Поняття та порядок переоцінки активів підприємства, її вплив на власний капітал

Відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» переоцінка основ­них засобів включає до себе операції із збільшення первісної вар­тості об'єкта основних засобів та їх зносу - дооцінку, і операції із зменшення первісної вартості об'єкта основних засобів та їх зно­су - уцінку.

Суб'єкт підприємницької діяльності повинен самостійно визна­чити коефіцієнт, за допомогою якого будуть коригуватися первісна вартість об'єкта основних засобів і знос, у бік як збільшення, так і зменшення. Індекс переоцінки визначається шляхом ділення спра­ведливої вартості об' єкта основних засобів, що переоцінюється, на його залишкову вартість:

Іп = СВ/ЗВ, (5.6)

де Іп - індекс переоцінки (у частках);

СВ - справедлива вартість об'єкта основних засобів;

3В - залишкова вартість об'єкта основних засобів, що підлягає

переоцінці.

Переоцінка основних засобів здійснюється шляхом множення первісної вартості об'єкта основних засобів і суми нарахованого зносу на індекс переоцінки.

Відображення в бухгалтерському обліку результатів від пере­оцінки вартості основних засобів залежить від результатів поперед­ніх переоцінок. Якщо переоцінка вартості даного об'єкта основних засобів здійснюється вперше, то її результат буде відображено та­ким чином:

• сума до уцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу;

• сума уцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу витрат.

Здійснивши першу переоцінку, підприємство має результат: при дооцінці - суму додаткового капіталу, при уцінці - суму витрат.

а) якщо підприємство провадить уцінку раніше до оціненої вар­тості об'єкта основного засобу, то суму такої уцінки буде відображено:

• у зменшення суми додаткового капіталу, сформованого при до оцінці такого об'єкта основних засобів;

• якщо сума уцінки перевищує суму додаткового капіталу (в частині до оцінки такого основного засобу), то сума такого переви­щення включається до складу витрат.

б) якщо підприємство здійснює дооцінку раніше уціненої вар­тості об'єкта основних засобів, то суму такої дооцінки буде відо­бражено:

• у складі доходів у сумі, що дорівнює сумі витрат, показаних при попередніх уцінках. Іншими словами, дооцінка раніше уціненої вартості основних засобів спочатку зобов'язана «покрити» витрати від раніше проведених уцінок;

• у сумі перевищення над витратами попередніх уцінок - у складі додаткового капіталу.

Якщо на момент дооцінки вартості основного засобу, який ра­ніше переоцінювався, суму витрат повністю покрито попередніми дооцінками, всю суму здійснюваної дооцінки буде показано у складі додаткового капіталу.

При дооцінці вартості основного засобу, який раніше тільки до оцінювався, всю суму переоцінки буде віднесено до складу додатко­вого капіталу. При уцінці вартості основного засобу, який раніше тільки оцінювався, всю суму уцінки буде віднесено до складу витрат.

Звіт про власний капітал:

значення, структура та зміст його статей

Звіт про власний капітал є формою №4 річної фінансової звіт­ності деяких суб'єктів господарювання. Вимоги до форми та змісту «Звіту про власний капітал» встановлені П(С)БО 5 «Звіт про влас­ний капітал». Дія П(С)БО 5 не поширюється :

• на банки і бюджетні установи;

• малі підприємства

• консолідований звіт про власний капітал.

Хоча загальна сума власного капіталу розкривається в Балансі, форма №1 фінансової звітності, за його складовими на початок та кінець звітного періоду, користувачі фінансової звітності мають по­требу в більш детальній інформації про зміни, що відбулися про­тягом звітного періоду, і причини цих змін. Це і є метою складання «Звіту про власний капітал».

Показники даної форми фінансової звітності формуються на під­ставі (табл. 5.1):

1) «Звіту про власний капітал» за попередній звітний період (або Балансу);

2) «Звіту про фінансові результати»;

3) даних аналітичного обліку;

4) алгебраїчної суми показників за іншими статтями цього ж звіту.

Для складання «Звіту про власний капітал» необхідно знати, які

чинники можуть стати причиною змін по складових власного ка­піталу і які з них є підставами для визначення показників за його статтями. Структура «Звіту про власний капітал» представлена у вигляді шахової таблиці.

Назви його граф відповідають статтям розділу 1 пасиву балансу «Власний капітал», а підсумок за статтями - залишок на початок та

кінець звітного періоду - загальний підсумок цього розділу балансу на початок і кінець цього самого звітного періоду.

Таблиця 5.1

Зміст статей «Звіту про власний капітал» за П(С)БО №5

Продовження табл.

5.