Відносна ефективність грошово-кредитної та бюджетно-податкової політики у моделі IS-LM

Відносну ефективність грошово-кредитної та бюджетно-податкової по­літики з погляду їхнього впливу на рівноважний рівень доходу визначають параметри моделі IS-LM: чутливість попиту на гроші та інвестицій до про­центної ставки.

Відносна ефективність стимулювальної бюджетно-податкової політики залежить від розміру ефекту витіснення. Якщо ефект витіснення інвестицій менший за ефект зростання доходу, то, за інших рівних умов, бюджетно-по­даткова політика ефективна. Стимулювальна бюджетно-податкова політика відносно неефективна, якщо ефект витіснення інвестицій перевищує ефект зростання доходу.

Ефект витіснення відносно незначний у двох випадках: коли інвестиції мало чутливі до підвищення процентної ставки, тобто d — мале, або якщо

попит на гроші високо чутливий до процентної ставки, тобто h ~ велике (мал. 8.11). При невисокій чутливості інвестицій до ставки процента навіть значне зростання її внаслідок фіскальних заходів спричинить невелике ви­тіснення інвестицій, і тому загальне зростання доходу буде суттєвим. Графічно цю ситуацію відображає крутіша крива IS. Якщо інвестиції взагалі не чутливі до ставки процента, крива IS - вертикальна. Це означає, що коливання процентної ставки зовсім не впливає на плановані інвестиції, і при її зростанні інвестиції не зменшуються. В цій ситуації ефект витіснення відсутній, і бюджетно-податкова політика “спрацьовує” повністю.

У випадку, коли попит на гроші високо чутливий до ставки процента, достатньо незначного її зростання, щоб урівноважити грошовий ринок при зростанні попиту на гроші. Оскільки підвищення процентної ставки невелике, то й витіснення інвестицій буде відносно малим, а зростання доходу - суттєвим. Графічно ця ситуація характеризується пологішою кривою LM.

І навпаки, ефект витіснення є значним, коли інвестиції мають високу чутливість до зміни процентної ставки, тобто d — велике, а попит на гроші — мало чутливий до неї, тобто h — мале (мал.

Таким чином, стимулювальна бюджетно-податкова політика найефек­тивніша у випадку сполучення відносно крутої або вертикальної кривої IS і відносно пологої кривої LM. У протилежному випадку, коли сполучаються

відносно полога крива IS і відносно крута крива LM, спостерігається мінімаль­на ефективність стимулювальної бюджетно-податкової політики.

Міра ефективності стимулювальної грошово-кредитної політики визна­чається заохочувальним впливом зниження ставки процента на інвестиції, зростання яких призводить до зростання доходу в економіці.

Стимулювальна грошово-кредитна політика є ефективною, якщо інвестиції високо чутливі до процентної ставки, тобто d - велике, а попит на гроші мало чутливий до неї, тобто h — мале (мал. 8.13). У випадку високої чутливості І до г навіть незначне зниження процентної ставки внаслідок збільшення пропозиції грошей спричиняє суттєве зростання інвестицій і, відповідно, доходу. Графічно ця ситуація характеризується пологішою кривою IS. При малій чутливості попиту на гроші до процентної ставки зростання пропозиції грошей супроводжується значним падінням цієї ставки і призводить до сут­тєвого зростання інвестицій та збільшення доходу в економіці. Графічно такій ситуації відповідає крутіша крива LM. У випадку, коли попит на гроші не чутливий до ставки процента і залежить лише від доходу, крива LM має вер­тикальний вигляд. Це означає, що стимулювальна грошово-кредитна політи­ка справляє значний вплив на зменшення ставки процента і відповідне збільшення рівноважного рівня доходу.

Стимулювальна грошово-кредитна політика є відносно неефективною, коли, по-перше, інвестиції мало чутливі до процентної ставки, тобто d - мале; по-друге, попит на гроші високо чутливий до цієї ставки, тобто h - велике (мал. 8.14). У першому випадку зростання доходу буде незначним навіть за умови великого збільшення пропозиції грошей і суттєвого зни­ження ставки процента. Графічно таку ситуацію відображає крутіша крива IS. У другому випадку, при зростанні пропозиції грошей, грошовий ринок має врівноважуватися при незначній зміні ставки процента. Таке зниження

процентної ставки недостатнє для значного підвищення інвестицій. Графічно ця ситуація характеризується пологішою кривою LM. При дуже низькому значенні ставки процента альтернативна вартість зберігання грошей — міні­мальна, і попит на гроші цілковито еластичний відносно процентної ставки. Внаслідок цього зростання пропозиції грошей не може змінити процентну ставку, і рівновага на грошовому ринку встановлюється при одній і тій же ставці. В економіці складається ситуація “пастки ліквідності” — крива LM є горизонтальною, і грошово-кредитна політика не здатна впливати на інве­стиції та доход.

Отже, стимулювальиа грошово-кредитна політика найефективніша при сполученні відносно крутої або вертикальної кривої LM і відносно пологої кривої IS. І навпаки, ефективність стимулювальної грошово-кредитної по­літики мінімальна у випадку, коли сполучаються відносно полога або гори­зонтальна крива LM і відносно крута крива IS.

Порівнюючи ефективність бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики у моделі IS-LM, можна зробити такі загальні висновки щодо за­стосування окремих видів політик у короткостроковому періоді:

• Бюджетно-податкова політика ефективніша за грошово-кредитну по­літику, якщо d — мале, a h — велике. Тоді фіскальні заходи мають біль­ший вплив на рівень доходу. Причина цього — у незначному ефекті ви­тіснення інвестицій.

.• Грошово-кредитна політика більш дієва, ніж бюджетно-податкова по­літика, якщо h — мале, a d — велике, тобто коли бюджетно-податкова політика несуттєво впливає на рівень доходу. В цьому випадку крива LM — крута, і при малому h зміна пропозиції грошей має значний вплив на рівноважний рівень доходу.

6.