаємозв'язок між кількістю підлеглих і кількістю контактів, із якими має справу керівник
| Тип контактів | Кількість підлеглих | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
| Перший | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | ч | 10 |
| Другий | 0 | 1 | 3 | 6 | 10 | 15 | 21 | 28 | 36 | 45 |
| Третій | 0 | 1 | 4 | 11 | 26 | 57 | 120 | 247 | 502 | 1013 |
У 1933 р.
В. Грайкунас визначив на основі цих даних, що керівник у змозі мати не більше 12 контактів першого типу і 28 - другого.На сьогодні для визначення оптимальної норми керованості широко використовують ситуаційний підхід, в основі якого лежить аналіз чинників, що впливають на визначення норми керованості. До першої групи чинників належать ті, що пов'язані з виконуваною роботою:
- схожість робіт;
- територіальна віддаленість робіт;
- складність робіт.
Друга група чинників пов'язана з тим, ким керують і хто керує:
- рівень підготовки підлеглих;
- рівень професіоналізму керівника.
145
>>>146>>>
Найчисленніша група чинників має відношення до самого керівництва та організації:
- ясність у делегуванні прав і відповідальності;
- чіткість у постановці цілей;
- стабільність (частота змін) в організації;
- об'єктивність у вимірюванні результатів роботи;
- техніка комунікації;
- ієрархічний рівень організації;
- рівень потреби в особових контактах із підлеглими. Залежно від стану зазначених змінних визначається оптимальна
для конкретної ситуації норма керованості. Багато фахівців рекомендують дещо усереднені розміри, які можна прийняти як орієнтир. Так, наприклад, вважають, що для вищої ланки організації кількість підлеглих одного керівника не має перевищувати 7 осіб. У той же час у нижній ланці організації норма керованості може досягати 20-30, тобто в одного керівника може бути до 20-30 підлеглих.
Вузька норма керованості характеризується мінімальною кількістю підлеглих в одного керівника. У результаті, щоб з'єднати нижні ланки організації з вищою ланкою, збільшують кількість ієрархічних рівнів. Таке групування людей і робіт має ряд переваг: чим менша кількість підлеглих, тим легше керівнику здійснювати контроль за їхньою роботою, і тому в нього з'являється можливість робити це більш якісно. Він також може швидше обмінюватися інформацією з меншою кількістю підлеглих. Проте за такої побудови зв'язків є і недоліки. У керівника, дуже завантаженого контролем невеликої кількості робітників, може з'явитися прагнення до втручання в їхню безпосередню роботу.
Крім того, багато рівнів роблять зв'язки громіздкими, довгими і дорогими (рис. 4.19).Широка норма керованості має характеристики, протилежні вузькій - максимально можлива кількість підлеглих одного керівника та мінімальна кількість рівнів ієрархії. Таке групування людей і робіт характеризується іншими перевагами. Маючи багато підлеглих, керівник змушений делегувати свої повноваження, щоб їх усіх завантажити роботою. Делегування ж повноважень саме по собі — факт позитивний. Надаючи своїм підлеглим права на виконання роботи, керівник повинен бути впевнений, що вони з нею впораються, і тому найчастіше в такому випадку підбирають сильну та кваліфіковану команду.
146
>>>147>>>
■
Головний керівник
л
_L
Лінійний керівник
Лінійний керівник Лінійний керівник
п_
Лінійний керівник
Лінійний керівник Лінійний керівник
| д | л | ||||||||||||||||||||
| л я | І | В | і | ||||||||||||||||||
| Викої | І | Викої | Вико | ||||||||||||||||||
| І | g | ||||||||||||||||||||
| S | |||||||||||||||||||||
| X | і | ||||||||||||||||||||
| Вико | | | Вико | Вико | ||||||||||||||||||
Рис.
4.19. Схема вузької норми керованостіДо недоліків широкої норми керованості можна віднести перевантаження керівника інформацією підчас вирішення рутинних завдань. Розвиток ситуації в цьому напрямку може призвести до втрати контролю над підлеглими, що знаходяться за межами впливу керівника. Усе це висуває до керівників дуже високі вимоги, котрим не усі з них відповідають (рис. 4.20).
Керівник
| Виконавець | Виконавець | Виконавець | ||||
| Виконавець | Виконавець | Виконавець | |||||||
| Виконавець | Виконавець | ||||||||
| Виконавець | Виконавець | ||||||||
Рис. 4.20. Схема широкої норми керованості
Обстеження ряду організацій показало, що не існує стійкого взаємозв'язку між типом норми керованості (вузька або широка) і типом вирішуваної проблеми (погано структурована і добре структурована). Причиною цього, як вважає більшість фахівців, є занадто велика кількість змінних, що впливають на цей вибір. Наприклад, рівень спеціалізації робіт і розмір групи прямо впливають на вибір тієї або іншої норми керованості.
147
>>>148>>>
У невеликих групах широка норма керованості допомагає розвинути згуртованість групи, підвищити відповідальність кожного за загальну справу. У міру зростання групи поступово застосовують вузьку норму керованості. Практичні підходи найчастіше являють собою ситуаційний баланс цих двох типів керованості.
Останні десять років поняття норми керованості почали використовувати не тільки стосовно визначення кількості робітників організації, безпосередньо підпорядкованих керівнику, а й стосовно загальної чисельності персоналу, що працює в організації. У цьому випадку маються на увазі класичні організації - фабрики, заводи, контори. Пов'язано це з тим, що сьогодні практично не існує серйозних обмежень на норми організації з погляду технології.
Еще по теме Норма керованості та контролю.:
- Общий доход, прибыль, норма прибыли, норма рентабельности
- Норма прибыли как норма излишков
- НОРМА РЕЗЕРВНЫХ АКТИВОВ (НОРМА ЛИКВИДНОСТИ)
- Контроль руху та наявності основних засобів: завдання, об’єкти, джерела контролю, методи контролю.
- 2. Норма дисконтирования
- Норма отдачи
- § 2. НОРМА ПРИБЫЛИ И ЕЕ ЭКОНОМИЧЕСКАЯ РОЛЬ
- § 2. НОРМА ПРИБЫЛИ И ЕЕ ЭКОНОМИЧЕСКАЯ РОЛЬ
- Предельная норма замещения
- § 3. Норма прибыли как показатель эффективности предпринимательства
- Норма процента та інвестиції
- НОРМА ЗАМЕЩЕНИЯ, ПРЕДЕЛЬНАЯ
- НОРМА ПРОДАЖИ
- ПРЕДЕЛЬНАЯ НОРМА ЗАМЕНЫ
- 2.3 Виды финансового контроля. Взаимосвязь и отличие внешнего и внутреннего контроля
- Функция НОРМА (кпер; выплата; нз ; бс; [тип])
- 24. Изокванта. Предельная норма технологической субституции
- 2.3. Внутренняя норма доходности (IRR)