Економічний і юридичний підходи до аналізу права

Часто економістові і юристові важко прийти до взаєморозуміння.

Прикладом може стати договір про материнський суррогат [1, c.12]. Жінка не може мати дітей. Вона разом із чоловіком звертається до іншої жінки із пропозицією за певну плату виносити дитину.

Юрист відмітить, що дана угода подібна продажу батьківських прав. Угода, імовірно, буде визнана такою, що суперечить основам моралі, з посиланням на порушення прав людини. Дитину, імовірно, залишать сурогатній матері. Втім результат залежить від законодавства, а ось напрям аналізу від законодавства не залежить.

Для юриста важливо те, що в суспільстві розуміється під справедливістю. Він мислить категоріями минулого (ex post) намагаючись інтерпретувати факти, що відбулися. Основним стає дедуктивний підхід, при якому умовиводи робляться від одиничного до загального (див. рис.).

Рис.1. Відмінність економічного і юридичного підходів [1,c.13]

Економіст буде розглядати те, як рішення суду вплине на майбутнє. Якщо дитину залишити сурогатній матері, то кількість угод про сурогатне материнство скоротиться.

Укладений договір приводить не до перерозподілу цінності дитини, а до її створення, сприяє дітонародженню. Подальший аналіз необхідно проводити виходячи з того, чи потрібні суспільству діти. Якщо ні, то договір повинен бути визнаний недійсним, якщо потрібні, договір потрібно захищати.

Основна відмінність економічного способу мислення в тім, що економіст мислить категоріями майбутнього (ex ante) [2]. Він аналізує, наскільки ефективне прийняте рішення, намагаючись стримувати небажану активність. Для економіки в більшій мірі характерним є дедуктивний дохід, при якому робиться спроба створення загальної теорії із застосуванням її для прогнозування результатів і аналізу окремих випадків. Такий дохід відрізняється здатністю виявляти й оперувати категоріями, неявно вираженими в конкретних випадках.

Він заснований на побудові загального методологічного доходу до вирішення проблем.

Іншою вдалою ілюстрацією економічного походу є категорія безповоротних (уже здійснених) витрат [1,c.13]. Виготовлення порцелянового слона в натуральну величину коштує $1000. Ви вже витратили $990 на виготовлення, але виявляєте, що не зможете продати його дорожче, ніж за $100. Якщо не економіст може залишити недоробленого слона як пам'ятник власної дурості (адже $1000 витрат більше $100 виторгу від продажу), то економіст віднесе $990 до безповоротних витрат і закінчить виробництво (адже $100 виторгу від продажу більше $10 витрат). На рішення економістів не впливають категорії минулого.

Найбільшою складністю в сприйнятті економічного походу юристами став «юридичний позитивізм». Будь-яке рішення законодавця сприймається як даність. Правильність закону не обговорюється, обговорюються тільки проблеми його застосування. У зв’язку з цим альтернативність мислення економіста, що сприймає закон тільки як один з варіантів досягнення мети, не сприймається. Закон сприймається економістом не як щось незмінне, а отже, стає можливим пошук шляхів збільшення його ефективності.

Примітки

1. Шмаков А. В. Экономический анализ права: учеб. пособие. Ч. 1 / А. В. Шмаков. - Новосибирск : Изд-во НГТУ, 2005. - 136 с.

2. Познер Р. Экономический анализ права / пер. с англ.; подщ ред В.Л. Тамбовцева. - СПб: Экономическая школа, 2004. - Т.1. - С.30-35 [ Глава1-2]; Тамбовцев В.Л. Право и экономическая теория: учеб. Пособие. - М. ИНФРА- М, 2005; Одинцова М. И. Экономика права: учеб.пособие. - М. : Изд. Дом ГУ ВШЭ, 2007.

22.