Довгострокові рівновага і пропозиція галузі

В довгостроковому періоді кожна конкурентна фірма, що максимізує прибуток, так само як і в короткостроковому періоді, не може впливати на ринкову ціну, вона в змозі обирати лише обсяг випуску, тобто варіювати середню вартість виробництва.

Якщо у перспективі фірма прогнозує можливість отримати економічний прибуток, то такий само прогноз може зробити й будь-яка інша фірма, навіть коли вона на працює в цій галузі (адже повна поінформованість усіх за­цікавлених сторін — одна з передумов повної конкуренції). Тому потенційний прибуток буде сприйматись іншими фірмами як сигнал щодо доцільності входження нових фірм у галузь, а це призведе до збільшення галузевої пропозиції. Наслідком збільшення пропозиції (за інших незмінних умов) буде поступове зменшення ринкової рівноважної ціни і скорочення еко­номічного прибутку аж до нуля. Тому в перспективі фірмам у конкурентній галузі слід сподіватись на такий рівень ринкових цін, який забезпечує тільки незбитковість виробництва (тобто нормальний прибуток). Але цей нор­мальний прибуток можна отримати лише при мінімізації вартості вироб­ництва, що для довгострокового періоду означає пошук такого обсягу випу­ску, коли довгострокова середня вартість LRAC буде мінімальною.

Фактично для довгострокового періоду фірма повинна проаналізувати різні варіанти свого розвитку (наприклад, два, як на мал. 7.6), для кожного визначити стан рівноваги (E_g і E₁), тобто оптимальний обсяг випуску (відповідно, Q_g і Q₁), і обрати серед них варіант з найменшою середньою вартістю, AC₁, та відповідний обсяг Q₁. Зазначимо, що знайдений таким чином обсяг Q₁ відповідає і мінімальному рівню довгострокової середньої вартості LRAC (див. тему 6). Так визначається умова довгострокової кон­курентної рівноваги.

Мал.

P=TninLRAC=LRMC. (7.11)

Стан довгострокової рівно­ваги визначає обсяг випуску, що забезпечує фірмі нормальний прибуток на перспективу. Зазна­чимо, що умова (7.11) визначає для довгострокового періоду умо­ву незбитковості та умову за­криття одночасно.

В разі змін у стані коротко­строкової рівноваги ринкова ціна може впасти, що в перспективі означатиме збитки для фірм, які працюють на рівні мінімальної вартості виробництва. Через цю обставину деякі з фірм почнуть виходити з галузі, ринкова пропозиція зменшиться, ринкова ціна почне зрос­тати, а збитки фірм, що залишились у галузі, зменшуватись аж до нуля. Отже, за рахунок роботи такого конкурент­ного механізму в довгостроковому пе­ріоді буде існувати тенденція до руху в бік стану довгострокової рівноваги з нульовим економічним прибутком для фірм-учасниць. Для спрощення аналізу вважаємо, що на повністю конкурент­ному ринку діють фірми з однаковою вартістю виробництва, тобто однако­вими кривими LRAC.

Завдяки дії механізму конкуренції виникає парадокс прибутку, можливі­сть отримати економічний прибуток в конкурентній галузі є причиною його зникнення в довгостроковому періоді, тому що можливість вільного входжен­ня нових фірм на ринок у гонитві за прибутком призведе до зменшення ринкової ціни і втрати прибутку в пер­спективі для всіх фірм галузі.

Конкурентний ринок вважається ефективним у довгостроковому періо­ді, тому що, згідно з умовою (7.11), фірми зацікавлені обирати обсяг ви­робництва з мінімальними затратами рідкісних ресурсів, що відповідає інте­ресам суспільства.

Галузева (ринкова) довгостроко­ва крива пропозиції має суттєві від­мінності порівняно із короткостроко­вим періодом, вона утворюється як су­купність станів довгострокової рівно­ваги галузі, що виникають за рахунок різних рівнів значень нецінових чин­ників попиту і пропозиції. Для її по­будови слід проаналізувати перспек­тивні наслідки, наприклад, збільшення попиту на продукцію галузі.

