5.3. Фінансове забезпечення формування необоротних активів підприємства

Первинним джерелом формування необоротних активів підприємства є його статутний капітал. Статутний капітал (фонд) формують засновники (держава або фізичні чи юридичні особи), вкладаючи в підприємство грошові кошти або передаючи йому матеріальні та нематеріальні активи.

Оновлення необоротних активів відбувається внаслідок інвестиційної діяльності підприємства.

Інвестиції - це грошові, майнові та інтелектуальні цінності, що їх вкладають в об'єкти підприємницької діяльності, а також в об'єкти інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. У процесі інвестиційної діяльності відбувається створення і придбання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, корпоративних прав і цінних паперів в обмін на кошти або майно підприємства.

Інвестиції можна здійснювати у формі:

- грошових коштів та їх еквівалентів (цільові вклади, паї, акції та інші цінні папери);

- майна (будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності);

- майнових прав, що випливають з авторського права, ноу-хау, досвіду та інших інтелектуальних цінностей, права користування землею, іншими природними ресурсами тощо.

За видами розрізняють інвестиції капітальні, фінансові, інтелектуальні та реінвестиції.

Капітальні (реальні) інвестиції - це вкладення коштів у придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів та необоротних матеріальних активів, що підлягають амортизації.

Фінансові інвестиції - це придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів, інших фінансових інструментів (активів), які підприємство утримує з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Прямі фінансові інвестиції - це внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права (акції, пайові свідоцтва), емітовані такою юридичною особою.

Портфельні фінансові інвестиції -це кошти, вкладені в цінні папери, деривативи та інші фінансові активи на біржовому ринку (за винятком операцій із купівлі акцій в обсягах, що перевищують 50 % загальної суми акцій, емітованих іншою юридичною особою, які належать до прямих інвестицій).

Інтелектуальні інвестиції - це вкладення коштів у підготовку фахівців, наукові розробки, патенти, ноу-хау, запозичення досвіду.

Реінвестиції - це здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.

Для забезпечення оновлення основних засобів, інших матеріальних необоротних активів та нематеріальних активів здійснюють капітальні (реальні) інвестиції. Реалізація капітальних інвестицій відбувається шляхом нового будівництва (створення), модернізації, реконструкції, технічного переозброєння, добудови і дообладнання наявних об'єктів основних засобів.

Для визначення обсягів і джерел фінансування капітальних інвестицій фахівці фінансової служби підприємства розробляють їх бюджет. Бюджет капітальних інвестицій - це плановий документ, який відтворює джерела та обсяги фінансування, а також напрямки використання коштів, пов'язаних з інвестиційною діяльністю підприємства чи реалізацією окремих інвестиційних проектів. Він має бути узгоджений із загальною стратегією розвитку підприємства.

Бюджет капітальних інвестицій, які фінансують за рахунок власних джерел, на поточний рік може включати такі показники:

- початкову вартість необоротних матеріальних активів на початок планового періоду;

- вартість устаткування, інших необоротних матеріальних активів, які підлягають заміні або продажу протягом планового періоду;

- суму невикористаних амортизаційних відрахувань та інвестиційного фонду підприємства, створеного за рахунок прибутку, на початок планового періоду;

- суму амортизаційних відрахувань, яку буде нараховано протягом планового періоду, та прибутку, призначеного для фінансування інвестицій і сформованого протягом цього ж періоду;

- очікувану вартість необоротних активів і суми амортизаційного та інвестиційного фондів на кінець планового періоду тощо.

На підставі бюджету приймають рішення про обсяги капітальних інвестицій підприємства. Під час складання бюджету капітальних інвестицій потрібно обирати найефективніші для підприємства напрямки їх здійснення, тобто оптимізувати структуру капітальних інвестицій. Виділяють технологічну і відтворювальну структуру капітальних інвестицій.

Технологічна структура характеризує співвідношення інвестицій:

- у проектно-дослідні роботи;

- будівельно-монтажні роботи;

- придбання устаткування, інструментів, обладнання;

- монтаж устаткування;

- інші капітальні роботи.

