Причини державного втручання у роботу ринків

У попередніх розділах були введені поняття ефективності, розглянуті причини, через які саморегульовані ринки не функціонують ефективно (проблеми неспроможності ринків), і різні підходи до побудови державної політики, спрямованої на подолання неспроможностей ринків та підвищен­ня ефективності функціонування ринкової економіки (теми 10, 13-15).

Якщо державне втручання не може усунути проблем, які перешкоджа­ють виконанню умов теорем добробуту, то оптимальне розміщення ресурсів не досягається. В такому разі застосовується теорія другого найкращого (або квазіоптимуму), яка була запропонована Р. Дж. Ліспі та К. Ланкастером у 50-х роках: якщо одна з передумов оптимальності за Парето не може бути виконана, то найкраща із досяжних ситуацій (друга найкраща) може бути отримана лише при відході від інших умов Парето. Так, у випадку природних монополій (для яких типовою є зростаюча віддача від масштабу виробництва) при встановленні регульованих цін доводиться відмовлятись або від ефек­тивних обсягів (коли ціни дорівнюють середній вартості), або вводити суб­сидії для виробника, які погіршують стан інших ринків (коли ціни встано­влюють на ефективному рівні граничної вартості).

Окремою проблемою є регулювання ринків так званих "достойних" та "недостойних;" благ. "Достойні"блага — це такі, споживання яких вважаєть­ся у суспільстві бажаним, незважаючи на індивідуальні смаки та уподобання індивідів (медичні послуги, зокрема щеплення для запобігання інфекційним захворюванням, середня освіта, безпека руху на транспорті). Відповідно, споживання "недостойних" благ (або бажаних антиблаг) вважається небажаним і може навіть заборонятись (алкоголь, тютюн, наркотики). По відношенню до згаданих благ державна влада може порушувати суверенітет споживача і стимулювати чи навіть зобов'язувати споживати "достойні" блага в адекватних суспільним уявленням обсягах, а вживання "недостойних" благ обмежувати.

Питання про те, хто і як саме повинен приймати рішення про належність благ до достойних чи недостойних, є складною політичною проблемою. В кожному суспільстві ця проблема так або інакше розв'язується із ви­користанням механізму суспільного вибору з урахуванням існуючих інститутів.

2.