9.4 Пропозиція праці. Рівновага на конкурентному ринку праці

Пропозиція праці в економіці країни залежить від декількох основних чинників:

1) чисельності населення;

2) економічної активності, тобто готовності працювати, різних груп населення - жінок, людей похилого віку, підлітків тощо;

3) кількості відпрацьованих годин та якості виробничих зусиль працівників.

Рішення щодо того, скільки працювати і чи працювати взагалі, індивіди приймають, зважаючи головно на величину годинної ставки заробітної плати.

Процес прийняття індивідуальних рішень стосовно кількості відпрацьованих годин доцільно розглянути з позицій теорії корисності Загальна корисність часу для особи складається з корисності робочого часу (упродовж якого заробляють дохід для придбання будь-яких бажаних товарів та послуг) і часу дозвілля. Розподіляючи свій „бюджет " часу між роботою та дозвіллям, людина прагне максимізувати його загальну корисність. Основним чинником цього вибору є ставка заробітної плати, яка і визначає тривалість робочого часу.

Зростання ставки заробітної плати зумовлює дію ефектів заміщення та доходу . З одного боку, з'являється стимул скоротити час дозвілля і працювати довше, бо кожна відпрацьована година тепер дає змогу придбати більше благ, ніж раніше (ефект заміщення). Водночас вищий рівень заробітної плати дозволяє збільшити споживання товарів і послуг за незмінної або навіть меншої тривалості робочого часу (ефект доходу). Поки ефект заміщення переважає ефект доходу, пропозиція праці індивіда зростатиме з підвищенням ставки заробітної плати. Якщо ж за певного високого рівня заробітної плати вагомішим стане ефект доходу, пропозиція праці може зменшитися ( рис. 9.2 ).

Рисунок 9.2 - Пропозиція праці індивіда

Як свідчать дані емпіричних досліджень, незначне переважання ефекту доходу характерне за високої заробітної плати лише для дорослих чоловіків; натомість для усіх інших груп населення пропозиція праці прямо пропорційна ставці заробітної плати.

На рис.9.3 показано рівновагу на досконало конкурентному ринку праці. Рівноважна ставка заробітної плати W0 і рівноважна кількість праці певного виду Q0 визначаються точкою перетину кривих попиту на працю DL та пропозиції праці SL (рис. 9.3, б). Окрема фірма не має жодного впливу на ціну праці і приймає її як дану, тобто крива пропозиції праці для фірми - абсолютно еластична (рис. 9.3, а).

Рисунок 9.3 - Рівновага на досконало конкурентному ринку праці

Зауважмо, що йдеться про реальну заробітну плату, тобто ту кількість товарів і послуг, які можна придбати за номінальну заробітну плату - суму грошей, отриману працівником за одиницю часу.

Отже, на конкурентному ринку праці рівноважні ставка заробітної плати та кількість праці визначаються у точці перетину кривих попиту на працю та її пропозиції ( Е ).