Державний бюджет, склад і структура його доходів і витрат

Принцип автономності місцевих бюджетів, їхня відносна незалежність від центрального бюджету призвели до зміни структури бюджету, скоротився його загальний обсяг і величина стосовно ВВП.

Таблиця 12.4

СТРУКТУРА ДОХОДІВ ДЕРЖАВНИХ БЮДЖЕТІВ (У %)

* Включаючи податок з прибутку фінансових інститутів.

+ Прибутковий податок з фізичних осіб надходить у центральним бюджет лише частково: в Болгарії — 50 %, Угорщині — 95 % (у 1999 р. — 85 %), Польщі — 84 %, Чехії — 37 %. Залишкова частина є доходом місцевих бюджетів.

У Чехії, на відміну від інших країн, пенсійний фонд не виділений з бюджету, тому неможливо порівняти дані по цій країні з іншими країнами, тим більше, що відрахування на соціальне страхування становлять майже 40 % доходів державного бюджету (1999 р.). Крім того, необхідно мати на увазі, що прибутковий податок з фізичних осіб у всіх країнах є розділеним доходом, тобто одна частина його надходить у центральний бюджет, а інша — у місцеві бюджети, однак пропорції розподілу істотно розрізняються (див. примітку до таблиці). У Польщі та Чехії розділеним є і прибутковий податок з юридичних осіб, що також певним чином порушує точність порівняння. Проте певні висновки на основі наведених даних зробити можна.

По-перше, привертає увагу висока питома вага непрямих податків у доходах бюджетів розглянутих країн — податку на додану вартість і акцизів. У сукупності ці два види податків дають вирішальну частину доходів бюджетів у всіх країнах: у Польщі — 60,2 %, Болгарії — 55,5 %, Угорщині — 44,7 %, Чехії — 35,7 % (у порівняних умовах — понад 45 %). Великі суми, які мобілізуються в бюджет за допомогою ПДВ і акцизів, пояснюються відносно високими ставками цих податків і малою кількістю пільг. В Угорщині, наприклад, основна ставка ПДВ становить 25 %, пільгова — 12 %, у Польщі відповідно 22 % і 7 %, у Чехії — 22 % і 5 %. У Болгарії діє єдина ставка в 20 %, якою обкладаються усі види товарів. Ставки акцизів там також високі, а коло підакцизних товарів досить широке.

По-друге, значно збільшилася питома вага прибуткового податку з фізичних осіб у доходах бюджету. Східноєвропейські країни поступово наближають структуру доходів своїх бюджетів до рівня західноєвропейських держав, де прибутковий податок з фізичних осіб дає в бюджет переважну частину прямих податків.

По-третє, одночасно з цим помітна тенденція до зниження надходжень у бюджет податку на прибуток юридичних осіб. Це результат політики поступового зниження ставок податку на прибуток підприємств. У Польщі, наприклад, у 1998 р. ставка податку на прибуток юридичних осіб становила 36 %, на 2000 р. встановлена в розмірі 30 %, і вже оголошено, що в 2004 р. вона буде знижена до 22 %. В Угорщині ставка податку з усього прибутку становить 18 % і додатково з частини прибутку, що розподіляється, стягується 20—35 %. У Чехії діє ставка податку, рівна 35 %, у Болгарії — 25 %, а з малих фірм — 20 %.

Помітні зміни відбулися й у структурі видатків державних бюджетів (табл. 12.5).

Як видно з даних табл. 12.5, за час реформ помітно скоротилися дотації виробничій сфері. На це вплинули два фактори: зменшення числа державних підприємств у результаті приватизації державної власності; скорочення бюджетних дотацій на підприємницьку діяльність, підтримку регульованих цін та інші витрати господарських організацій, що було першою метою бюджетної реформи і головною вимогою міжнародних фінансових організацій, які здійснювали фінансову підтримку цим країнам на першому етапі переходу до ринку. У результаті цих заходів державна допомога господарським структурам через бюджет різко скоротилася. Її збереження в певних межах у даний час диктується інтересами стимулювання експорту вітчизняної продукції, а також необхідністю підтримки сільськогосподарського виробництва, куди і направляється основна частина державних бюджетних дотацій.

Таблиця 12.5

СТРУКТУРА ВИТРАТ ДЕРЖАВНИХ БЮДЖЕТІВ (У %)

* Соціальне страхування в Чехії всіма доходами і витратами включено в державний бюджет.

Зменшується також обсяг коштів, які виділяються з бюджету на капітальні вкладення. Ця тенденція зрозуміла і закономірна, тому що головна частина виробничої і комерційної діяльності перемістилася від держави до приватних фірм, які й здійснюють інвестиції в цій сфері. Державні асигнування на капітальні вкладення призначені в основному для бюджетних організацій, на екологічні цілі, а також на часткову участь держави при здійсненні певних інвестицій державними підприємствами. Зрештою державні бюджети поступово перетворюються в бюджети державної адміністрації.

Видатки усе більше обмежуються традиційною бюджетною сферою: виплатою соціальних допоміг, фінансуванням оборони, безпеки, утримання державної адміністрації, підтримкою в урізаному обсязі освіти, охорони здоров’я, науки.

12.5.