методичні прийоми, які застосовуються при здійсненні конт­ролю фінансово-господарської діяльності підприємств та організацій

Дми одержання необхідних доказів у процесі контрольних дій під час проведення ревізій чи тематичних перевірок використовуються різні методи­чні прийоми і способи, їх класифікують чи ні групами: а) методичні прийоми фактичного контролю; б) методичні прийоми документального контролю.

Методичні прийоми контролю поділяються на фактичного та докуме­нтального. Фактичного Інвентаризація, контрольні заміри, спостереження(обстеження), експертно-лабораторний аналіз, контрольний запуск сиро­вини і матеріалів

Документального нормативно-правова перевірка, формальна перевір­ка документів, арифметична перевірка документів, експертна перевірка до­

кументів, зустрічна перевірка документів, логічна перевірка документів, кон­трольні порівняння на збалансованість окремих показників, перевірка прави­льності відображення господарських операцій з даних документів у реєстрах бухгалтерського обліку, аналітична перевірка звітності і балансів, технікоекономічні розрахунки, порівняння, групування даних

Інвентаризація — це спосіб контролю фактичної наявності товарноматеріальних цінностей, грошових -коштів, стану розрахунків та його відпо­відності даним бухгалтерського обліку на одну й ту саму дату.

У процесі ревізії виконують, як правило, часткові інвентаризації, пе­редбачені в програмі ревізії, але при виявленні фактів зловживань, значних нестач матеріальних цінностей проводяться ще й позапланові повні інвента­ризації. Проведення інвентаризації регламентується Інструкцією про інвен­таризацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових ко­штів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Мінфіну України від11.08.94 № 69 (зі змінами). Особливість проведення інвентаризації під час ревізії полягає в тому, що головою інвентаризаційної комісії є ревізор, який визначає перелік номенклатури об’єктів контролю при часткових інвентари­заціях.

Контрольні заміри — прийоми фактичного контролю, що застосову­ються при перевірці достовірності даних про обсяги виконаних робіт, нада­них послуг.

Наприклад, виконання будівельно-монтажних робіт, капітального ре­монту будівель тощо.

Спостереження (обстеження) — прийоми фактичного контролю стану об'єктів, їх якісних характеристик.

Наприклад, при контролі дотримання правил безпеки зберігання мате­ріальних цінностей, умов збереження, порядку видачі матеріальних ціннос­тей у структурні підрозділи підприємства і т. ін.

Експертно-лабораторний аналіз — прийом фактичного контролю якості сировини, матеріалів, готової продукції.

Застосовується для перевірки дотримання діючих стандартів і рецеп­тур виготовлення продукції у харчовій, хімічній промисловості при випуску продовольчих і непродовольчих товарів. Для аналізу беруть дві проби, їх пломбують і разом з письмовим запитом ревізора направляють у відповідну лабораторію. На основі проведеного аналізу лабораторія надає висновок, який ревізор ураховує при визначенні результатів контролю.

Контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво застосо­вується для перевірки обсягів виходу готової продукції в переробній промис­ловості.

При цій формі контролю в присутності ревізора та уповноваженого спеціаліста перевіряється весь технологічний процес, починаючи зі зважу­вання сировини і допоміжних матеріалів, їх обробки і закінчуючи зважуван­ням готової продукції. Це дає можливість перевірити фактичний вихід про­дукції та обсяги витрат сировини і допоміжних матеріалів, порівняти з дани­ми обліку до контрольного запуску, установити не обліковані надлишки ма­теріальних цінностей і пов'язані з цим зловживання, що можуть виникнути в подальшому.

методичні прийоми документального контролю

Для оцінки здійснених господарських операцій на підприємстві вико­ристовують різні за змістом методичні прийоми перевірки документів, облі­кових реєстрів синтетичного та аналітичного обліку та звітності. Розглянемо основні з них.

Нормативно-правова перевірка належить до основних методичних прийомів здійснення документального контролю під час ревізій фінансовогосподарської діяльності підприємств та організацій. Суть цієї форми конт­ролю полягає в тому, що за змістом господарської операції, відображеної в документі, установлюється, чи не суперечить вона чинним законодавчим но­рмам, правилам, вимогам статутів та інших засновницьких документів. При виявленні таких порушень робляться розрахунки, складаються аналітичні таблиці, визначаються наслідки та винні особи, обсяги витрат чи збитків, за­

подіяних неправомірними діями чи бездіяльністю посадових осіб підприємс­тва.

Формальна перевірка документів застосовується для контролю до­тримання діючих форм документів, послідовності, повноти і правильності заповнення їх реквізитів, наявності відповідних підписів у документах.

Арифметична перевірка документів включає контроль проведених у документі обчислень, підрахунків у підсумках, що здійснюються при оформ­ленні та обробці документів.

Наприклад, арифметична перевірка застосовується при здійсненні ко­нтролю загальної суми до сплати по рахунках-фактурах постачальників ма­теріальних цінностей, обсягів витрат — по матеріальних звітах, визначення залишків грошових коштів — за касовими знітами касирів і т. п.

Експертна перевірка документів — це детальне поглиблене дослі­дження достовірності документа про господарську операцію за наявності ознак недоброякісних документів. До останніх належать такі, що складені з порушенням вимог чинних нормативних актів з бухгалтерського обліку щодо форми і заповнення реквізитів документа, застосовуваних способів внесення правомірних виправлень.

Експертна перевірка документів доповнює формальну та арифметичну перевірки при виявленні в окремих реквізитах документа ознак підробки. Пі­дроблені документи можуть визначатися сукупністю таких ознак: підчищен­ня, дописування тексту, окремих цифр або букв, цифрових записів, закрес­лення, часткове чи повне видалення та виправлення написаного тексту.