Відтворювальна структура характеризує співвідношення капітальних інвестицій:

- у нове будівництво;

- технічне переозброєння і реконструкцію;

- розширення діючих підприємств;

- витрати на капітальний ремонт об'єктів основних засобів.

Підприємства можуть здійснювати капітальні інвестиції двома способами: підрядним і господарським. При застосуванні підрядного способу будівництво і монтаж обладнання здійснюють спеціальні підрядні організації. За господарського способу підприємство будівельно-монтажні роботи виконує самостійно, власними силами. Господарський спосіб застосовують при зведенні і реконструкції невеликих, простих із технологічного погляду будівельних об'єктів.

Порядок фінансування капітальних інвестицій залежить від способу ведення капітальних робіт. Підприємства можуть фінансувати процес оновлення необоротних активів із власних і довгостроково залучених фінансових ресурсів, а також із централізованих фінансових ресурсів.

До власних фінансових ресурсів належать: кошти засновників (учасників) підприємства; фонди підприємства, створені за рахунок прибутку; резервні фонди; амортизаційний фонд; кошти від продажу власного майна; кошти від здачі власного майна в оренду тощо.

До залучених ресурсів фінансування процесу оновлення необоротних матеріальних активів належать: довгострокові кредити комерційних банків; кошти від емісії облігацій та інших довгострокових боргових зобов'язань тощо.

До централізованих фінансових ресурсів належать: кошти державного бюджету та місцевих бюджетів; кошти державних цільових фондів; кошти міжнародних цільових фондів.

Важливим завданням фінансової служби підприємства є оп-тимізація структури джерел фінансування інвестиційної діяльності. На цей процес впливають такі основні чинники: рівень оподаткування доходів підприємства; темпи зростання обсягів реалізації продукції; структура активів підприємства; стан ринку капіталу; відсоткова політика комерційних банків; рівень управління фінансовими ресурсами підприємства; фінансова стратегія підприємства тощо. При цьому доцільно, насамперед, максимально використати власні джерела фінансування капітальних інвестицій, а після цього - визначити джерела, обсяги і способи залучення фінансових ресурсів зі сторони.

5.4. Показники забезпечення, стану й ефективності використання основних засобів підприємства

Підприємства зацікавлені у збереженні та ефективному використанні основних засобів, які беруть участь у виробничо-господарській діяльності. Для оцінювання та аналізу наявності, стану ефективності використання основних засобів використовують систему показників, яка включає:

Показники рівня забезпечення підприємства основними засобами:

- показник фондомісткості виробництва, який розраховують як відношення середньої вартості основних засобів за певний період (квартал, рік) до обсягу виготовленої за цей же період продукції;

- показник фондоозброєності праці, який визначають як відношення вартості основних засобів до чисельності працівників підприємства (як за певний період часу, так і на конкретну дату);

- коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у вартості майна підприємства, який обчислюють як відношення балансової (залишкової) вартості основних виробничих засобів до вартості всього майна підприємства.

Показники оцінювання стану основних засобів підприємства:

- коефіцієнт зношення основних засобів, який обчислюють як відношення суми нарахованого зношення основних засобів до їх початкової вартості;

- коефіцієнт придатності основних засобів, який визначають діленням залишкової вартості основних засобів на їх початкову вартість;

- коефіцієнт оновлення основних засобів, який розраховують діленням вартості придбаних у звітному періоді основних засобів на вартість основних засобів на кінець звітного періоду;

- коефіцієнт вибуття основних засобів обчислюють діленням вартості вибулих у звітному періоді основних засобів на вартість основних засобів на початок звітного періоду.

Показники оцінювання ефективності використання основних засобів:

- фондовіддача основних засобів, яку розраховують як відношення обсягу виготовленої продукції за звітний період до середньої вартості основних засобів за цей же період;

- рентабельність основних засобів, яку обчислюють (у відсотках) діленням прибутку підприємства за звітний період на середню вартість основних засобів за цей же період.

Ефективність функціонування підприємства забезпечується при високому рівні оновлення основних засобів, підвищенні коефіцієнта їх придатності, зростанні показників фондовіддачі та рентабельності основних засобів і відносному зниженні показника фондомісткості виробництва.