РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ

Середньострокові заходи регулювання ринку праці і збереження людського капіталу можна охарактеризувати так: дії сьогодні, результат у близькій перспективі. Це переважно заходи, спрямовані на підготовку тих спеціалістів, яких найбільше потребуватиме економіка у недалекому майбутньому для її повоєнного відновлення і відбудови.

Рис. 3.9. Середньо- і довгострокові заходи відновлення ринку праці і збереження людського капіталу

Джерело: складено автором

Система освіти потребує її модернізації, переорієнтації на виклики ринку праці у період війни. Модернізація освіти має відбуватися за двома основними напрямками: по-перше, зміни у сфері професійної і вищої освіти, по-друге, підтримка програм перекваліфікації з їх переорієнтацією на ті спеціальності, які найбільше користуються попитом в умовах війни і повоєнної відбудови.

Насамперед, треба розширити програми перекваліфікації громадян.

Для цього слід визначити та донести до суспільства перелік професій з високим попитом у найближчій та віддаленій перспективі. Зробити аналіз 103

та прогноз, які фахівці очікувано будуть потрібні економіці відповідно до її коротко-, середньо- та довгострокових потреб. Розвивати мережі державних і приватних навчальних та кваліфікаційних центрів для того, щоб вимушено безробітні могли мати можливість максимально просто, швидко та без зайвої бюрократії отримати нову спеціальність. Очевидно, що у найближчій перспективі попит ринку праці на економістів, юристів та бухгалтерів буде значно меншим, ніж попит на будівельників, арматурників, працівників енергетичної галузі чи легкої промисловості. Очікується, що значним попитом під час відновлення країни користуватимуться працівники, задіяні у логістиці, військово-промисловому комплексі, відбудові інфраструктури, а також психологи та реабілітологи, які мають подбати про відновлення фізичного та психологічного здоров’я нації, її людського капіталу.

Потребує змін парадигма професійної технічної освіти. Насамперед, доцільно змінити систему фінансування профтехосвіти в умовах війни. Якщо у мирний час вона фінансувалася за рахунок місцевих бюджетів, то збереження такої системи фінансування у період війни призведе до того, що у зруйнованих областях (де потреби у відбудові будуть одні з найбільших) можливість навчати тих, хто відбудовуватиме ці регіони, буде майже відсутня через брак фінансування. Крім того, замовлення на такі спеціальності доцільно теж зосередити на державному рівні. Наприклад, збільшити державне замовлення на будівельників у закладах профтехосвіти Закарпаття (яке майже не постраждало від війни), які найближчим часом знайдуть роботу у відновленні міст та селищ Київської, Харківської, Херсонської та інших найбільш постраждалих від війни областей. І, нарешті, слід розглянути можливість максимального скорочення терміну підготовки найбільш затребуваних спеціалістів із 3,5 років до, наприклад, 1,5-2 років, запровадити державне фінансування короткотермінових програм у закладах профтехосвіти, навіть якщо для окремих студентів це вже буде друга освіта [18].

Якщо підтримка програм перекваліфікації і профтехосвіти є швидкою реакцією суспільства на вимоги ринку праці у період війни та найближчий повоєнний період, то переорієнтація вищої освіти є безпосередньо завданням середньо- та довгострокових періодів. У сфері вищої освіти треба сконцентрувати увагу на підготовці фахівців із тих спеціальностей, які будуть найбільш затребуваними на ринку праці уже в найближчому майбутньому і які пов’язані з розвитком нових технологій, з процесами цифровізації, інформатизації, розвитком штучного інтелекту.

Так, за висновками Всесвітнього економічного форуму до 2025 року з’являться нові професії, спричинені розвитком нових технологій і штучного інтелекту, а інші будуть витіснені в результаті зміни поділу праці між людьми і машинами.

Роботодавці, орієнтовані на мінімізацію витрат, будуть використовувати будь-яку можливість залучати нові технології та автоматизувати виробництво, скорочуючи при цьому «живі» робочі місця. Це переважно ті професії, які вирізняються монотонністю і чіткою послідовністю операцій, які можна заздалегідь запрограмувати і передати на виконання машинам. В цілому до 2025 року у світі очікується вивільнення 85 мільйонів робочих місць. В той же час топ-10 професій із зростаючим попитом складають переважно нові професії із трудомісткими завданнями, які може виконувати лише людина, а також професії із обслуговування систем штучного інтелекту (навчання, інтерпретація результатів, стеження за їхньою роботою). Всього до 2025 року у світі передбачається створення 97 мільйонів робочих місць, більш адаптовані до нових технологій і штучного інтелекту [20].