Для виявлення додаткових доказів про підроблені документи ревізор

направляє їх у спеціальні лабораторії на криміналістичну експертизу, яка го­тує експертний висновок. Складання підроблених документів класифікується як кримінальний злочин. При виявленні таких документів ревізор повинен терміново довести це до відома правоохоронних органів та вжити заходів щодо їх збереження як доказів порушень.

Зустрічна перевірка документів — один з ефективних прийомів доку­ментального контролю достовірності відображення в документах господар­ських операцій. Суть такої перевірки полягає в дослідженні достовірності до­кументів шляхом зіставлення їх записів у облікових реєстрах, що належать до одних і тих самих або різних, але взаємопов'язаних господарських опера­цій ревізованого підприємства та організацій, з якими воно має виробничі (господарські) відносини.

Наприклад, документи складаються, як правило, у 2-х, 3-х примірни­ках, один з яких передається іншим взаємопов'язаним організаціям (постача­льник — покупець; клієнт, замовник — виконавець). Порівняння даних різ­них примірників одного й того ж документа дає можливість установити фак­ти порушень, які завуальовані виправленнями в документах ревізованого пі­дприємства окремих реквізитів чи складанням підставних документів, заміни ними дійсних документів.

Логічна перевірка документів як методичний прийом контролю засто­совується при дослідженні достовірності господарських операцій, коли в ре­візора виникають сумніви щодо обсягів у кількісному та вартісному значен­нях окремих показників. Суть методу — у порівнянні господарської операції, відображеної в документі, з різними взаємозв'язаними показниками інших господарських операцій на предмет того, чи існувала об'єктиви;можливість її виникнення. Наприклад, зіставлення даних про обсяги перевезеного вантажу в дорожніх листках водія автомашині і накладних постачальника сировини чи матеріалів; обсяги випуску готової продукції з виробничою потужністю устаткування.

Контрольні порівняння на збалансованість окремих показників що за-

стосовуються для контролю правильності оприбуткування та списання на ви­трати, видатки окремих сортів, матеріальних цінностей, достовірності аналі­тичного обліку, якщо в бухгалтерії ведеться тільки вартісний (сумовий) облік матеріальних цінностей, а також, коли аналітичний облік у запущеному стані. Суть даного прийому полягає в порівнянні залишку на початок ревізованого періоду з документованим надходженням матеріальних цінностей, з однієї сторони, і документованих витрат та залишку на кінець ревізованого періоду, з іншої сторони (залишок на початок + надходження = залишок на кінець + витрати).

Перевірка правильності відображення господарських операцій з даних документів у реєстрах бухгалтерського обліку. При цьому контролюється правильність визначення кореспонденції рахунків, виходячи зі змісту госпо­дарської операції, відображеної в документі, повнота наявності та відповід­ності документів з;здійсненими в облікових реєстрах записами на рахунках бухгалтерського обліку. Допущені порушення можуть виражатися в непра­вильній кореспонденції рахунків, невідповідності сум у реєстрах бухгалтер­ського обліку і прикладених до них документах, відсутності бухгалтерських записів по окремих прикладених документах, повторі кореспонденції рахун­ків у однакових сумах : за одним і тим самим документом, необгрунтованих документами додаткових чи сторнованих записах на рахунках бухгалтерсь­кого обліку. Тільки досконале володіння методикою здійснення бухгалтерсь­кого обліку дозволяє ревізору виявити такі приховані зловживання, як краді­жки грошових коштів і матеріальних цінностей.

Аналітична (камеральна) перевірка звітності і балансів. Суть цього методичного прийому полягає в дослідженні обґрунтованості показників зві­тності і балансів даними бухгалтерської аналітичного і синтетичного чи по­даткового обліку. Він застосовується в поєднанні з іншими методичними прийомами і способами контролю та аналізу для дослідження фінансового стану підприємства, фінансових результатів діяльності та взаємовідносин по платежах до бюджету, цільових спеціальних державних фондів, розрахунків з

банками по позичках, а також з іншими підприємствами та організаціями.

До основних прийомів аналізу, які мають широке застосування при здійсненні контролю фінансово-господарської діяльності належать: технікоекономічні розрахунки, порівняння даних, відносні та абсолютні величини, групування даних, тематичні обстеження.

При проведенні ревізій контроль документів та облікових реєстрів здійснюється суцільним чи вибірковим способом. Суцільним спосіб більш ефективний, але має обмежене застосування через високу трудомісткість ко­нтрольного процесу. Він застосовується при ревізії грошових коштів по касо­вих та банківських операціях підприємства, а також на тих ділянках діяльно­сті ревізованих підприємств, де викрито зловживання і необхідно встановити повний обсяг матеріальних збитків, реальний оподатковані оборот за видами податків для визначення повноти нарахування податків до бюджету.

У практичній роботі ревізори використовують різні варіанти вибірко­вого контролю. Як критерії вибору інформації для контролю, залежно від ви­ду об'єктів, ревізором можуть визначатися:

а) однорідні господарські операції з визначеним інтервалом вибору (наприклад, 100—200 операцій);

б) усі господарські операції підприємства за останній місяць кожного кварталу за різні визначені періоди часу;

якщо в процесі вибіркового контролю документації буде встановлено факти зловживань, то застосовується суцільний контроль.

Здійснюючи контрольні дії, ревізор повинен мати на увазі, що нерід­ко зловживання чи порушення приховано за зовнішньо правильно оформле­ними документами. Тому при встановленні найнезначніших ознак зловжи­вань ревізор зобов'язаний зосередити свою увагу на їх повному викритті, за­стосовуючи комплекс методичних прийомів та способів контролю.

1.4.