Місце логістичного менеджменту у фірмі

З позицій теорії керування у ринковій економіці поняття «менеджмент» трактується у двох значеннях:

по-перше, як сукупність засобів і форм керування виробництвом і збутом для досягнення стратегічних, тактичних й оперативних цілей і завдань фірми;

по-друге, як інструмент керування взаєминами усередині персоналу фір­ми із зовнішніми партнерами по бізнесу й зі споживачами продукції (послуг).

У першому значенні логістичний менеджмент у фірмі являє собою синер- гію основних управлінських функцій (організації, планування, регулювання, координації, контролю, обліку й аналізу) з елементарними й комплексними ло- гістичними активностями для досягнення цілей формованої мікро-ЛС.

У другому значенні логістичний менеджмент — це управлінський персо­нал, що за своїм місцем в управлінській ієрархії фірми й організаційних рівнів ЛС можна розділити на:

1. «Top management» - вищий управлінський персонал.

2. «Middle management (Supervisors)» - середній управлінський персонал.

3. «Lower management» - нижчі ланки логістичного персоналу фірми.

При побудові сучасних мікрологістичних систем велике значення має ви­значення місця логістичного менеджменту в загальній структурі керування фі­рмою й визначення галузей взаємодії з іншими сферами менеджменту - рис.5.2.

Рис. 5.2 - Логістичний менеджмент у системі менеджменту фірми

Особливістю логістичного менеджменту є те, що він як за стратегічними, так і за тактичними (оперативними) цілями і завданнями пов'язаний з усіма фу­нкціональними галузями менеджменту (інвестиційного, інноваційного, вироб­ничого, фінансового, інформаційного, по персоналу) у процесах керування за­купівлями матеріальних ресурсів (МР), виробництвом і збутом готової продук­ції (ГП).

Особливо тісно взаємозалежні маркетинг і логістика.

Основним завданням логістичного менеджменту в сучасних умовах біз­несу є сприяння виконанню стратегічних цілей фірми й створення конкурент­них переваг. Ключовими факторами конкурентної переваги у світовій економі­ці зараз є:

• лідерство як продуктів, так і послуг;

• лідерство у витратах;

• диференціація;

• стратегічний фокус.

Диференціація означає позиціювання на ринку збуту продукції (послуг), де фірма стверджує себе, як єдину у своєму роді перед наявними й потенцій­ними покупцями.

Стратегічний фокус означає прагнення фірми досягти конкурентної пе­реваги в одному або декількох сегментах ринку за рахунок концентрації зусиль (фокусування) на певних стратегічних напрямках.

Розглядаючи фактори конкурентних переваг, необхідно відзначити таке поняття «ланцюг повної вартості», уведене М. Портером. Для цього поняття характерне наступне:

1) принципово виділяються ключові й підтримуючі активності фірми.

2) стверджується, що фірма досягає конкурентних переваг тільки в тому випадку, якщо здійснює ці дії краще конкурентів або з меншими витратами.

У ланцюзі (піраміді) повної вартості, як видно зі схеми (рис. 5.3), ключо­ву роль відіграє логістика як внутрішня (у виробництві), так і зовнішня (у пос­тачанні й збуті).

Рис. 5.3 - Фірмовий ланцюг (піраміда) повної вартості