Таблиця 3.4

Топ-10 професій, попит на які зміниться у середньостроковій перспективі

Джерело: [20]

Довгострокові заходи регулювання ринку праці і збереження людського капіталу є заходами віддаленої перспективи.

Якщо економічну структуру національної економіки залишити без змін, то до безкінечності буде повторюватися історія попередніх десятків років. Протягом цього періоду після чергових криз і порушення макроекономічної стабільності національна економіка жодного разу не змогла вийти на попередні локальні піки. На рис. 3.10 продемонстровано зміну обсягів ВВП України від економічної кризи 2008 року до кризи, спричиненої війною 2022 року (враховуючі системну кризу 2013-2014 років і коронакризу 2020 року).

Рис. 3.10. Зміна обсягів ВВП України від економічної кризи 2008 року до кризи, спричиненої війною 2022 року

Джерело: [21]

Зважаючи на особливості національної економіки, модернізація її структури має відбуватися через підвищення технологічного потенціалу і інноваційну перебудову найбільш значущих її галузей. Вже зараз український уряд виокремив чотири галузі, на які буде спрямовано основні зусилля для їх підтримки. Це такі галузі як металургія, гірнича промисловість і машинобудування; сільське господарство та харчова промисловість; ІТ- галузь, а також галузь високотехнологічного озброєння (military-tech). Якщо усі перераховані галузі окрім military-tech добре розвивалися і до війни, а агропромисловий сектор взагалі вважався одним із локомотивів національної економіки, то галузь високотехнологічного озброєння є новою галуззю, за якою велике майбутнє і надважливі безпекові питання. Останні (безпекові питання) будуть пронизувати всі сфери суспільного життя ще довго після війни. В результаті цих змін мають з’явитись нові заводи та інші підприємства, які будуть переробляти місцеву сировину, випускати готову продукцію з високою доданою вартістю, вітчизняне високотехнологічне озброєння. Ці підприємства дадуть робочі місця працездатному населенню і сформують попит на різні спеціальності робітничих професій, інженерів, технологів тощо.

Таким чином, у період війни та повоєнного відновлення політика на ринку праці має бути двополярною та орієнтуватися як на внутрішній сегмент (на внутрішньо переміщених осіб), так і на зовнішній (на вимушених переселенців, які виїхали за межі країни).

Для повернення мігрантів, особливо зовнішніх, їм необхідно дати чіткий меседж, сигнал від держави, що саме їхній досвід життя та роботи за кордоном потрібні країні. Слід розуміти, що багато з тих, хто повернеться, прагнутимуть позитивних змін. Вони будуть упроваджуватимуть позитивні закордонні практики - від сортування сміття до неухильного дотримання правил і законів. У цьому сенсі вони, безумовно, принесуть велику користь під час повоєнної відбудови України.

Використання заходів коротко-, середньо- та довгострокового відновлення ринку праці мають покращити показники його економічної активності. Зокрема, рівень безробіття хоча і повільно, але буде скорочуватиметься. Очікується, що рівень безробіття у 2023 році буде складати 27%, у 2024 вже 18,2%. Номінальні зарплати досить швидко зростатимуть, однак у реальному вимірі у 2023-2024 роках вони будуть все значно нижчими за свій довоєнний рівень.

Висновки:

1. Повномасштабна війна призвела до безпрецедентного падіння вітчизняної економіки, колосального знищеного фізичного та людського капіталу, значних екологічних втрат, погіршення основних макроекономічних показників, стрімкого падіння ВВП тощо.

2. Для відбудови національної економіки необхідно оживити ринок праці, відновити робочі місця, повернути в країну вимушених мігрантів працездатного віку, припинити відтік молоді. Саме тому відновлення ринку праці та людського капіталу має бути пріоритетним завданням повоєнної відбудови економіки України.

3. Головним параметром ринку праці і найвищою цінністю у сучасному світі є людський капітал - унікальний носій інформації, навичок і знань. Його роль в умовах повоєнної відбудови національної економіки зростає. Людський капітал розглядається з точки зору його кількісних (демографічні тенденції, міграційні процеси) та якісних (освіта і наука, економічна активність, стан здоров’я) характеристик. З’ясовано, що в результаті повномасштабної війни, розв’язаної рф проти України, кількість та якість людського капіталу, відтак і стан ринку праці зазнали значних змін.

