Кругооборот ресурсів і продуктів

У кожному цивілізованому суспільстві ресурси і продукти пере­бувають у безперервному русі, що зображено на рис. 4, верхня половина цієї схеми показує рух ресурсів. Тут домогосподарства, які безпосеред­ньо або опосередковано (як власники торговельно-промислових кор­порацій) володіють усіма економічними ресурсами, постачають ці ре­сурси підприємствам.

Аналогічний процес відбувається і з ринком продуктів, що по­казано у нижній половині схеми. Грошовий дохід, отриманий домо- господарствами від продажу ресурсів як такий, не має реальної цінності. Споживачі не можуть ні їсти, ні одягати на себе монети і паперові гроші. Тому в процесі витрачання грошового доходу домогосподарства виявляють свій попит на безліч товарів і послуг.

Одночасно підприємства з’єднують придбані ними ресурси для ви­робництва і пропозиції товарів і послуг на тих самих ринках. Взаємодія цих рішень про попит і пропозицію і визначає ціни на товари. Варто зазначи­ти, що з точки зору підприємств, потік споживчих видатків на товари і послуги формує виручку, або доход від продажу цих товарів та послуг.

Схема кругообороту ресурсів, продуктів і доходів демонструє складне, взаємопов’язане переплетіння процесів прийняття рішень і економічної діяльності. Варто звернути увагу на те, ще і домогоспо­дарства, і підприємства одночасно виступають на обох основних рин­ках, але в кожному випадку з протилежних боків.

На ринку ресурсів підприємства виступають як покупці, тобто на боці попиту, а домогосподарства, як власники ресурсів і постачальни­ки, виступають продавцями, тобто на боці пропозиції.

Важливе місце у здійсненні цих угод посідає проблема рідкісності. Оскільки домогосподарства володіють лише обмеженими ресурсами для постачання підприємств, грошові доходи споживачів також обме­жені. Обмежена кількість гривен, певна річ, не дозволяє придбати всі товари і послуги, які споживач хоче купити, так само і рідкісність ресурсів обмежує виробництво готових товарів і послуг. Отже, пробле­ма рідкісності ресурсів і прийняття правильного рішення є визначаль­ною в аналізі схеми.

Таким чином, в умовах ринкової економіки домогосподарства як власники ресурсів продають їх підприємствам, а як споживачі вит­рачають свій грошовий дохід, отриманий від продажу ресурсів, на ку­півлю товарів і послуг. Щоб виготовляти товари і послуги підприєм­ства мусять купляти ресурси; їхня продукція потім продається домо- господарствам в обмін на споживчі видатки останніх, а з точки зору підприємств в обмін на отриману ними виручку. Кінцевим результа­том цього процесу є реальний потік економічних ресурсів (на схемі він рухається проти годинникової стрілки, а грошовий потік доходів і споживчих видатків - за годинниковою стрілкою). Усі ці потоки руха­ються одночасно і безперервно.

Варто відзначити, що схема товарообороту ресурсів, продуктів і доходів не відображає всього розмаїття взаємозв’язків і взаємозалеж- ностей між окремими домогосподарствами, окремими підприємства­ми, окремими ресурсними і продуктовими ринками у реальному житті. Не показує вона також і угод, що здійснюються всередині секторів підприємств і домогосподарств. Основна перевага даної моделі круго­обороту полягає в тому, що вона розкриває фундаментальні принципи функціонування чистого ринку.

У моделі кругообороту зовсім не враховується економічна роль держави, оскільки інститути чистого ринку передбачають створення замкненої, саморегульованої економіки, в якій роль уряду незначна.

На даній стадії аналізу схема не враховує і ролі міжнародного ринку. Вона також передбачає, що домогосподарства витрачають по­вністю весь свій грошовий дохід, а значить, потоки доходу і видатків є постійними У реальних параметрах це означає, що рівні виробництва і зайнятості також постійні.

Рис. 4. Кругооборот ресурсів, продуктів і доходів

Модель кругообороту не слід розглядати як вічний рушій. Опи­сувані цією моделлю економічні процеси вичерпують людську енергію і поглинають матеріальні ресурси. Більше того, проблеми забруднення навколишнього середовища, які набули широкого розголосу, зумов­лені тим, що більша частина ресурсів, вкладених у процеси виробниц­тва і споживання, повертається в систему у вигляді тих чи інших відходів.

