4.4. Прогноз розвитку ситуації

Оцінка демографічних процесів в Україні протягом наступної чверті століття. Перспективи демографічних процесів в Україні перебувають у безпосередній залежності від майбутніх тенденцій економічного розвитку, успіху проведення соціально-економічних реформ, ефективності заходів щодо подолання інфляції, протидії масовому безробіттю, можливостей забезпечення соціального захисту населення тощо.

Прогноз міграційного руху. Перевага міграційного фактора розвитку над впливом природного руху збережеться протягом усього прогнозного періоду згідно з обома варіантами прогнозу. При оптимістичному сценарії макроекономічних зрушень слід очікувати збільшення потоку прибуття з Російської Федерації (до 200 тис., тобто до рівня 1993 р.), а також з держав Закавказзя, при зниженні (спочатку повільному, а потім і різкому) інтенсивності зворотних потоків. Міграційний потік з Росії спочатку формуватиметься більшою мірою за рахунок українців, проте з часом питома вага етнічних росіян в його структурі зросте. Крім того, очікується продовження повернення етнічних українців та представників депортованих народів з держав колишнього СРСР, деяке зменшення з подальшою стабілізацією на рівні 30-40 тис. чол. щорічно потоку вибуття за межі колишнього Радянського Союзу і зростання питомої ваги оборотних мігрантів у ньому. Кількість прибулих до нашої держави року може перевищити чисельність вибулих. Сальдо міграцій населення України поступово зростатиме, досягнувши максимуму у майже +100 тис.

У випадку загострення економічної кризи в Україні міграційний притік з Росії різко скоротиться і стабілізується на рівні 50 – 60 тис. чол. щорічно. Водночас, різко зростуть масштаби виїзду етнічних росіян на історичну батьківщину – до 130 – 170 тис. чол. на рік, а також відбудеться значне розширення потоку вибуття за межі колишнього СРСР – до 70 тис. чол. щорічно при зростанні частки постійних (необоротних) мігрантів у загальному об'ємі цього потоку. Найбільш помітні міграційні втрати населення нашої держави очікуються на початку XXI століття (до майже 200 тис.чол. на рік), після чого модуль величини сальдо міграцій населення України поступово зменшуватиметься. В результаті вже в другому десятиріччі XXI століття наша держава матиме від'ємне сальдо міграцій.

Прогноз природного руху. Діапазон можливих змін числових значень показників народжуваності та смертності не такий широкий, як для індикаторів міграційних процесів. Така теза спирається насамперед на аналізі впливу міграційного і природного руху на динаміку чисельності населення України упродовж повоєнного періоду.

Прогноз народжуваності. Прогноз народжуваності спирається на гіпотезу відмінності репродуктивних настанов представників міського та сільського населення. Останній тип розбіжностей пов'язаний також з належністю до певної національності. Таким чином, з огляду на істотну різницю в рівнях фертильності міських та сільських жінок, прогноз народжуваності повинен враховувати також і місце проживання.

Перший варіант прогнозу передбачає, що незважаючи на процес компенсаційного зростання народжуваності за рахунок реалізації відкладених народжень, починаючи з 1997 р., до 2005 р. очікується падіння сумарного коефіцієнту до 1,01. Далі передбачається компенсаційне зростання народжуваності до 1,35 у 2010 р. І вже після 2010 р. можна очікувати на стабільне зростання інтенсивності дітонародження, до 1,55 наприкінці другого десятиріччя XXI сторіччя.

Прогноз смертності. За будь-якого варіанту розвитку подій до 2005 р. неможливе суттєве поліпшення стандартизованих показників смертності. Ймовірно, лише поступове (але досить повільне) зниження коефіцієнтів смертності немовлят та дітей до 5 років. Можливі хіба що деякі відмінності в залежності від місця проживання – більш інтенсивним очікується зниження смертності дітей до 1 та до 5 років у міській місцевості.

Протягом першого п'ятиріччя поточного століття передбачається поширення процесу зниження інтенсивності смертності на інші вікові групи – перш за все, на молодші групи працездатного віку. Всупереч традиційно більш сприятливій динаміці смертності жінок, протягом найближчого десятиліття очікується стабілізація смертності жінок і поступове поліпшення відповідних показників, розрахованих для чоловіків. На жаль, нема підстав очікувати таку ж позитивну динаміку і серед старших вікових груп. Сучасне психологічне перевантаження, вимушена праця на кількох робочих місцях, нераціональне харчування неминуче дадуться взнаки, коли природні імунні резерви підійдуть до свого вичерпання. Відповідно, смертність серед найстарших вікових груп продовжуватиме зростати.

Оскільки рівень постаріння населення України є високим, тенденції смертності для нього очікуються менш сприятливі.

Після 2005 року почнеться поступове зниження інтенсивності смертності, особливо прискориться цей процес у другому десятилітті.

Ця гіпотеза покладена в основу обох варіантів прогнозу, різниця полягає лише в числових значеннях повікових коефіцієнтів смертності. Середня очікувана тривалість життя, за прогнозними розрахунками, становитиме:

• у 2005 р.: для чоловіків – 62,7 – 63, жінок – 73,4 – 73,6 років;

• у 2010 р.: чоловіків – 64,0 – 65, жінок -– 74,6 – 75,2 років;

• у 2015 р.: для чоловіків – 66,2 – 67,1, жінок – 74,8 – 75,9 років;

• у 2020 р.: для чоловіків – 68,2 – 69,1, жінок – 75,6 – 77,1 років.

Прогноз впливу особливостей статево-вікового складу. Дія структурних факторів, зокрема розвиток процесу старіння населення, зумовлюватиме існування від'ємного природного приросту населення в Україні і при позитивних змінах якісних факторів. Навіть при ймовірному поліпшенні тенденцій у рівнях народжуваності, смертності та депопуляційному процесі, старіння населення України триватиме, здійснюючи негативний вплив на демографічні перспективи держави.

При песимістичному варіанті розвитку подій масштаби втрат населення в результаті природного руху будуть відчутнішими, ніж при оптимістичному сценарії.

Якщо не реалізовувати заходи з подолання соціально-економічної кризи, інтенсивного впровадження соціально-економічних реформ, протидії масовому безробіттю, забезпечення соціального захисту населення, то за прогнозом Національного інституту стратегічних досліджень, зробленим в рамках виконання проекту "Соціально-демографічний розвиток України як фактор національної безпеки" (1997 – 1998 рр.), чисельність населення України зменшиться до 40 – 44 млн чоловік до 2020 року. При реалізації комплексних програм соціально-економічного розвитку та інтенсивній роботі по збереженню населення, на той же період часу можливе загальмування цього негативного демографічного спаду на рівні 46 – 48 млн чоловік.

Враховуючи вищевикладене, можна сказати, що зараз Україна підійшла до тієї межі погіршення показників відтворення населення, переступивши яку, буде неможливо у найближчі роки відновити навіть сьогоднішню чисельність населення.