Сутність державного боргу та його структура.
Державний борг - це загальна сума боргових зобов'язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення.
Державні запозичення здійснюються з метою фінансування дефіциту державного бюджету, через залучення коштів (розміщення боргових інструментів) на внутрішньому або зовнішньому фінансових ринках. Ці кошти залучаються для використання в державному секторі економіки і їх ефективного трансформування у зростання дохідної частини бюджету [1].
Джерело: розроблено на основі [2].
Державний борг складається із прямого й гарантованого боргів: Прямий борг - це загальна сума безумовних боргових зобов’язань країни за отримані та непогашені на визначену дату кредити (позики), які з’являються в
результаті державних запозичень;
Гарантований державою борг - загальна сума боргових зобов'язань суб'єктів господарювання - резидентів України щодо повернення отриманих та непогашених станом на звітну дату кредитів (позик), виконання яких забезпечено державними гарантіями [2].
З метою підвищення ефективності цього процесу, Мінфін здійснює комплекс заходів, спрямованих на ідентифікацію та проведення оцінки ризиків, їх мінімізацію, а також на здійснення моніторингу рівня зазначених ризиків для зменшення витрат державного бюджету на виконання гарантійних зобов'язань. Для кожного з проектів, де держава виступає гарантом, здійснюється аналіз його доцільності та відповідності державним завданням і пріоритетам [2].
Залежно від джерел, із яких здійснюються запозичення, державний борг може бути внутрішнім (заборгованість держави всім громадянам чи юридичним особам, які тримають внутрішні державні облігації) чи зовнішнім (запозичення держави на зовнішньому ринку) [2].
Управління державним боргом в Україні здійснюється при тісній взаємодії і співпраці Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Національного банку України та Державного казначейства України, що несуть відповідальність за розробку та реалізацію ефективної боргової стратегії держави, мета якої - забезпечення фінансової стабільності та боргової стійкості країни [2].
Місцевий борг - загальна сума боргових зобов'язань Автономної Республіки Крим чи територіальної громади міста з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок місцевого запозичення. Верховна Рада Автономної Республіки Крим та міські ради мають право здійснювати місцеві внутрішні запозичення Місцеві зовнішні запозичення можуть здійснювати лише Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Київська, Севастопольська міські ради, міські ради міст обласного значення. При цьому місцеві зовнішні запозичення шляхом отримання кредитів (позик) від міжнародних фінансових організацій можуть здійснювати всі міські ради [1]. Гарантований Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста борг - загальна сума боргових зобов'язань суб'єктів господарювання - резидентів України щодо повернення отриманих та непогашених станом на звітну дату кредитів (позик), виконання яких забезпечено місцевими гарантіями.
Граничний обсяг державного (місцевого) боргу і гарантованого державою боргу, граничний обсяг надання державних (місцевих) гарантій визначаються на кожний бюджетний період законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет). Загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60 відсотків річного номінального обсягу валового внутрішнього продукту України [1].....
У разі очікуваного перевищення цієї граничної величини Кабінет Міністрів України невідкладно звертається до Верховної Ради України за дозволом на тимчасове перевищення такої граничної величини та подає для схвалення план заходів з приведення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до встановлених вимог [1].
Загальний обсяг місцевого боргу та гарантованого Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста боргу (без урахування гарантійних зобов'язань, що виникають за кредитами (позиками) від міжнародних фінансових організацій) станом на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 200 відсотків (для міста Києва - 400 відсотків) середньорічного індикативного прогнозного обсягу надходжень бюджету розвитку (без урахування обсягу місцевих запозичень та капітальних трансфертів (субвенцій) з інших бюджетів), визначеного прогнозом відповідного місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні [1].
У разі очікуваного перевищення цієї граничної величини місцевий фінансовий орган невідкладно звертається до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної міської ради за дозволом на тимчасове перевищення такої граничної величини та подає для схвалення план заходів з приведення такого загального обсягу боргу у відповідність із положеннями цього Кодексу за умови попереднього погодження з Міністерством фінансів України [1].
