Предмет макроекономіки

Макроекономіка - галузь економічної науки, що вивчає поводження економіки як єдиного цілого з погляду забезпечення умов стійкого економічного росту, повної зайнятості ресурсів мінімізації рівня інфляції і рівноваги платіжного балансу.

Економічний ріст є результатом дії таких факторів, як ріст населення і технологічний прогрес.

Забезпечення повної зайнятості ресурсів і неінфляційного економічного росту здійснюється за допомогою інструментів макроекономічної політики: бюджетно-податкової (фіскальної) і кредитно-грошової (монетарної).

Бюджетно-податкова політика (у тому числі і зовнішньоторговельна) здійснюється переважно урядом, а кредитно-грошова політика (в тому числі і валютна) - Центральним банком.

Макроекономіка залишає "за кадром" поводження окремих економічних агентів - домашніх господарств і фірм.

Мова йде про механізм встановлення і підтримки за допомогою мір фіскальної і монетарної політики загальної макроекономічної рівноваги.

Предметом мікроекономіки є механізм прийняття економічних рішень на рівні домашнього господарства в заданих економічних умовах.Мікроекономіка приймає як задані, так і перемінні, динаміку яких досліджує макроекономіка. У мікроаналізі дохід споживачів розглядається як задана величина, і акцент робиться на розподілі витрат домашнього господарства між різними товарами і послугами.

Навпаки, у макроаналізі сукупні витрати, сукупний дохід, споживання і т.д. самі по собі є предметом дослідження.

Макроекономічні фактори (рівень ринкової ставки відсотка, інфляції, безробіття і т.д.) впливають на рішення домашнього господарства, фірм про заощадження, інвестиції, витрати, що, у свою чергу, визначає величину і структуру сукупного попиту. По суті, мікро - і макроекономічні процеси тісно взаємозалежні.

Макроекономіка використовує у своєму аналізі агреговані величини, що характеризують рух економіки як єдиного цілого:

- ВВП (а не випуск окремої фірми);

- Середній рівень цін (а не ціни на конкретний товар);

- Ринкову ставку % (а не % окремого банку);

- Рівень інфляції, зайнятості, безробіття і т.д.

Основними макроекономічними показниками є темп росту реального ВВП, темп інфляції і рівень безробіття.

Макроекономіка - досліджує сутності, результати і наслідки спільної економічної діяльності всіх учасників народного господарства.

Макроекономічний аналіз має 2-а рівні:

1) ex post;

2) ex ante - прогнозне моделювання.

Ex post-аналіз базується на визначенні макроекономічних параметрів минулого періоду з метою одержання інформації про те, як національна економіка функціонувала і яких результатів досягла.

На підставі результатів ex post аналізу робиться коректування макроекономічних концепцій і розробка нових.

Ex ante аналіз - визначає які фактори і як будуть впливати на значення макроекономічних показників у майбутньому.

Об'єктом макроекономічного аналізу виступає економічна система в цілому і її агреговані величини.

Суб'єкти макроаналізу:

1. Сектор домашніх господарств - включає всі приватні господарства країни, діяльність яких спрямована на задоволення власних потреб. Домашні господарства виявляють три види економічної активності: пропонують фактори виробництва, споживають частину отриманого доходу і зберігають.

2. Підприємницький сектор:

- сукупність усіх фірм, зареєстрованих у межах країни;

- пред'являє попит на фактори виробництва, пропонує результати своєї діяльності й інвестує.

3. Державний сектор - усі державні інститути й організації.

Держава робить суспільні блага, які надходять споживачам "безкоштовно" (безпека, досягнення науки, послуги держави, суспільної і виробничої інфраструктур).

4. Сектор закордон - всі економічні суб'єкти, що перебувають за межами країни, а також іноземні державні інститути.

Вплив закордону на вітчизняну економіку здійснюється через взаємний обмін товарами, послугами, капіталом і національними валютами.

3.2.