Аналіз кругообороту також не пояснює, як фактично форму­ються ресурсні і ринкові ціни. Необхідно зазначити, що всі основні факти і процеси, які вданій схемі не враховані, будуть розкриті у на­ступних темах.

Підсумки

1. Ринок - це механізм, що регулює взаємовідносини між про­давцями та покупцями.

2. Об’єктом ринку є товар, що має споживну вартість і мінову вартість, тобто кількісну пропорцію, в якій один товар обмінюється на інший.

3. Основними умовами виникнення та ефективного функціону­вання ринку є поділ праці (спеціалізація) і різноманітність форм влас­ності та видів господарювання.

4. Спеціалізація функцій дає змогу кожній людині і кожній сфері суспільної діяльності з найбільшою вигодою використати кожну спе­цифічну відмінність кваліфікації і ресурсів. Вона не тільки грунтується на відмінності здібностей різних людей, але й сама викликає і поси­лює ці відмінності.

5. Власність - це сукупність прав окремої людини, груп людей, держави щодо володіння, розпорядження та використання конкрет­них благ. Є чимало й інших визначень власності, зокрема її розгляда­ють як певну історичну форму привласнення життєвиг благ, насамперед засобів виробництва.

6. Оскільки в Україні панівною формою власності була державна, яка залишилась у спадок від колишнього CPCP, то одним із найважли­віших завдань, що виникло перед молодою державою було створення умов для трансформації одержавленої власності в її різноманітній форми.

7. Основними принципами ринкової економіки є: приватна власність, максимальна свобода товаровиробника (самостійність у формуванні виробничої програми, право вибору сфери суспільної діяль­ності, самостійність у виборі покупців і продавців, свободи у ціноут­воренні), повна відповідальність за результати своєї господарської діяль­ності, самостійність у розпорядженні цими результатами, необмеженість у зростанні особистих доходів членів суспільства, рівноправність усіх форм власності і видів господарювання, конкуренція як антипод мо­нополії, відкритість у зовнішньоекономічній діяльності, обмеженість держави в економічні відносини тощо.

8. Ринкова інфраструктура як важливе утворення ринкової еконо­міки, містять такі елементи: аукціони, торгово-промислові палати, тор­гові доми, ярмарки, маркетинг, біржі (товарні, фондові, валютні, праці), брокерські, страхові, аудиторські фірми, холдингові компанії та ін.

9. В умовах ринкової економіки домогосподарства як власники ресурсів продають їх підприємствам, а як споживачі витрачають свій грошовий дохід, отриманий від продажу ресурсів, на купівлю товарів і послуг. Щоб виготовляти товари і послуги підприємства мусять куп­ляти ресурси; їхня продукція потім продається домогосподарствам в обмін на споживчі видатки останніх. Кінцевим результатом цього про­цесу і реальний потік економічних ресурсів. Усі ці потоки рухаються одночасно і постійно.

Терміни і поняття

Ринок

Товар

Споживча вартість

Мінова вартість

Основа мінової вартості

Власність

Приватна і державна власність

Поділ праці і спеціалізація

Роздержавлення

Свобода підприємництва

Свобода вибору

Особиста вигода і особистий інтерес

Конкуренція

Монополія

Ринкова інфраструктура

Схема кругообороту ресурсів і про­дуктів

Бартерна торгівля

Приватизація

Питання для повторення

1. Дайте визначення ринку.

2. Покажіть еволюцію поглядів на основу мінової вартості.

3. Розкрийте основні умови виникнення та ефективного функ­ціонування ринкової економіки.

4. Досконала і недосконала конкуренція.

5. Покажіть роль антимонопольно! діяльності в Україні.

6. Проаналізуйте наслідки роздержавлення і приватизації в Україні.

7. Розкрийте актуальність і складність приватизації землі в Ук­раїні.

8. Назвіть і поясніть основні принципи ринку.

9. Які проблеми виникають у зв’язку із збільшенням основного капіталу в умовах економіки повної зайнятості ресурсів і повного об­сягу виробництва? Проілюструйте цю проблему з допомогою кривої виробничих можливостей.

10. Які переваги поділу праці і спеціалізації у використанні людсь­ких і матеріальних ресурсів? Які недоліки? Поясніть тезу: “Обмін є результат спеціалізації”.

11. Які причини зумовлюють бартерний обмін і які проблеми у зв’язку з цим виникають? Покажіть економічне значення грошей як засобу обігу.

12. У чому полягає обмеженість моделі кругообороту ресурсів, продуктів і доходу.

IV.