Суть моделі ISLM

Розглядаючи реальну економіку, класики виходили з припущення, що гроші нейтральні, а ціни і заробітна плата абсолютно гнучкі. Тому фізичний обсяг пропонування визначався рівновагою за повної зайнятості на ринку праці і продуктивністю ресурсів, а зміни у сукупному попиті не відігравали ніякої ролі в загальній рівновазі реального сектора економіки, викликаючи лише зміну рівня цін.

Важливою заслугою Дж. М. Кейнса було переборення класичної дихо­томії і включення грошей в аналіз процесу встановлення рівноважних рівнів доходу і зайнятості. Повна модель Дж. М. Кейнса включає всі показники - і реальні, і грошові. У розділі 9 ми розглянули спрощений варіант коротко­строкової кейнсіанської моделі „видатки-випуск”, яка дістала назву „кейнсі- анський хрест”. Ця модель дозволила пояснити співвідношення між сукуп­ним попитом і доходом, принцип мультиплікатора, а також надала можли­вість проаналізувати вплив заходів державного регулювання і міжнародної торгівлі на рівновагу та циклічні коливання.

У спрощеній моделі ми використовували реальні показники, приймали припущення, що ціни незмінні, а інвестиції розглядали як величину екзоген­ну, яка залежить від зовнішніх обставин, в аналізі рівень запланованих інвес­тицій вважався незмінним. Однак Дж. М. Кейнс розробив й іншу функцію ін­вестицій, згідно з якою їх обсяг залежить від граничної ефективності капіталу і позичкового проценту. Залежність економічних змінних від процентної ста­вки є однією з найважливіших у макроекономіці. При поєднанні фізичного і монетарного секторів економіки питання про вплив процентної ставки на рі­вновагу економічної системи через зміну інвестицій виходить на перший план. З введенням модифікованої функції інвестицій кейнсіанська модель ви­значення рівня доходу видозмінюється.

Аналітичний апарат, який пояснював значення такої модифікації моделі, першим розробив англійський економіст Джон Хікс і описав його у статті „Містер Кейнс і „класики”: пропонована інтерпретація” (1937). Представлена вченим діаграма з кривих IS та LM (хрест Хікса) була відображенням пер­шої спроби неокласичного синтезу - поєднання елементів кейнсіанської теорії та класичного підходу. Крива IS - „інвестиції - заощадження” відображала рівновагу на товарному ринку, тотожність I = S. Крива LM - „ліквідність - гроші” - була представленням рівноваги на грошовому ринку між попитом на реальні грошові залишки і пропонуванням грошей за даного рівня цін.

Згодом американський економіст Елвін Хансен вдосконалив цю модель. До знаменитої діаграми Хікса він додав функції попиту і пропонування на ринку праці та класичну виробничу функцію. Після вдосконалення діаграма отримала назву модель Хікса-Хансена або модель ISLM. Згодом на її осно­ві розробляються інші модифікації моделей загальної економічної рівноваги як у неокласичній, так і у кейнсіанській інтерпретації, які реконструюють відповідні теоретичні побудови.

Розглянемо спочатку модель Хікса-Хансена в загальному вигляді.

Для закритої приватної економіки модель Хікса-Хансена в аналітичному виразі описують п'ять рівнянь¹:

^{[78] [79]}

■ функція попиту на працю:

■ функція пропонування праці:

Всі рівняння моделі Хікса-Хансена представляють собою функції реаль­них величин. Обсяг сукупного грошового доходу (Y) приймається за умови постійних цін.

Графічна ілюстрація моделі Хікса-Хансена представлена на рис. 20.1. Аналіз цього графіка починається з четвертого (IV) квадранта, де зображена

Рис. 20.1. Модель Хікса-Хансена

агрегатна виробнича функція з рівняння (20.3): Y = f (N), яка показує зв'язок між обсягом випуску та рівнем зайнятості.

У третьому (III) квадранті зображена рівновага на ринку праці у відпо­відності до рівнянь (20.4) та (20.5). Перетин кривих попиту напрацю та її пропонування визначає точку рівноваги за повної зайнятостіта рівня

заробітної плати

У другому (ІІ) квадранті пунктиром показано співвідношення між рівно­важними процентною ставкою і ставкою зарплати.

У першому (І) квадранті зображено загальну рівновагу кейнсіанської сис­теми за допомогою кривих IS та LM. Крива IS відповідає рівнянню

(20.1) і показує множину співвідношень між процентною ставкою і рівнова­жним рівнем доходу, який визначається рівністю запланованих заощаджень і запланованих інвестицій: S (Y) = I (r).

Початково Дж. Хікс припускав, що державний бюджет збалансований (T = G) і зовнішня торгівля відсутня. Сучасні економісти для відкритої змішаної економіки беруть тотожність:

I - S = (T - G) - CA, (20.6)

а рівновагу товарного ринку, коли обсяг виробництва Y дорівнює бажаному попиту, виражають рівнянням:

У цьому випадку крива IS є множиною значень Y та r, що задоволь­няють рівнянню (20.7).

Крива LMу першому (І) квадранті представляє розширене рівняння

(20.2) :, яке відображає рівновагу між попитом на реальні

грошові залишки і пропонуванням грошей за даного рівня цін. Пропонування грошей є екзогенною змінною, яка визначається грошово-кредитною політи­кою центрального банку. Попит на гроші залежить від рівня доходу та ставки проценту.

Хоча модель ISLM відноситься до кейнсіанських моделей, вона викори­стовується і неокласиками, і монетаристами. Різні теоретичні концепції по- різному визначають вигляд кривих IS та LM, спираючись на своє бачення взаємозв'язків. Так, неокласики вважають, що крива IS похила, тому що ела­стичність сукупного попиту за процентною ставкою досить висока, цю пози­цію поділяють і монетаристи. А кейнсіанці, навпаки, вважають, що IS досить стрімка, оскільки попит на інвестиційні товари - як складова сукупного по-

питу - незначно залежить від процентної ставки. Розбіжності також стосу­ються і бачення форми кривої LM. Згідно з неокласичною теорією крива LM має вигляд вертикальної прямої, тобто попит на гроші нееластичний за процентною ставкою, тому що LM проходить через точку потенційного об­сягу виробництва, котрий не залежить від процентної ставки, а визначається технологічним рівнем виробництва. Монетаристи вважають, що крива LM досить стрімка, незначна еластичність попиту на гроші за процентною ставкою пов'язана з його залежністю від сталого перманентного доходу. Кейнсіанці ж зображають криву LM похилою, оскільки, згідно з теорією пе­реваг ліквідності, грошовий попит має високу еластичність за процентною ставкою через спекулятивну компоненту.

В узагальненій моделі, представленій на рис. 20.1, прийнята традиційна неокласична аргументація: процентна ставка визначається лише співвідно­шенням заощаджень та інвестицій, незалежно від кількості грошей, зміна об­сягу яких не впливає на рівень реального доходу і зайнятості, монетарні чин­ники визначають лише рівень цін; гнучкість цін забезпечує повну зайнятість, а рівень виробництва відповідає повній зайнятості трудових ресурсів.

Тепер розглянемо більш детально, як будуються криві IS і LM, чим ви­значається їх форма і нахил, які чинники впливають на їх положення.

20.2.