2. Порядок нарахування та форми виплати дивідендів
Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за корпоративними правами кожної категорії приймають власники (загальні збори власників) підприємства за рекомендацією наглядової ради чи пропозицією виконавчих органів.
Фактори, що впливають на величину дивідендів:
Порядок нарахування дивідендів (прибутку на корпоративні права) значною мірою залежить від форми організації бізнесу та форми власності. Розглянемо найсуттєвіші особливості нарахування дивідендів.
Виплата дивідендів акціонерними товариствами:
| Право на одержання дивідендів в АТ мають акціонери, які є власниками акцій (обліковуються в реєстрі акціонерів) на початок строку виплати дивідендів, який встановлюється загальними зборами акціонерів незалежно від періоду, протягом якого акціонери володіли акціями. У разі продажу акціонером належних йому акцій після складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, але раніше дати виплати, право на отримання дивідендів залишається в особи, зазначеної в такому переліку. Дивіденди за акціями виплачуються один раз на рік за результатами календарного року в повному обсязі (ст. 9 Закону України “Про цінні папери та фондову біржу”). Загальні збори акціонерів не можуть приймати рішення про виплату проміжних дивідендів за результатами діяльності за квартал, місяць чи півріччя. |
Виплата дивідендів товариствами з обмеженою відповідальністю:
| На відміну від акціонерних товариств, ТОВ можуть виплачувати дивіденди протягом року. Окрім того, учаснику товариства з обмеженою відповідальністю виплачуються дивіденди, які відповідають частці прибутку, одержаного товариством за період, протягом якого учасник володів корпоративними правами підприємства. |
Виплата дивідендів приватними підприємствами:
| Приватні підприємства не належать до господарських товариств. Кошти, які залишаються в розпорядженні приватного підприємства після сплати всіх податків та зборів, можуть бути виплачені власнику підприємства. |
Особливості перерахування в бюджет дивідендів підприємствами з часткою державної власності в статутному капіталі:
| Платниками дивідендів є господарські товариства, створені в процесі приватизації та корпоратизації державних підприємств, у статутному капіталі яких є частка державного майна. У разі прийняття рішення про виплату дивідендів такі підприємства повинні надати органу державної податкової служби копію платіжного доручення із зазначенням суми перерахованих до Державного бюджету дивідендів на державну частку у статутному капіталі. Сума дивідендів, яка підлягає перерахуванню в Державний бюджет, визначається як результат від множення маси дивіденду на частку державного майна в статутному капіталі підприємства (в процентах). |
Не грошова форма виплати дивідендів:
| Виплата дивідендів здійснюється у формі корпоративних прав, інших фінансових інструментів, товарів, знижок на товари тощо. Найпоширенішою не грошовою формою є виплата дивідендів у формі додаткових корпоративних прав, зокрема акцій. Специфічною формою виплати дивідендів у не грошовій формі, до якої досить часто вдаються підприємства в економічно розвинутих країнах, є дивіденди у формі цінних паперів інших емітентів, які є в інвестиційному портфелі підприємства. |
Змішана форма виплати дивідендів:
| Дана форма виплати дивідендів передбачає комбінацію різних форм виплати винагороди власникам: частково у вигляді грошових коштів, а частково іншими (не грошовими) засобами. Зборами власників може бути прийняте рішення, згідно з яким частина акціонерів (за їх вибором) одержує дивіденди в грошовій формі, а інша — у формі корпоративних прав. |
Прихована форма виплати дивідендів:
| Керівництво підприємства може маніпулювати розміром чистого прибутку, який засвідчується в звітності і є джерелом виплати дивідендів та основою для прийняття рішення про це на зборах власників. Ці доходи можуть утворюватися в результаті здійснення таких операцій: • продаж товарів (робіт, послуг) зазначеним особам за заниженими цінами; • придбання товарів (робіт, послуг) у таких осіб за завищеними цінами; • виплата завищених процентів за депозитами, позичками тощо; • одержання позичок за зниженими процентними ставками; • оплата фіктивних угод за невиконані послуги, в т. ч. за ноу-хау, консультаційні чи рекламні послуги, інші види нематеріальних активів з подальшим одержанням готівки для виплати винагороди працівникам та власникам; • оплата закордонних відряджень тощо. |
Еще по теме 2. Порядок нарахування та форми виплати дивідендів:
- Порядок проведення контролю нарахування та виплати заробітної плати.
- 4. Методи нарахування дивідендів
- Політика виплати дивідендів та принципи її формування
- Теорії, що представляють політику розподілу дивідендів
- 9.4. Перевірка правильності нарахування амортизаційних відрахувань
- 60. Податки і соціальні виплати.
- Ревізія нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
- Контроль операцій з нарахування та сплати податків.
- Сроки, организация и порядок проведения инвентаризации в организациях оптовой и розничной торговли, ее документальное оформление, порядок отражения в учете результатовинвентаризации.
- Форми та види кредиту
- Порядок допуска ценных бумаг к обращению на торговой площадке и порядок их исключения из обращения (процедура листинга и делистинга)
- Форми бухгалтерського обліку
- Форми безготівкових розрахунків
- §3. Основні види підприємств та форми їх об’єднань
- 9.1. ФОРМИ, ВИДИ ТА ФУНКЦІЇ КРЕДИТУ
- 14.3 Форми кредиту
- § 3. Форми вартості
- 21.7. Форми спільного підприємництва