13.1 Інформаційні потоки в логістиці

Сучасний стан логістики багато в чому сформувався завдяки бурхливому розвитку й впровадженню в усі сфери бізнесу інформаційно-комп'ютерних те­хнологій. Реалізація більшості логістичних концепцій (систем), таких як RP, JIT, DDT й інших була б неможлива без використання швидкодіючих комп'ю­терів, локальних обчислювальних мереж, телекомунікаційних систем й інфор­маційно-програмного забезпечення.

Значення інформаційного забезпечення логістичного процесу настільки важливо, що багато фахівців виділяють особливу інформаційну логістику, що має самостійне значення в бізнесі й керуванні інформаційними потоками й ре­сурсами.

Інформаційний потік - це потік повідомлень у мовній, документарній (паперовій й електронній) і іншій формі, що генерується вихідним матеріаль­ним потоком у розглянутій ЛС, між ЛЛС або ЛС і зовнішнім середовищем, і призначений для реалізації керуючих функцій.

Зростання ролі інформаційних потоків у сучасній логістиці обумовлене трьома основними причинами.

Причини зростання ролі інформаційних потоків у сучасній логістиці:

По-перше, для споживача інформація про статус замовлення, наявності товару, термінах поставки, відвантажувальних документах і т.ін. є необхідним елементом споживчого логістичного сервісу.

По-друге, з позицій керування запасами в логістичному ланцюзі наяв­ність повної й достовірної інформації дозволяє скоротити потребу в запасах і трудових ресурсах за рахунок зменшення невизначеності в попиті.

По-третє, інформація збільшує гнучкість ЛС із погляду того, як, де й ко­ли можна використати ресурси для досягнення конкурентних переваг.

Логістичний менеджмент фірми оперує численними показниками й хара­ктеристиками інформаційних потоків:

1) номенклатурою переданих повідомлень, типами даних, документами, масивами;

2) інтенсивністю й швидкістю передачі даних;

3) спеціальними характеристиками (пропускною здатністю інформацій­них каналів, захистом від несанкціонованого доступу, перешкодозахищеністю й ін.).

Між інформаційним і матеріальним потоком відсутня ізоморфність (тоб­то однозначна відповідність, синхронність у часі виникнення).

Як правило, інформаційний потік або випереджає матеріальний, або відс­тає від нього. Зокрема, саме зародження матеріального потоку зазвичай є нас­лідком інформаційних потоків у ході, наприклад, переговорів про угоди купів- лі-продажу товарів, укладання контрактів і т.д. Типовою є наявність декількох інформаційних потоків, що супроводжують матеріальний.

Інформаційні потоки, що супроводжують окремі логістичні активності, наприклад, операційні виробничі процедури, транспортування, керування запа­сами й замовленнями, можуть бути дуже складними й насиченими в плані схем документообігу, кількості документів і реквізитів.

При виконанні, наприклад, змішаних залізнично-морських міжнародних перевезень вантажів, використовують до 60 оригінальних документів, тисячі реквізитів, а взаємодія інформаційних потоків здійснюється між двома десят­ками логістичних посередників.

Інформаційні потоки в ЛС визначаються конкретними потребами персо­налу логістичного менеджменту при виконанні окремих функцій планування, регулювання, аналізу, контролю й обліку.

Інформаційні джерела для прогнозування обсягів продажів містять у собі такі дані:

1) ретроспективну інформацію про продажі конкретних асортиментів продукції;

2) загальний обсяг продажів певного сегмента ринку;

3) загальний ринковий попит на ГП;

4) точність і вірогідність ретроспективної інформації;

5) стадії життєвого циклу товару й складові логістичних циклів;

6) плановані зміни в атрибути ГП;

7) плани просування товару на ринок;

8) цінові зміни;

9) стратегії (маркетингова, продуктова) можливих конкурентів;

10) економічні тенденції в зміні структури споживчого попиту й т.д.

Інформаційні потоки, що характеризують рішення в дистрибуції, можна розділити на дві великі групи:

1) потоки, що характеризують тимчасові умови операцій у дистрибутив­ній мережі;

2) потоки, що відображають точність і вірогідність даних.

Різноманітність й велика кількість параметрів, що характеризують мате­ріальні потоки в логістиці (номенклатура МР, НВ, ГП, асортименти, габаритні й вагові характеристики, споживчі властивості, види застосовуваної тари й па­кування, логістичні ОДО й т.д.), викликають необхідність автоматичної іден­тифікації продукції, тари, пакування, вантажних одиниць і т.п.,що у наш час здійснюється за допомогою сканування штрихових кодів.

Машинозчитуваний штриховий код (bar-code)— це певна комбінація те­мних і світлих смуг (штрихів або пробілів), що дає можливість кодувати, зчи­тувати й розшифровувати інформацію стосовно товару (продукції) з викорис­танням комп'ютерної техніки.

Автоматична ідентифікація (сканування) штрихових кодів продукції в процесі виконання логістичних операцій і функцій дозволяє досягти низки пе­реваг.

Основні переваги автоматичної ідентифікації штрихових кодів продукції:

1) оперативно отримувати повну й достовірну інформацію стосовно про­дукту (товару, тари, пакування, вантажної одиниці, одиниці зберігання й т.п.);

2) отримати інформацію про виробника товару, відправника вантажу, ва­нтажоодержувача, логістичного посередника;

3) здійснити контроль і моніторинг за допомогою інформаційно- комп'ютерних систем за просуванням кожної одиниці продукції (укрупненої вантажної одиниці) на будь-якій ділянці логістичного ланцюга (каналу, мере­жі);

4) здійснити автоматизовану електронну обробку товарно-транспортних, фінансових й інших документів у логістичному менеджменті;

5) забезпечити автоматизований облік наявності, витрат та переміщень МР, НВ, ГП на складах, виробничих ділянках й інших підрозділах ЛС;

6) знизити витрати, істотно спростити й прискорити процедури збору, обробки й виконання замовлень споживачів; процедури керування запасами продукції у виробництві й дистрибуції;

7) забезпечити точність і вірогідність логістичної інформації про матері­альні потоки;

8) підвищити ефективність процедур, контролю якості продукції й логіс- тичного сервісу;

9) полегшити процедури маркетингового аналізу попиту й ринку для за­даних асортиментів товарів.

За оцінками західних експертів у галузі міжнародної торгівлі витрати, пов'язані з обробкою паперових документів, становлять від 3,5 до 15% від ціни товару. Введення систем автоматизованої індикації на основі сканування штрих-кодів дозволяє знизити ці витрати до 0,5—3%.

В 1977 р. спочатку на європейському континенті, а потім і на інші затве­рдилася Європейська система кодування — EAN (European Article Numbering). Оцінки експертів показують, що тільки застосування штрих-кодів на пакуванні товарів знижують витрати на 10—15% від його вартості. Штриховий код EAN-13однозначно ідентифікує товар у міжнародній торгівлі.

Кожна упаковка, що відрізняється за виглядом або вмістом, повинна мати свій власний ідентифікаційний номер, структура якого аналогічна номеру товару.

13.2