Теорія людської діяльності Людвіга фон Мізеса
Л. Мізес [1] стверджує, що в основі всіх суспільних явищ перебуває суб’єктивний світ діючої людини. У праці «Людська діяльність...» він систематизує структуру економічної науки, виділяє загальну, універсальну, теорію людської діяльності, що називає праксеологією (від грец praxeology — логіка дії), а дослідження економічних процесів визначає область каталак- тики (catallactic).
Область каталлактики, або економії (у більш вузькому змісті), — аналіз ринкових явищ, тобто аналіз тих дій, які провадяться на основі грошово-кредитних розрахунків. «Предмет каталлактики — всі ринкові явища з усіма їхніми коріннями, розгалуженнями й наслідками».Л. Мізес доводить, що людська діяльність є раціональною й економічною. Людські вчинки виникають від пережитого індивідуумом почуття занепокоєння, яке може бути зв’язане як з матеріальними, так і з ідеальними, або духовними, потребами. Традиційно, економічна наука, як предмет дослідження, прагнула виділити тільки економічну сторону людської діяльності. Але щораз, коли економіст обмежує дослідження тільки матеріальними аспектами людської діяльності, предмет дослідження зникає. «Теорія раціональної діяльності повинна охоплювати таку дію, як цілісне... Сфери раціональної й економічної діяльності, таким чином, збігаються. Усяка розумна діяльність є одночасно й діяльністю економічною. Усяка економічна діяльність раціональна. Тільки окрема людина мислить. Тільки індивідуум міркує. Тільки індивідуум діє». У той же час ці сфери мають відмінності. Економічна діяльність насамперед грунтується на розрахунках з використанням грошей. «Неощадна економічна діяльність неможлива».
Примітки
1. Людвіг фон Мізес (1881-1973) — є вихідцем із Львівської області. Професор Віденського та Нью-Йорського університетів, співзасновник товариства Монт-Пелерин. Основні твори — «Епістемологічні проблеми економіки»(1933), «Людська діяльність: трактат по економічній теорії»(1949).
Л. Мізес поділяє основні установки австрійської школи — методологічний індивідуалізм, суб’єктивну теорію цінності, дедуктивний метод аналізу, критику абсолютизації методу історизму тощо. Розвиваючи наукові традиції школи, він просунув далеко вперед методологію економічного дослідження. Його теоретична конструкція представляє синтез економічної теорії, філософії, соціології, психології, історії.
2. Шевченко О.О. Історія економіки та економічної думки: сучасні економічні теорії: Навч. посіб.- К.: «Центр учбової літератури», 2012. — С.21.
8.5.
Еще по теме Теорія людської діяльності Людвіга фон Мізеса:
- Подобається це чи ні, але основні проблеми сучасної політики дійсно є чисто економічними і не можуть бути зрозумілими без знання економічної теорії. Лише людина, яка розуміється в основних питаннях економічної теорії, здатна виробити незалежну думку з розглядуваних проблем. Людвіг фон Мізес
- § 8.7. Теорія протилежної думки (теорія динамічної нерівноваги)
- 3.1. Загальноправові ознаки діяльності навчальних закладів та правова регламентація основної освітньої діяльності
- Людвиг фон Мизес (1881—1
- Й. Х. Фон Тюнен.
- Людвиг фон Мизес
- Шмоллер Густав фон Schmoller Gustav (1838 — 1917)
- Бем-Баверк Евгений фон
- Визер Фридрих фон Wieser Friedrich von (1851 — 1926)
- Людвиг фон Мизес ЧЕЛОВЕЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ
- Мангольдт Ганс Карл Эмиль фон Mangoldt Hans Karl Emil von (1824 — 1868)
- Фридрих Август фон Хайек. Индивидуализм и экономический порядок, 1944
- Інституціональна економічна теорія і економічна теорія права
- 7.1. Основи зовнішньоекономічної діяльності. 7.2. Регулювання торговельної діяльності. 7.3. Іноземне інвестування та його регулювання. 7.4. Роль держави у залученні іноземних кредитів
- Тюнен Иоганн Генрих фон Thiinen Johann Heinrich von (1783 — 1850)
- Позитивна й нормативна економічна теорія права
- Економічна теорія як наука
- Номіналістична теорія грошей
- Теорія інституційних змін Дугласа Норта