5.1. Суть, склад і оцінка основних засобів та інших необоротних активів підприємства

Для того, щоб виробляти товари, виконувати роботи чи надавати послуги, ефективно продавати продукцію на ринку, підприємству необхідні машини, механізми, транспортні засоби, будинки, споруди, земельні ділянки, обчислювальна техніка тощо.

Оборотний капітал - частина капіталу підприємства, інвестована в його оборотні активи (грошові кошти та їх еквіваленти, інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом періоду, що не перевищує одного року чи тривалості одного операційного циклу).

Основний капітал - частина капіталу підприємства, інвестована в усі види його необоротних активів.

Необоротні активи - це активи підприємства, термін експлуатації або погашення яких перевищує один рік (365 днів). До необоротних активів належать основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, інші необоротні активи

Основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких перевищує один рік (або один операційний цикл) і вартість одиниці яких перевищує певну самостійно встановлену підприємством суму. Складові необоротних активів

1. Основні засоби

2. Нематеріальні активи

3. Капітальні інвестиції

4. Довгострокові фінансові інвестиції

5.

6. Інші необоротні матеріальні активи

7. Інші необоротні активи

До інших необоротних матеріальних активів належать: бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові нетитульні споруди, природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату, інші необоротні матеріальні активи.

Нематеріальні активи - це активи, які не мають матеріальної форми, зокрема, права користування природними ресурсами, права користування майном, права на знаки для товарів і послуг, права на об'єкти промислової власності, авторські та суміжні з ними права, гудвіл, інші нематеріальні активи.

Довгострокові фінансові інвестиції - це фінансові інвестиції підприємства на період понад один рік, а також усі фінансові інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані підприємством у будь-який момент.

До інших необоротних активів належать:

- капітальні інвестиції в будівництво, у придбання (виготовлення) основних засобів та інших необоротних активів, а також у придбання (створення) нематеріальних активів;

Фінансові аспекти формування і використання основних засобів

-довгострокова дебіторська заборгованість (за майно, передане у фінансову оренду, одержані довгострокові векселі, інша дебіторська заборгованість);

- відтерміновані податкові активи, негативний гудвіл, інші необоротні активи.

Найважливішою складовою необоротних активів виробничого підприємства є основні засоби. Основні засоби класифікують за такими ознаками :

а) за участю у виробничому процесі:

- виробничі основні засоби (основні засоби, що використовуються в основній діяльності) -засоби, які беруть безпосередню участь у виробництві продукції;

- невиробничі основні засоби, які не беруть безпосередньої участі у виробництві продукції (об'єкти соціально-культурного і побутового призначення, житлові будинки, гуртожитки);

б) за призначенням:

- земельні ділянки;

- капітальні витрати на поліпшення земель;

-будинки та споруди;

- машини та обладнання;

- транспортні засоби;

- інструменти, прилади та інвентар;

- робоча і продуктивна худоба;

- багаторічні насадження;

-інші основні засоби;

в) за належністю підприємству:

- власні основні засоби;

- залучені основні засоби (наприклад, орендовані);

г) за формою участі в підприємницькій діяльності:

- активна частина основних засобів (машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади);

- пасивна частина основних засобів (будинки, споруди, господарський інвентар, земельні ділянки);

д) за ставками нарахування амортизації з метою оподаткування:

- основні засоби першої групи - будівлі, споруди, передавальні пристрої, вартість капітального поліпшення землі;

- основні засоби другої групи - автомобільний транспорт, меблі, офісне обладнання, електронно-механічні прилади, конторське обладнання, устаткування, побутові прилади, інструменти;

- основні засоби третьої групи - робочі машини, устаткування і всі інші основні засоби, які не входять до перших двох і четвертої груп;

- основні засоби четвертої групи - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування і друку, інші інформаційні системи, телефони (стільникові), мікрофони, рації.

Частка вартості окремих груп основних засобів у загальній вартості основних засобів підприємства характеризує їх структуру.

Основні засоби зараховують на баланс підприємства за їх первісною вартістю. У процесі експлуатації основні засоби оцінюють за :

- первісною вартістю; - переоціненою вартістю;

- справедливою вартістю; залишковою (балансовою) вартістю;

- чистою вартістю реалізації; - ліквідаційною вартістю.

Первісна вартість — це історична (фактична) собівартість основних засобів, що дорівнює сумі грошових коштів або справедливій вартості інших активів, сплачених, переданих або витрачених для придбання чи створення цих основних засобів. Первісна вартість об'єкта основних засобів включає:

- суму, яку підприємство сплачує постачальникові основних засобів або підрядникові за виконання будівельно-монтажних робіт, пов'язаних із створенням основних засобів, без непрямих податків;

- суму реєстраційних зборів, державного мита та екологічних платежів, які необхідно сплатити у зв'язку з придбанням чи отриманням прав на об'єкт основних засобів;

- суму ввізного мита (у разі імпорту основних засобів);

- суму непрямих податків, пов'язаних з придбанням (створенням) основних засобів, якщо вони не відшкодовуються підприємству;

- витрат, пов'язаних зі страхуванням ризиків доставки основних засобів;

- витрат на установку, монтаж, налагодження та інших витрат, безпосередньо пов'язаних із доведенням основних засобів до стану, придатного для використання.

Способи оцінювання основних засобів

1. За первісною вартістю

2. За переоціненою вартістю

3. За ліквідаційною вартістю

4. За чистою вартістю реалізації

5. За справедливою вартістю

6. За залишковою (балансовою) вартістю

Переоцінена вартість - це вартість основних засобів після їх переоцінки (до оцінки чи уцінки).

Справедлива вартість основних засобів - це сума, за якою може бути здійснений обмін об'єкта основних засобів у результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Визначення справедливої вартості активів регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 19 "Об'єднання підприємств".

Отже, справедлива вартість об'єкта основних засобів становить його ринкову або відновлювальну (переоцінену) вартість на певну дату.

Залишкова (балансова) вартість основних засобів - це різниця між початковою або переоціненою вартістю основних засобів і сумою їх зношення.

Чиста вартість реалізації основних засобів відповідає їхній справедливій вартості за вирахуванням очікуваних витрат на їхню реалізацію.

Ліквідаційна вартість основних засобів - це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) основних засобів після закінчення терміну їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з їх продажем чи ліквідацією.

Завдання фінансових служб - сформувати оптимальну структуру основних засобів підприємства, зокрема забезпечити оптимальне співвідношення між їх активною і пасивною частинами, між обсягом виробничих і невиробничих основних засобів тощо. У зв'язку з різноманітністю варіантів технології та організації виробництва оптимальна структура основних засобів відрізняється для підприємств різних галузей економіки.

Поліпшити структуру основних засобів можна шляхом їх оновлення, модернізації та усунення зайвих або малоефективних об'єктів основних засобів.