4. Для повоєнного відновлення ринку праці та формування, збереження і примноження людського капіталу в Україні необхідно використовувати короткострокові (невідкладні), середньострокові (3-5 років) та довгострокові (від 5 років і більше) заходи. Це дасть змогу не тільки відновити показники економічної активності ринку праці до їхнього довоєнного рівня (у середньостроковій перспективі), але й покращити їх у довгостроковій перспективі і вийти на інноваційний рівень розвитку.

Література до розділу:

1. Звіт KSE Institute станом на вересень 2022 року. URL: https://kse.ua/ua/about-the-school/news/ zagalna-suma-zbitkiv-zavdana-infrastrukturi-ukrayini-skladaye-ponad-127-mlrd-zvit-kse-institute- stanom-na-veresen-2022-roku/.

2. Звіт про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресіїросії проти України станом на 1 вересня 2022 року. KSE. URL: https://kse.ua/wp-content/uploads/2022/10/ Sep22_FINAL_Sepd_Damages-Report.pdf

3. Офіційний веб-сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/

4. Офіційний веб-сайт НБУ URL: https://bank.gov.ua/

5. Офіційний веб-сайтМіністерства економіки України. URL: https://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA

6. The Well-being of Nations: The Role of Human and Social Capital. — OECD, 20001. URL: http://www. oecd.org/site/worldforum/33703702.pdf

7. Guide on Measuring Human Capital. Prepared by the Task Force on Measuring Human Capital. — United Nations ECE/CES/2016/2/Add.2, Economic Commission for Europe. 2016. URL: https://unstats.un.org/ unsd/nationalaccount/consultationDocs/HumanCapitalGuide%20Global%20Consultation-v1. pdf

8. Важливість розвитку людського капіталу у сучасному світі. Якою має бути стратегія України. Український інститут майбутнього. 2021. URL: https://uifuture.org/publications/vazhlyvist-rozvytku- lyudskogo-kapitalu-u-suchasnomu-sviti-yakoyu-maye-buty-strategiya-ukrayiny/

9. Грішнова О.А. Людський, інтелектуальний і соціальний капітал України: сутність, взаємозв’язок, оцінка, напрями розвитку. Соціально-трудові відносини: теорія та практика. 2014. № 1. С. 34-41. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/32608909.pdf

10. Красота О.В. Інклюзивний підхід до підвищення конкурентоспроможності людського капіталу в умовах макроекономічної нестабільності. Теоретичні та прикладні питання економіки. Зб. наук. праць. 2022. Вип. 1 (44). С. 212-224. DOI: https://doi.org/10.17721/tppe.2022.44.19

11. Українська міграція у часи кризи: вимушена і трудова мобільність / під ред. Д. Дрбохлава, М. Ярошевич. Прага: Фак-т природничих наук Карлового унів-ту. 2016. 162 с.

12. В яких країнах Європи найбільше українських біженців. Слово і діло. Аналітичний портал. 08.11.2022. URL: https://www.slovoidilo.ua/2022/11/08/infografika/suspilstvo/yakyx-krayinax-yevropy- najbilshe-ukrayinskyx-bizhencziv

13. Guiding Principles on Internal Displacement. United Nations. 2004. URL: https://www.unhcr. org/43ce1cff2.pdf

14. Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII від 20.10.2014 (із змінами і доповненнями на 29.10.2022). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1706-18#Text

15. Настрої та оцінки українських біженців (липень-серпень 2022 p.). Центр Разумкова. URL: https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/nastroi-ta-otsinky-ukrainskykh- bizhentsiv-lypen-serpen-2022p

16. Офіційний веб-портал парламенту України Верховна Рада України. Проєкт Закону про Державний бюджет України на 2023рік. URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40472

17. Official website of the Global Health Observatory. Explore a world of health data. UHC Service Coverage Index. URL: https://www.who.int/data/gho/data/indicators/indicator-details/GHO/uhc-index- of-service-coverage

18. Железняк Я. Врятувати робочі місця: як війна вплинула на ринок праці та що з цим робити. LB.ua URL: https://lb.ua/blog/yaroslav_zhelezniak/518244_vryatuvati_robochi_mistsya_yak_viyna.html

19. «Армія відновлення»: відбудовуємо країну. Міністерство економіки України. URL: https://bit. IyBVsLbGj

20. Красота О.В. Інклюзивний підхід до штучного інтелекту Ефективна економіка. 2022. №8. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2105.2022.8

21. Як не повторити помилок минулого і збудувати технологічну, конкурентоздатну економіку. Економічна правда. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/05/17/687120/