Нехай галузь перебуває в стані дов­гострокової і короткострокової рівно­ваги E₀(P_gtQ₀) — мал. 7.7. При збіль­шенні попиту з D₀ до D₁ у короткостроковому періоді зростають ціни на продукцію галузі з P_g до P_s, стан галузевої рівноваги зміщується з точки E_g спочатку в точку E_s — новий стан короткострокової рівноваги. Галузь стає прибутковою, а це, згідно з парадоксом прибутку, веде до збільшення галу­зевої пропозиції у тривалішому періоді. Зростання пропозиції означає зро­стання попиту на фактори виробництва, а це, у свою чергу, може призвести в перспективі до різних змін цін на фактори виробництва, що також впли­ватиме на остаточне розташування кривої проопозиції — S₁, S₂ чи S₃ (на мал. 7.7.a, 7.7.6, 7.7.b). Розглянемо можливі варіанти детальніше.

(а) Зростаюча вартість виробництва

(б) Незмінна вартість виробництва

(б) Спадна вартість виробництва

Мал. 7.7. Довгострокова пропозиція галузі (LS).

1. Збільшення попиту на рідкісні ресурси призводить до зростання цін на ресурси, тобто до збільшення довгострокової вартості виробництва, згід­но з умовою (6.8) у темі 6. Внаслідок цього крива LRAC зсувається вгору, minZRAC теж зростає, тобто нова довгострокова галузева рівновага досяга­ється у точці E₁ (мал. 7.7.a): нова рівноважна ціна P₁ спадає порівняно з короткостроковою ціною P_s, але не до попереднього рівня P_g.

Отже, маємо галузь із зростаючою вартістю (виробництва) — це га­лузь, при розширенні якої середня вартість виробництва зростає за рахунок підвищення цін використаних ресурсів (у відповідності з властивістю рід­кісності ресурсів).

2. Збільшення попиту на рідкісні ресурси не призводить до зміни цін на ресурси, тобто довгострокова вартість виробництва не змінюється; тоді но­ва довгострокова галузева рівновага досягається в точці E₂ (мал. 7.7.6): ціна P спадає порівняно із короткостроковою ціною P_s і досягає рівня ціни попередньої довгострокової рівноваги P_g.

Отже, маємо галузь із незмінною вартістю (виробництва) - галузь, при розширенні якої середня вартість виробництва не змінюється через сталість цін на фактори виробництва. Для такої галузі крива довгострокової ринкової пропозиції LS на мал. 7.7.6 (яка утворюється із станів довгостроко­вої рівноваги E_g, E₂) є горизонтальною лінією.

3. Збільшення попиту на рідкісні ресурси призводить до зменшення цін на ресурси, тобто до зменшення довгострокової вартості виробництва. Така ситуація трапляється не часто у порівнянні з попередніми випадками і може бути пов'язана з технологічними особливостями або виробництва деяких із проміжних продуктів, що використовуються як ресурс у виробництві кінцевої продукції, або виробництва самої кінцевої продукції. Внаслідок цього крива LRAC зсувається вниз, minZRAC теж спадає, тобто нова довгострокова галу­зева рівновага досягається в точці E₃ (мал. 7.7.в): нова рівноважна ціна P₃ є нижчою порівняно і з короткостроковою ціною P_s, і з попередньою довго­строковою ціною P_g.

Таким чином, виникає галузь із спадною вартістю (виробництва) — галузь, при розширенні якої середня вартість виробництва зменшується за рахунок зниження цін використаних ресурсів. Для такої галузі довгострокова крива ринкової пропозиції LS нахилена вниз (а не вгору). Галузі із спадною вартістю виробництва, як правило, породжують природні монополії.

