Методологія економічної теорії в дослідженні відносин обміну
Проблемам обміну в економічній науці приділяється багато уваги. Класична теорія розглядає обмін як форму суспільного зв’язку, що забезпечує еквівалентність трудових витрат виробників [1, c.
94]. Кожна історична форма обміну відповідає певному рівню розвитку виробничих сил та усуспільнення виробництва. Історична логіка змін обміну включає: обмін продуктами - обмін товарами - обмін послугами (по перше - це працеобмін, а потім обмін інформаційними послугами) - обмін здібностями, спочатку предметно-діяльними здібностями, а потім правоздібностями [2, с. 78-80].Неокласична теорія розглядає обмін як умову отримання агентами децентралізованого і спеціалізованого виробництва максимальної вигоди на основі зіставлення граничної норми заміщення [3, с. 295].
Інституціональна теорія наголошує на тому, що «обмін - це не просто двосторонній трансферт благ, послуг або грошей між агентами, це ще і передача прав власності» [4, c.221; 5, c.350]. Інституціональна теорія вважає, що обмін перетворюється на трансакцію, де визначається цінність прав на основі трансакційних витрат [6, c. 78].
Фахівці в галузі економіки права безпосередньо вивчають правову форму обміну, її передумови, принципи, сили примусу, зовнішні ефекти та пороки [7, c.190].
Кожний аспект дослідження не тільки збагачує уявлення правознавців про внутрішні глибини договірного права, а й надає методологічний інструментарій для його пізнання та вдосконалення.
Економічна природа обміну полягає в здійсненні ефективного та справедливого розподілу ресурсів, що досягається шляхом порівняння обмінюваних благ, відтворення витрат на їх виготовлення та забезпечення еквівалентного, рівноважного заміщення корисностей. Обмін передбачає рівноцінне відшкодування витрат, які несуть обидві сторони взаємовідносин, і урівноваження їх інтересів. Все це регулюється об’єктивними законами товарного виробництва [8, c.
148]. Але обмін стає можливим тільки за умови, що володарі товарів повинні ставитися один до одного як особи, воля яких розпоряджається речами. Тому обмін завжди є вольовим актом (вольовим відношенням) незалежно від того, закріплено це законом чи ні [1, c.94]. У процесі розвитку обміну, що грунтується на відчуженні та привласненні благ, між людьми виникають вольові відносини, що закріплюються в категоріях права [1, c. 79]. Воля товаровиробника виражається в його здатності до здійснення вибору мети діяльності та спрямуванні внутрішніх зусиль на її досягнення. У процесі обміну ця воля включає настанову провести торговельно-обмінну операцію цілеспрямовано та вигіднішим способом. Вольові зусилля суб’єктів обміну об’єктивовані, по-перше, реальними економічними відносинами, в яких сторони обміну одягають на себе певні маски, наприклад, продавця чи покупця. Але ці «характерні економічні маски осіб - це лише втілені економічні відносини, як носіїв котрих ці особи протистоять одна іншій» [1, с. 95]. По-друге, воля суб’єктів обміну передбачає правосвідомість, що приписує дозволені та можливі форми поведінки. Правосвідомість суб’єкта не завжди набуває нормативної форми, що санкціонується державою. Закони товарної природи можуть виявлятися в природних інстинктах, звичаях, традиціях та ін. Але нормативна форма означає, що між людьми досягнуто домовленість про слідування певним правилам, які мають узагальнюючий характер і не конкретизують взаємодії між окремими суб’єктами. На практиці можливі договори, що спираються на «неявні правила», які не мають обов’язкової сили і підтримуються лише загрозою їх припинення після першого порушення. З точки зору економічної теорії договірні відносини не потребують юридичного захисту, якщо вони мають досконалий характер.Примітки
1. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии / К. Маркс ; τ.1, КН.1. Процесс производства капитала // К. Маркс и Ф. Энгельс. - Соч. - Т.23. - M.: Политиздат, 1960. - 907 с.
2. Гриценко А.А.
Развитие форм обмена, стоимости и денег / А. А. Гриценко. - К.: Основи, 2005. - 192 с.3. Роберт Б. Уилсон. Обмен / Б. Уилсон Роберт // Экономическая теория ; пер. с англ. - Бозеруп Э., Кайндлбергер Ч., Ослон М. и др. ; под ред. Дж. Итуэла, М.Милгейта, П. Ньюмена. - M.: ИНФРА-М, 2004, - 931 с.
4. Ходжсон Д. Экономическая теория и институты: Манифест современной институциональной экономической теории / Д. Ходжсон ; пер. с англ. - М. Дело, 2003. - 464 с.
5. Институциональная экономика: новая институциональная экономическая теория : ученик / под. общей ред.. А. А. Аузана. - М. : ИНФРА- М, 2006. - 416 с.
6. Коуз Р. Фирма, рынок и право / Р. Коуз; пер. с англ.. Б. Пинскера. - М. : «Дело ЛТД» при участии узд-ва «Catallaxy». - 1993. - 192 с.
7. Одинцова М.И. Экономика права : учеб. пособие / М. И. Одинцова.- Гос. ун-т «Высшая школа экономики». - M.: Изд. дом ГУ ВШЭ, 2007. - 430 с.
8. Гриценко О.А., Павловська Л.М. Економічні основи договірного права / О. А. Гриценко, Л. М.Павловська // Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. - 2001. - №2(5). - С.146-156.
67.
Еще по теме Методологія економічної теорії в дослідженні відносин обміну:
- Інструментарій неокласичної економічної теорії та його застосування в дослідженні права
- Методологія економічної теорії
- Питання 1. Предмет загальної економічної теорії. Місце економічної теорії серед наук про суспільство.
- Подобається це чи ні, але основні проблеми сучасної політики дійсно є чисто економічними і не можуть бути зрозумілими без знання економічної теорії. Лише людина, яка розуміється в основних питаннях економічної теорії, здатна виробити незалежну думку з розглядуваних проблем. Людвіг фон Мізес
- 1.1 Предмет економічної теорії
- Загальна характеристика неокласичної економічної теорії
- Предмет економічної теорії
- 3. Предмет економічної теорії. Основна економічна проблема.
- 1. Основні етапи розвитку економічної теорії.
- Виникнення і розвиток економічної теорії
- 5. Функції та структура економічної теорії
- Еволюційний розвиток економічної теорії
- § 1. Визначення предмета економічної теорії
- Історія становлення економічної теорії
- 6. Економічні відносини та їх види. Поняття економічної системи.
- Предмет та функції економічної теорії
- § 4. Функції економічної теорії
- 15. Економічні відносини як суспільна форма і спосіб організації економічної системи.