Особливості і форми розвитку перехідних економічних систем. Вступ у макроекономіку

Змістом економічних перетворень в Україні є перехід від командно- адміністративної системи до економіки ринкового типу.

Цей перехід повинний вирішити такі основні завдання:

- перебудову відносин власності шляхом роздержавлення і розвитку підприємництва;

- формування ринкової інфраструктури;

- становлення переважно ринкового ціноутворення;

- фінансову стабілізацію;

- формування середнього класу як соціальної бази ринкової економіки;

- створення реальної системи адресної соціальної підтримки населення.

Визначають наступні головні напрями становлення ринкової економічної системи:

- лібералізацію економіки, тобто заходи на створення умов для вільного руху цін, ринкового обороту товарів, підприємництва і відкритості економіки;

- структурні перетворення економіки;

- інституціональні перетворення, тобто формування правових засад, нових організацій, відповідної системи управління.

На початку XXI століття типова командно-адміністративна система характерна лише для двох країн: Куби та Корейської Народно-Демократичної Республіки (КНДР).

Усі варіанти трансформації командної системи умовно об'єднують у дві групи:

1) еволюційний шлях поступових перетворень (Китай, Монголія, В'єтнам);

2) так звана "шокова терапія", тобто спроби швидких суспільних змін (більшість інших держав, включаючи Україну).

Трансформація української економіки здійснюється дуже болісно.

Спочатку було шокове звільнення цін, гіперінфляція, понад 40 % спаду ВВП, тобто спроби лібералізації не були підкріплені створенням ринкового середовища. З 2000 року йде процес економічного зростання, але існують глибокі диспропорції, які можливо подолати тільки шляхом подальшого реформування.

Стрижнем переходу до нової системи є зміни у структурі власності шляхом роздержавлення ы приватизації у наступних основних формах:

- перетворення державного підприємства на господарське товариство, зокрема, акціонерне;

- викуп майна державного суб'єкта орендатором;

- викуп майна трудовим колективом;

- продаж підприємств на конкурсній (змагальній) основі.

Приватизація в Україні пройшла два основних етапи:

1) сертифікатна, або так звана "ваучерна" приватизація, коли кожний громадянин отримав приватизаційний майновий сертифікат еквівалентний 10,5 грн. протягом 1993-1997 років;

2) грошова, коли на змагальній основі визначалися нові власники або володарі контрольного пакету акцій (починаючи з 1998 р. і до нашого часу).

Але не завжди зміна типу власності є синонімом ефективного господарювання. Тому головною проблемою перехідного періоду є пошук оптимального співіснування державного, колективного та приватного секторів економіки.

Становлення підприємництва в Україні почалося за радянських часів, коли наприкінці 80-х років XX ст. почали розвиватися кооперативи й орендні підприємства, також комсомольські центри науково-технічної творчості молоді з різноманітними пільгами. На початку 90-х років були прийняті принципові Закони "Про підприємства", "Про підприємництво", "Про господарські товариства" та інші, що створили правові засади підприємницької діяльності, зокрема, малого і середнього бізнесу.

Конкурентно-ринкове середовище визначає найжиттєздатніші структури. Ринок спонукає до раціонального господарювання, вміння рахувати витрати й прибутки. В умовах ринкової економіки життєздатним зв'язком є еквівалентний обмін, оплачена послуга. Крім того, ринок стимулює диференціацію прибутків відповідно до кінцевих результатів господарської діяльності.

Концепції ринкового господарювання включають право суб'єкта господарювання оперативно розробляти і здійснювати ефективні задуми за рахунок гнучкого управління економічними інтересами. Вони не виключають прямого централізованого впливу, коли це необхідно. Небезпечна не централізація як така, а перевищення її міри, відрив вказівок і рекомендацій центральних структур управління економікою від економічних інтересів суб'єкта господарювання.

Перехід до ринкової економіки є суперечливим процесом системної трансформації усього суспільства, що спричиняє появу різних поглядів на перебіг подій:

- критичний підхід з пріоритетним розглядом негативних наслідків(корупція, тіньова економіка, панування олігархів та інше);

- ліберальний підхід з пропозицією більш послідовних і глибоких перетворень;

- компромісний підхід з метою пошуку найменш руйнівного шляху розвитку.

З погляду швидкості перетворень відрізняють дві основні стратегії дій:

- шокова терапія шляхом швидкої лібералізації цін, широкої приватизації на підставі, насамперед, положень монетаризму;

- градуалізм як комплекс заходів повільних і поетапних змін.

Відносно ролі держави в перехідний період треба відзначити наступні групи підходів:

- ліберальні концепції з мінімальною роллю державних органів і з домінуванням ринкового саморегулювання;

- концепції провідного впливу державних установ на перетворення.

Крім того, існують такі підходи, що пропонують інші шляхи трансформування економіки:

- стратегія двосекторної економічної трансформації з паралельним розвитком великих підприємств під егідою державного сектору і малих та середніх структур як бази ринкового сектору (досвід Китаю);

- інституціональні теорії постіндустріального та інформаційного суспільства підкреслюють факт глобальної еволюції з всезагальними змінами для всіх попередніх економічних систем;

- теорії соціального ринкового господарства з регулятивною роллю держави створювати обмежуючі умови для ринкового господарства і підтримки високих соціальних стандартів життя;

- теорії змішаної економіки підкреслюють поєднання чисто ринкових і адміністративних механізмів під час економічної трансформації;

- моделі ринкового соціалізму з поєднанням планових і ринкових механізмів, домінуванням власності трудових колективів тощо;

- теорії трансформаційного циклу, за якими трансформація має дві фази: руйнівна в межах командної системи та конструктивна с початком перехідного періоду; одночасно можливі регресивні рухи аж до катастрофічних подій у вигляді громадянських війн, тероризму та інших негативних наслідків.

Ринкова економіка кожної країни є широко інтегрованою у світове господарство, що органічно зумовлено світовим поділом праці, зростаючою взаємозалежністю держав. Макро- і мікроекономічні проблеми кожної з них, ефективність їхнього розв'язання головним чином залежать від ступеня входження у світове співтовариство.

Економічна теорія була б чимось звуженим, обмеженим, без розкриття цих проблем.

Контрольні питання

1. Як виникають потреби? Породжуються вони виробничою діяльністю чи їх формує людина?

2. Наведіть приклади застосування вивчення потреб.

3. Чому вищі духовні потреби необхідно розглядати як головне багатство суспільства?

4. Покажіть взаємозв'язок економічних і соціальних потреб.

5. Визначте основні напрями впливу потреб на виробництво.

6. У чому полягає взаємозв'язок потреб та інтересів?

7. Чому виникає потреба поєднання (узгодження) економічних інтересів?

8. Розкрийте особливості реалізації інтересів у ринковій та командно- адміністративній економіці. Який механізм реалізації та поєднання інтересів найбільш ефективний?

9. Що таке економічна система? Які ланки вона має?

10. Розкрийте структуру соціальна-економічних відносин.

11. Які основні рівні економічної системи? На чому грунтується механізм їхнього взаємозв'язку?

12. На яких принципах заснована класифікація економічних систем і типологія їх?