З метою забезпечення дотримання граничних обсягів державного (місцевого) боргу та державних (місцевих) гарантій Міністерство фінансів України веде Реєстр державного боргу і гарантованого державою боргу, Реєстр державних гарантій, а також Реєстр місцевих запозичень та місцевих гарантій. Реєстр державного боргу і гарантованого державою боргу є інформаційною системою боргових і гарантійних зобов'язань держави, що включає умови кредитних договорів і випуску державних цінних паперів та умови надання державних гарантій, відомості про стан обслуговування і погашення державного боргу. Реєстр державних гарантій є інформаційною системою, що містить відомості про надані протягом бюджетного періоду державні гарантії, місцеві запозичення та надані місцеві гарантії [1].
До складу прямого державного боргу України станом на 31.12.2015 року відноситься внутрішній борг, який містить заборгованість за випущеними цінними паперами на внутрішньому ринку (казначейськими зобов’язаннями, ОВДП) та заборгованість перед банківськими та іншими фінансовими установами (зокрема перед НБУ) та зовнішній борг, який містить заборгованість за позиками, одержаними від міжнародних фінансових організацій (ЄС, ЄБРР, ЄІБ, МБРР, МВФ та Фонд чистих технологій (МБРР)), заборгованість за позиками, одержаними від органів управління іноземних держав (Канади, Німеччини, Росії, США, Японії), заборгованість за позиками, одержаними від іноземних комерційних банків, інших іноземних фінансових установ (зокрема Chase Manhattan Bank Luxembourg S.A.), заборгованість за випущеними цінними паперами на зовнішньому ринку (ОЗДП) та інша заборгованість (сюди віднесено МВФ) [4].
До складу гарантованого державою боргу України станом на 31.12.2015 року відноситься внутрішній борг випущеними цінними паперами на внутрішньому ринку (облігаціями Державної іпотечної установи, НАК «Нафтогаз України» та Укравтодору), Заборгованість перед банківськими та іншими фінансовими установами (зокрема, ВАТ «Державний експортно- імпортний банк України», ВАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ АБ «Укргазбанк») та інша заборгованість, а також зовнішній борг, до складу якого віднесено заборгованість за позиками, одержаними від міжнародних фінансових організацій (зокрема Європейське співтовариство з атомної енергії, ЄБРР, МБРР, МВФ), заборгованість за позиками, одержаними від органів управління іноземних держав (зокрема, Канади), заборгованість за позиками, одержаними від іноземних комерційних банків, інших іноземних фінансових установ (зокрема Citibank, N.A.
London, Credit Suisse International, UniCredit Bank Austria AG, ВАТ "Газпромбанк", Державний банк розвитку КНР, Експортно-імпортний банк Китаю, Експортно-імпортний банк Кореї, Сбербанк Росії) та інша заборгованість (сюди віднесено МВФ) [4].Найбільша частка боргу припадає на державний борг (більше 84%), решта - на гарантований державою борг. У структурі державного боргу більшу частку займає зовнішній борг - більше 52% всього боргу. Тут основну частку займають зобов’язання за цінними паперами, випущеними на зовнішньому ринку (більше 26%) та кредити міжнародних фінансових організацій (більше 21%). На внутрішній борг припадає всього 32%. Левову частку тут займають випущені на внутрішньому ринку цінні папери (32% всього боргу) [4].
Якщо структурувати державний борг України у розрізі валют погашення, то найбільша частка припадає на долари США (44%), українську гривню (30%) та СПЗ (19%). Також у переліку валют є канадський долар та японська єна. Якщо структурувати державний борг України у розрізі відсотковий ставок, то найбільша частка боргу припадає на фіксовані ставки (більше 67%), решта - на ставку МВФ (19%) та LIBOR (13,5%) [4].
2.
Еще по теме Сутність державного боргу та його структура.:
- Економічна сутність і причини виникнення державного боргу
- Державний кредит; структура і динаміка державного боргу
- 5.1. Економічна сутність дефіциту державного бюджету та причини його виникнення
- 2.1. Сутність Державного бюджету України, його структура та функції
- Тема 9. Державний кредит і видатки бюджету на обслуговування державного боргу
- Вплив державного боргу на національні фінанси
- Державний бюджет, склад і структура його доходів і витрат
- Державний бюджет, склад і структура його доходів та видатків
- Державний бюджет, склад і структура його доходів та витрат
- Сутність, склад і структура видатків державного бюджету
- Бюджетний дефіцит та динаміка державного боргу
- Державний бюджет, склад і структура його доходів та видатків