Теорія інституційних змін Дугласа Норта

Однією із течій неоінституціоналізму стала так звана нова еконо­мічна історія, або кліометрія [1]. Найвідомішими представниками нової економічної історії стали американські дослідники Дуглас Норт і Роберт Фогель.

Норт у своєму аналізі дотримується характерного для інститу­ціоналізму прийому економічного імперіалізму, тобто «вторгнення» економічної теорії до суміжних галузей гуманітарних знань. Зокрема він зробив спробу узагальнення економічних підходів до різних сфер неекономічної людської діяльності: культури, дозвілля, злочинності, спор­ту, соціальної активності та інших суспільних явищ та процесів. На його думку, означені інституції породжують багато суперечностей у суспіль­стві, утворюючи окремі галузі економічного дослідження: економіку осві­ти і охорони здоров'я, наркоманії і проституції, запобігання злочинності і заборони абортів, ризику і страхування тощо.

Норт у своєму аналізі, на відміну від більшості дослідників, застосовує не стільки кількісні і статистичні оцінки економічних параметрів та контр- фактичних моделей, скільки досліджує реальні історичні явища і події та намагається знайти їм пояснення. Інструментом такого аналізу став аналі­тичний апарат неоінституціональної економічної теорії. Нова економічна історія намагається інтерпретувати історичний процес насамперед з огля­ду еволюції інституцій. Інституції знову стали предметом дослідження, цього разу економічної історії.

Своїми дослідженнями Норт довів, що головною функцією створе­них людьми інституцій (законів, постанов, угод, прав власності тощо) є економія трансакційних витрат і вони всі разом утворюють інституцій- ну структуру економіки і суспільства. Разом з тим, створені людьми інституції не можна відчути, побачити і навіть виміряти.

До формальних інституцій дослідник відніс правові та адміні­стративні акти (конституції, закони, чинні норми права, судові пре­цеденти, адміністративні рішення, тощо), а до неформальних — різ­номанітні господарські договори та угоди, норми поведінки, кодекси честі та гідності, фахової самовідданості, звичаї і традиції, різноманітні со­ціальні умовності тощо.

Етапи розвитку інституційної структури Нобелівський лауреат трактує як «переломні моменти економічної історії», або «економічні революції». Перша з них — неолітична відбулася 8-10 тисяч років тому і призвела до виникнення держави, а друга у другій половині XIX століття і привела до фундаментальних змін в економічній системі в результаті розширення рин­ку і структурно-організаційних змін. Обидві «революції» визначили стри­бок у збільшенні трансакційних витрат, водночас інституційна структу­ра економіки і суспільства покликана зменшувати ці втрати.

Крім інституцій, які створюють «правила гри», Норт обгрунтовує тезу, що в суспільстві існують і «гравці» за цими правилами — організації. «Правила потрібно відрізняти від гравців, — підкреслює Норт. — Правила мають визначати те, як ведеться гра, але мета команди, яка грає за цими правилами, — виграти гру, поєднуючи вміння, стратегію і взаємодію грав­ців, користуючись чесними засобами, а інколи — й нечесними».

«Організації, — пише Норт, — охоплюють політичні органи (політичні організації, Сенат, міську раду, регуляторне агентство), еконо­мічні органи (фірми, профспілки, родинні ферми, кооперативи), суспільні органи (церкви, клуби, спортивні асоціації) та освітні органи (школи, уні­верситети, центри професійної підготовки)» [3, c.13].

Організації діють у просторі, який створюється конкретними інсти- туційними обмеженнями, які дозволяють побачити взаємодію між пра­вилами гри і поведінкою її учасників. Якщо організації спрямовують свої зусилля на непродуктивну діяльність, це означає, що інституційні обмеження створили таке середовище, яке заохочує саме таку діяльність.

Таким чином, центральною проблемою нової економічної історії є стан інституційної рівноваги в суспільстві. Ця рівновага виникає тоді, коли ні­хто незацікавлений у перебудові діючої інституційної структури.

Примітки

1. Термін «кліометрика» походить від імені музи історії Кліо із давньогрецької міфології та слова метрика — «вимірювання». Це сучасна галузь економічної нау­ки, предметом якої є економічна історія, що вивчається на основі сучасних методів статистичного і математичного моделювання.

2. Головні праці Д. Норта: «Інституційні зміни та зростання американської еко­номіки» (1971), «Інституції, інституційна зміна і функціонування економіки (1991), «Трансакційні витрати, інституції та функціонування економіки»(1992) та ін.

3. Норт Даглас. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки / Пер. з англ. І. Дзюб. — К. : Основи, 2000. — 198с.

8.19.