Різний характер довгострокових кривих пропозиції, відповідно, веде до різних довгострокових наслідків державного регулювання конкурентних ринків (зокрема при введенні податків) у залежності від типу галузі.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

Ринкова структура Повна конкуренція Конкурентна фірма Галузь

Ціноодержувач

Сукупна виручка, TR Середня виручка, AR Гранична виручка, MR Економічний прибуток Бухгалтерський прибуток Нормальний прибуток Граничний прибуток, МП Правило граничного випуску Точка незбитковості

Точка закриття Короткострокова крива пропозиції Ринкова короткострокова пропозиція

Короткострокова конкурентна рівновага Ринкова короткострокова конкурентна рівновага

Надлишок виробника

Сукупний надлишок виробників

Сукупний (ринковий) надлишок

Чиста вигода

Галузева рівновага

Довгострокова конкурентна рівновага Парадокс прибутку

Галузева довгострокова крива пропозиції Галузь із незмінною вартістю виробниц­тва

Галузь із зростаючою вартістю виробниц­тва

Галузь із спадною вартістю виробництва

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Оцініть правильність тверджень (так, ні)

1. Фірми мають стимул до входу в галузь, де наявна повна конкуренція, якщо вони сподіва­ються отримувати там економічний прибуток. Приток нових фірм продовжується до тих пір, поки остання фірма, яка вступила у галузь, буде отримувати нульовий економічний прибуток.

2. Пропозиція у довгостроковому періоді буде тим сластичпішоїо, чим більша кількість фірм перебуватиме в галузі у довгостроковому періоді.

3. Будь-яке втручання у діяльність ринку з повного конкуренцією, що призводить до різпиці проданої і купленої продукції порівняно з тою, яка мала б місце у стані рівноваги ринку повної конкуренції, зменшує сукупний надлишок.

4. До тих пір, поки крива пропозиції ринку повної конкуренції у короткостроковий період не є абсолютно еластичною, будь-який зсув кривої попиту призводитиме до змін рівно­важного випуску більшою мірою в короткостроковому періоді, ніж у довгостроковому.

5. Фірма продає 1000 пакетів молока па тиждень. Сукупна виручка фірми при цьому скла­дає 500 гривень. Якщо фірма продає всі пакети по тій самій ціпі, то середня виручка дорівнює 1 гривні за один пакет.

Питання множинного вибору

6. Що з наведеного нижче не належить до основних припущень, зроблених стосовно ринку повної конкуренції?

а) Продавці не здатні впливати на ціпи.

б) Поведінка продавців не є стратегічною.

в) Вхід на ринок не є вільним.

г) Покупці не здатні впливати на ціпи.

7. Коли б ринок пшениці, для якого характерна повна конкуренція, зіткнувся як із зростан­ням ціп па паливо, так і з підвищенням попиту, Ви з упевненістю передбачили б, що:

а) ціпа пшениці збільшиться, а обсяг продажу зменшиться;

б) ціпа пшениці зменшиться, а обсяг продажу збільшиться;

в) ціпа пшениці збільшиться;

г) обсяг продажу пшениці зменшиться.

8. При наявному рівні ціп середній доход типового виробника пирогів буде перевищувати його середню вартість їх виробництва. Ви можете передбачити, що:

а) кількість фірм у галузі збільшуватиметься;

б) кількість фірм у галузі зменшуватиметься;

в) прибуток типового виробника пончиків у довгостроковому періоді буде більшим від прибутку типового виробника пирогів у короткостроковому періоді;

г) обсяг виробництва типового виробника пирогів у довгостроковому періоді буде біль­шим від обсягу виробництва типового виробника пирогів у короткостроковому періоді.

9. Коли в галузі з позмінною вартістю постачальники мають різний характер витрат, крива пропозиції галузі у довгостроковому періоді є:

а) горизонтальною лінією;

б) нахилена вниз;

в) починаючи з певної величини випуску має нахил вгору;

г) може бути горизонтальною лінією або нахиленою вниз.

10. У місті Яблуиівка місцева влада має план щодо збільшення податкових надходжень. Ним передбачається запровадити акцизний податок па яблука, який повинен стягувати­ся з покупців яблук у Яблупівці. Відомо, що попит па яблука абсолютно еластичний. В результаті економічний розподіл податку призведе:

а) до повного розорення садівників Яблупівки, які вирощують яблука;

б) до того, що тягар виплати податку буде поділено поміж споживачами і садівниками Яблупівки;

в) до того, що тягар сплати податку повністю лягатиме па споживачів;

г) ніяких змін не станеться.

11. Якщо ціпа перевищує мінімально можливий рівень середньої змінної вартості (AVC), то:

а) конкурентна фірма має надлишок виробника у короткостроковому періоді;

б) фірма припинить виробництво у короткостроковому періоді;

в) фірма буде зазнавати збитків;

г) фірма буде отримувати нормальний прибуток;

д) вірно (а) і (в).

