3. Максимізація прибутку фірми
Задача максимізації прибутку може бути розв'язана в аналітичному, табличному і графічному вигляді в залежності від форми завдання функцій виручки R(Q) та вартості C(Q). Якщо маємо графічну форму — криві TR і TC (мал.
7.2.a), — тоді прибуток для будь-якого значення Q (горизонтальної координати) графічно визначається як різниця вертикальних координат цих кривих. У підсумку матимемо криву прибутку П (мал. 7.2.6). При малих обсягах випуску (до Q1) фірма матиме збитки, при обсягах випуску в діапазоні від Qa до Q13 — прибутки. Максимальний прибуток досягається при Q=Qp а при обсягах випуску більших за Qa фірма знову матиме збитки.Аналітично пошук максимального прибутку полягає в максимізації функції однієї змінної
H(Q)=R(Q)-C(Q). Згідно з необхідною умовою максимуму функції, шукаємо такий обсяг Q, для якого похідна функції II(Q) дорівнює нулеві:
де МП - граничний прибуток.
Якщо виконуються і достатні умови екстремуму (MR>MC при Qвигляд:
MR=MC, (7.5)
і називається правилом граничного випуску.
Графічний розв'язок задачі максимізації прибутку з використанням граничних величин показано на мал. 7.3.a. Криві MR і MC перетинаються в точці Е. Pe і Qe — це ціна та обсяг, які визначають максимальний прибуток. Сукуп-
на виручка, TR=PeQe, графічно визначається як площа прямокутника PeEQeO. При обсязі Qe середня вартість дорівнюватиме ACb (на це вказує точка В перетину кривої AC із лінією EQe). Отже, сукупна вартість визначається як:
TC=C(Qe)=ACbQe,
тобто дорівнює площі прямокутника ACbBQeO. Тоді прибуток графічно визначається як різниця площ PeEQeO та ACbBQeO і чисельно дорівнює площі прямокутника ACbPeEB.
Мал. 7.3.a відповідає випадкові, коли фірма має додатний економічний прибуток (Pe>ACe). На мал. 7.3.6 економічний прибуток дорівнює нулеві (Pe=ACe), тобто фірма може забезпечити собі лише нормальний прибуток; у ситуації на мал. 7.3.в задача максимізації прибутку фактично перетворюється на мінімізацію збитків через високий рівень середньої вартості (Peвиробника; геометрично він обчислюється як площа фігури, яка обмежена знизу кривою MC, зверху прямою лінією, що є рівнем ринкової ціни Pe ліворуч — вертикальною координатною віссю, праворуч — лінією EQe що відповідає обсягу випуску Qi (мал. 7.5). Строго аналітично ця площа може бути обчислена із застосуванням визначеного інтегралу (як різниця двох інтегралів, що визначають, відповідно, сукупну виручку і сукупну вартість на проміжку від 0 до Qi).
Якщо підсумувати надлишки всіх фірм на ринку певної продукції, отримаємо надлишок виробників (J3S) на ринку цієї продукції (або чисту вигоду виробників). Геометрично він обчислюється аналогічно надлишку окремого виробника, із заміною кривої MC (кривої індивідуальної пропозиції) на криву ринкової пропозиції 5.
Сума надлишку виробників і надлишку споживачів утворює сукупний надлишок (TS) на ринку певного товару, або чисту вигоду для суспільства, яка утворюється на ринку цього товару.
3.
Еще по теме 3. Максимізація прибутку фірми:
- Максимізація прибутку. Точка оптимального прибутку фірми
- 5. Максимізація прибутку у короткостроковому періоді
- 5 Максимізація прибутку у довгостроковому періоді
- 27 Прибуток як мета фірми. Умови максимізації прибутку.
- Теорія фірми. Ресурси фірми. Капітал фірми: сутність, структура, оборот та кругооборот
- Питання 58. Поняття прибутку. Функції прибутку.
- 18. Норма і маса прибутку. Фактори що впливають на норму прибутку.
- 27. Торговельний капітал і торговельний прибуток. Роль торговельного прибутку у підвищенні середньої норми прибутку.
- Лекція 4-5. Поведінка споживача та максимізація корисності
- 38. Норма прибутку і фактори, що на неї впливають.
- § 4. Розрахунок ВНП за прибутками
- 6. Невизначеність результату прагнення фірм до більшого прибутку
- 5.5. Розподіл і використання прибутку
- Облік нерозподіленого прибутку
- 2.4.2. Вироблення стратегії Фірми
- Облік нерозподіленого прибутку (непокритого збитку)