Вплив існуючих соціальних норм на злочинність: кримінологічний і економічний підходи

Вплив соціальних норм на схильність індивідів до злочинної поведінки обумовлюється їхньою обмеженою раціональністю.

Ухвалюючи рішення щодо своєї участі або неучасті в протизаконній діяльності, індивід, орієнтуючись тільки на свої внутрішні відчуття, легко може помилитися й вибрати неоптимальний варіант поведінки.

Інша функція соціальних норм заключается у відстоюванні інтересів суспільства або групи, які цих норм дотримуються. Навіть якщо для індивіда (при відсутності норм, що обмежують вибір) оптимальним є той або інший вибір (порушувати або не порушувати закон), але цей вибір суперечить інтересам суспільства або соціальних верств, до яких належить індивід, соціальні норми забороняють індивідові дотримуватися своїх інтересів, сприяючи, таким чином, збільшенню доходів (або скороченню видатків) суспільства в цілому.

Слід зазначити, що економісти-кримінологи досить рідко включають соціальні норми у свій аналіз, але в тих випадках, коли це відбувається, норми вписуються в теорію раціонального вибору, що є основою економічного аналізу злочинної поведінки ( див.рис.)

З іншого боку, традиційна кримінологічна теорія припускає, що соціальне середовище, яке оточує індивіда, здійснює серйозний вплив на його переваги, причому не тільки на норми, якими керується індивід, але й на його бажання. Економічний підхід зосереджує свою увагу на очікуваних вигодах і витратах від скоєння злочину, що враховують імовірність покарання. При цьому використовується формальний аналіз. Кримінологічний же підхід зосереджує свою увагу на тому, як різні суспільні групи реагують на зміну стимулів, досліджуваних економічним підходом. Однак, на думку ряду дослідників, незважаючи на серйозні розходження, економічний і кримінологічний підходи до аналізу злочинної поведінки скоріше доповнюють, ніж суперечать один одному.

74.