Глобалізаційні бізнес-процеси: мультинаціональні підприємства, ТНК і міжнародні мережі

Глобалізаційні бізнес-процеси полягають в розвитку взаємозв'язків і посиленні взаємозалежностей між окремими країнами й географічними регіонами світу для здійснення спільної бізнес-діяльності з метою отримання максимальної економічної вигоди.

Для становлення і розвитку глобалізаційних бізнес-процесів необхідні певні передумови. Серед таких фундаментальних передумов можна виділити:

1) Лібералізація міжнародної фінансової діяльності та дерегуляція у фінансово-банківському секторі.

Дані процеси розпочалися із розвалом Бреттон-Вудської системи, яка ознаменувалася виходом із системи фіксованих валютних курсів і проведенням масштабних реформ у фінансовому секторі. Відхід від жорсткого регулювання потоками капіталів державами і виконання регулюючої ролі у сфері спрямування масштабних кредитів та інвестицій фінансовим ринком означає процес дерегуляції фінансово-банківської діяльності і лібералізації міжнародних операцій з капіталом.

2) Лібералізація міжнародної торгівлі.

Даний процес розпочався з підписання Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ) у 1944 р., який привів до утворення Світової організації торгівлі (СОТ). Зниження імпортних мит, зменшення кількісних обмежень та нетарифних бар’єрів сприяє розвитку торгівлі і лібералізації підприємницької діяльності, що прискорює формування глобальних інтегрованих ринків.

3) Поширення інформаційних технологій. Інформаційний фактор (комп'ютери, комп'ютерні технології, телекомунікації) став важливою складовою глобальної інтеграції, підсилюючи процеси фінансової та торговельної лібералізації. Інформаційні технології створили передумови для виникнення нових ринків для нових товарів, а також нові форми господарських зв’язків.

4) Зростаюче значення закордонної діяльності транснаціональних корпорацій (ТНК).

На початку ХХІ ст. валова продукція іноземних філій ТНК у світовому ВВП становила 10 %.

Зростання транскордонних операцій та відкритості економік веде до посилення інтеграції ринків, формування єдиного глобального ринку і до підвищення взаємозалежності між різними країнами.

Внаслідок глобальної інтеграції, в економіці формується низка принципових структурних зрушень, які відображають функціонування глобальної економіки як цілісної системи. Інтеграція ринків товарів і капіталів веде до формування глобального ділового циклу. Завдяки цьому тренд національного випуску все більше підпорядковується закономірностям розгортання глобального попиту і пропозиції.

Внаслідок посилення глобальної конкуренції і зближення технологічних ринків розвитку ускладнюються моделі виробничих зв’язків. Транскордонні зв’язки формуються за принципом оптимальної спеціалізації окремих модулів. Виведення капіталу та створення виробників закордоном спрямовується на наближення складальних виробництв до місткого ринку. Це веде також до формування глобальних фінансових, виробничих і технологічних мереж, які не мають чіткої прив’язки до конкретної території, а функціонують у глобальному просторі як автономні та цілісні одиниці.