Питання 78. Державний бюджет, його структура.

Державний бюджет - система грошових відносин, яка виникає між державою, з одного боку, і підприємствами, організаціями та населенням, з іншого, з метою формування та використання централізованого фонду грошових ресурсів для задоволення суспільних потреб.

Державні доходи — це виявлені в грошовій формі відносини власності між державою та юридичними та фізичними особами в процесі вилучення (присвоєння) державою частини необхідного та додаткового продукту. Або — це та частина грошових відносин з приводу розподілу і перерозподілу вартості сукупного суспільного продукту, яка пов’язана з формуванням доходів одного з головних суб’єктів розподільчих відносин — держави.

Кожен бюджет має свої власні джерела доходів. Зокрема, джерелами доходів державного бюджету є: податок з обігу; податок на прибуток підприємств, об'єднань і організацій; податок на добавлену вартість; акцизні збори; доходи від зовнішньоекономічної діяльності; надходження від реалізації грошово-речової лотереї та ін., які дають змогу забезпечувати перевищення надходжень державного бюджету України над видатками і цим здійснювати політику стабілізації економіки та фінансів.

Усі джерела доходів поділяються на дві групи: внутрішні й зовнішні. До внутрішніх належать національний доход і національне багатство, до зовнішніх - національний доход іншої країни, якщо він позичається (у формі зовнішніх позик), а також національне багатство, якщо воно виступає джерелом формування доходів для іншої країни.

Основними методами, за допомогою яких держава акумулює необхідні для неї засоби є податки, позики, емісія грошей. Співвідношення цих фінансових методів є неоднаковим і залежить від фінансової політики, що визначається станом господарської кон’юнктури, гостротою тих чи інших економічних та соціальних проблем.

Центральне місце в системі доходів займають податки. Вони слугують основною доходною базою майже у всіх ланках фінансової системи.

Кожен податок у законодавчому порядку закріплюється за відповідною владою. Центральні уряди мають у своєму розпорядженні найбільші за розміром податки. В доходах державного бюджету податки становлять від 80 до 90%, у місцевих бюджетах — близько 50%.

Другим за своїм значенням доходом є державні позики. Раніше позики виступали надзвичайним джерелом доходів, коли уряди змушені були покривати ними дефіцит при виконанні держбюджету. Тепер вони стали звичайним джерелом доходу, частка позик зростає і сягає іноді 10% і більше.

Випуск позик створює державний борг. Державний борг це загальна сума накопичених бюджетних дефіцитів минулих років.

Поширеним методом мобілізації коштів є також емісія паперових, а тепер — і кредитних грошей. Емісія кредитних грошей, завданням якої є покриття дефіциту державного бюджету, спричиняє посилення інфляційних процесів, тому використання цього засобу обмежена.

Державні видатки це відношення власності (присвоєння) між державою та юридичними і фізичними особами в процесі розподілу та споживання частини національного доходу. Або — це грошові відносини, які складаються під час розподілу та споживання централізованих і децентралізованих фондів грошових ресурсів з метою фінансування основних витрат розширеного відтворення та задоволення інших суспільних потреб. Їх виникнення зумовлене появою держави та виконанням нею різноманітних функцій. Основними принципами організації державних видатків є: плановість, цілеспрямованість, ефективність використання коштів, безповоротність витрат виділених коштів і дотримання економії.

Структура видатків з часом змінюється. Якщо в середині минулого століття основна частина державних видатків спрямовувалась на утримання апарату та військові цілі, соціальних видатків практично не було, то до кінця XX ст. на перше місце вийшли видатки на соціальні цілі (розвиток освіти, охорони здоров’я, виплат безробітним, пенсіонерам та ін.).

та опосередковані (непрямі). До перших відносять безпосередні витрати держбюджету на оборону, до других — частину витрат на космічні дослідження, військову допомогу іншим країнам, виплату пенсій ветеранам війни. Наступна за розміром стаття — витрати на обслуговування державного боргу. Частина коштів з державного бюджету йде на утримання державного апарату, посольств, консульств, сплату внесків у міжнародні організації та ін.

Структура бюджету країни характеризується не тільки складом доходів і видатків, а й будовою бюджетної системи, яка включає в себе всю сукупність бюджетів, що створюються в державі.