12. Коли крива пропозиції і крива попиту мають одиничну еластичність, встановлення ни­жньої межі цін зменшить сукупний надлишок за рахунок зменшення:

а) тільки надлишку споживача;

б) тільки надлишку виробника;

в) як надлишку споживача, так і надлишку виробника;

г) все зазначене є вірним.

13. Економічний прибуток:

а) менший бухгалтерського прибутку;

б) більший бухгалтерського прибутку;

в) дорівнює бухгалтерському прибутку;

г) може бути будь-яким у залежності від ситуації.

Задачі

14. Фірма, у якої нульова фіксована вартість виробництва (T⁷C=O), має інформацію про попит і сукупну вартість, наведені в таблиці.

Якщо фірма прагне максимізувати прибуток, який обсяг товару вона мусить виробити?

15. Одним із шляхів розв’язання проблеми хронічного дефіциту житла є визнання приватної власності па житло і створення можливості вільного придбання і продажу житла. Оцініть це висловлювання. Проілюструйте свої відповіді па поставлені нижче питання за допо­могою відповідних графіків.

а) Зобразіть па графіку величину дефіциту житла. Чи зможе цей ринок в умовах вільної конкуренції привести до зникнення дефіциту?

б) Чи зміниться Ваша відповідь па питання пункту (а), якщо припустити, що в коротко­строковий період пропозиція житла є абсолютно пееластичпою?

в) Як Ви вважаєте, чи були б задоволені всі громадяни ліквідацією дефіциту житла?

г) Покажіть на Вашому графіку через надлишок споживача і надлишок виробника чис­тий виграш, який отримало б суспільство від утворення конкурентного ринку житла.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Піндайк P., Рубіифелд Д. Мікроекономіка. — K.: Основи, 1998. — Розд. 8, 9.

2. СемюелсонП., НордгаузВ. Мікроекономіка.—К.:Основи, 1997. — Розд. 8,9.

3. Долан Э. Дж:, Линдсей Д. Е. Микроэкономика. —СПб: СПб-оркестр: Литера плюс, 1994. —

Гл.7. (Пер. с англ.)

4. Макконнелл К. P., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2 т.—M.: Республика,

1992. — Т. 2. — Гл. 25. (Пер. с англ.)

5. Фишер C., Дорнбуш P., Шмалензи Р. Экономика. — M.: Дело, 1993. — Гл. 9, 10. (Пер. с англ.)

6. Хайман Д. Н. Современная микроэкономика: анализ и применение: В 2 т. — M.: Финансы и статистика, 1992. —Т. 1. — Гл. 8, 9. (Пер. с англ.)

7. Иіітрилигатор М. Математические методы оптимизации и экономическая теория—М.: Прогресс,

1975. — 606 с. — Гл. 8. (Пер. с англ.)

8. Коуз Р. Фирма, рынок и право. — M.: Дело ЛТД, 1993. — 192с. (Пер. с англ.)

9. Маленво Э. Лекции по микроэкономическому анализу. —- M.: Наука, 1985. — 392 с.— Гл. III. (Пер. с фр.)

10. Основы экономической теории: Уч.-метод, пособие / Под ред. Р.Нуреева. — M.: Bonp. экономики. — №5. — 1994 (Тема 5. Фирма как совершенный конкурент); №6. — 1994 (Тема 6. Типы рыночных структур: Конкуренция и монополия).

11. Теория фирмы / Под ред. В.М.Гальперина. — СПб: Экономическая школа, 1995. — 534 с. — (Серия “Вехи экономической мысли”, вып. 2).

12. Parkin, Michael. Economics / 3rd ed. — Addison-Wesley Publishing Company, 1990. — 1006 p. — Chap. 11.

13. Varian HalR. Intermediate Microeconomics: A Modern Approach/ 3rd ed. — New York, London: W. W. Norton & Company, 1993.—Chap. 18,21,22.

14. Williams, Andrew T. Workbook for Use with Microeconomics Michael L. Katz, Harwey S. Rosen. — Homewood, Boston: IRWIN, 1991. — 223 p.