Глобалізаційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток України

Поглиблення глобалізаційних процесів у всіх сферах суспільно-еконо­мічного життя породжує якісно нові виклики національним державам.

Серйозними викликами для нашої держави є наступні.

1. Нинішній світовий інституційний порядок (глобальна інституційна система, репрезентована міжнародними організаціями) сприяє зростанню соціально-економічних асиметрій глобального розвитку та поглиблює су­перечності між розвинутим центром і периферією світового господарства.

2. Загрози техноглобалізму: з одного боку, цей процес супроводжуєть­ся фантастичним злетом інноваційних технологій та інтенсивним міждер­жавним науково-технологічним обміном, а з другого — підриває техні- ко-технологічну безпеку країн, оскільки національні держави втрачають ефективний контроль за власним науково-технічним потенціалом, який гарантує стабільність промислового розвитку країн і їх незалежність від непередбачуваних зовнішніх чинників [1, с. 329-332; 2].

Україна, як і будь-яка розвинута держава, не може існувати в техно­логічному вакуумі і повинна якнайефективніше розвивати власну науко­во-технологічну індустрію, використовуючи кращі світові надбання. Кон­кретними запобіжними заходами щодо гарантування національної техні- ко-технологічної безпеки мають бути такі:

- виокремлення в якості національного пріоритету сектору інновацій­ного виробництва зі всебічною державною підтримкою його розвитку (біо- технології, нанотехнології та інформаційні технології);

- на основі національних конкурентних переваг за окремими напрям­ками технологічного прогресу (ракетно-космічна техніка, авіація, нові кон­струкції газових турбін, порошкова металургія, зварювальні та композиційні матеріали, фармацевтична й електронна промисловість, загальне машинобу­дування) добиватися секторального лідерства у світовому виробництві;

- розробка конкретних механізмів адаптації України до глобальних процесів технологічної інтеграції як важливого каталізатора розвит­ку Національної інноваційної системи, яка потребує остаточного свого оформлення.

- особливої ваги набуває технологічне прогнозування, яке базується на досконалій науковій основі й ефективному інструментарії, котрий дозволяє

Розділ 7. Результати наукових досліджень функціонування міжнародної економіки передбачити технологічні зміни, що чекають людство через 20-30 років, зо­крема, в інформаційному секторі як ядрі техноглобалізму.

3. За умов глобалізації світогосподарських зв'язків сфера фінансів, як наймобільніша ланка суспільного відтворення, набуває зростаючої самодо­статності і незалежності від впливу окремих держав та їх макроекономічної політики. Вона спроможна самостійно визначати параметри глобальних фі­нансових агрегатів і забезпечувати собі одержання надприбутків, ігнорую­чи інтереси національних економік.

Функціонування України у відкритому глобальному середовищі нара­жає її національну економіку на цілу низку серйозних викликів фінансово­го глобалізму.

Виклики фінансового глобалізму: високий рівень доларизації україн­ської економіки; загроза надмірного нагромадження зовнішніх активів і зобов’язань країни, зростання масштабів тіньового відпливу національного капіталу за кордон, експансію глобального спекулятивного капіталу.

Унаслідок цього існує цілком реальна загроза деформації відтворю- вального процесу в рамках національної економіки України, обмеження можливості підтримувати рівноважний стан економіки засобами грошо­во-кредитної та валютно-курсової політики, а також втрати нашою дер­жавою економічного суверенітету з причин боргової залежності та фінан­сового підпорядкування іншим країнам світу.

4. Глобальним викликом українській економіці, який дедалі більше стримуватиме її розвиток у майбутньому, є дефіцит паливно-енергетичних ресурсів.

5.

Україна має дбати про ефективну систему надійного захисту свого на­ціонального інформаційного простору від негативного впливу тих інфор­маційних потоків, які підривають її національні устої, пропагують війну, насилля та жорстокість, розпалюють расову, національну та релігійну во­рожнечу, посягають на права і свободи людини і суспільства, деформують свідомість громадян, цілеспрямовано ведуть антиукраїнську пропаганду. Важливим аспектом інформаційної безпеки є недопущення несанкціонова­ного доступу до інформації, втрати, знищення, порушення цілісності, мо­дифікації даних в інформаційних системах, перехоплення інформації та ін.

6. Глобалізація кидає виклик не тільки політичній та економічній не­залежності націй, але й людському компоненту їх конкурентоспроможно­сті. З цієї причини досягнення кадрової незалежності в межах нового тех- Економічні теорії в системі наукових економічних знань нологічного способу виробництва є найскладнішою проблемою. Адже за умов глобалізації розвинуті країни та ТНК стають потужними центрами залучення найосвіченіших, професійно підготовлених кадрів з усього сві­ту, «знекровлюючи» трудовий потенціал багатьох країн у його найбільш кваліфікованій частині.

Масові еміграційні потоки з менш розвинутих у більш розвинуті кра­їни світу, у тому числі відплив інтелекту, мають своїми довгостроковими наслідками консервацію у слабких в економічному плані країнах техноло­гічної відсталості у зв'язку з невідтворюваністю у масовому масштабі наці­онального інтелектуального ресурсу.

Україна за роки незалежності втратила значну частину людського капіта­лу через закриття багатьох наукових шкіл, звуження сфер використання ква­ліфікованої праці, закриття високотехнологічних виробництв, деформаційні процеси в освітній сфері та на вітчизняному ринку праці, а також еміграцію наукових та інженерних кадрів.

7. Існує нагальна необхідність у реалізації комплексу заходів щодо за­безпечення надійної системи екологічної безпеки в країні.

На сьогодні глобального характеру набули проблеми зміни клімату, руйнування озонового шару Землі, зміни флори і фауни в окремих регіонах планети, вирубування тропічних лісів, опустелювання, транскордонного забруднення води й атмосферного повітря, стихійних природних лих, збе­реження біологічного різноманіття та природної спадщини людства. Крім того, високі темпи зростання чисельності населення Землі загрожують ви­черпуванням непоновлюваних природних ресурсів як в окремих регіонах, так і в глобальному вимірі загалом.

Конструктивне розв’язання глобальної екологічної проблеми можливе лише на основі оптимізації людської діяльності у напрямі її гармонізації з законами існування навколишнього середовища, коли економічна та соці­альна складові розвитку людської цивілізації будуть доповнені екологіч­ним компонентом, який передбачає провідну роль людини в налагодженні гармонії з навколишнім середовищем.

Примітки

1. Поручник А. М. Національний інтерес України: економічна самодостатність у глобальному вимірі: Монографія. — К. : КНЕУ, 2008. — 352 с.

2. Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку: Монографія: У 2 т. / За заг. ред. Д. Г Лук'яненка, А. М. Поручника. — К.: КНЕУ,2006. — Т. 1. — 816 с; Т. 2. — 592 с.; Стратегічні виклики XXI століття суспільству та економіці України: В 3 т. / За ред. акад. HAH України В. М. Гейця, акад.НАН України В. IL Семиноженка, чл.-кор. НАН України Б. Є. Кваснюка. — К.: Фенікс, 2007 та ін.