ВИСНОВКИ

Економічне зростання — це збільшення виробничих можливостей країни, її природного рівня випуску.

Розрізняють два типи економічного зростання: екстенсивний, пов’язаний зі збільшенням кількості виробничих ресурсів за незмін­ної технології, та інтенсивний, пов’язаний з підвищенням віддачі фа­кторів виробництва.

Для визначення економічного зростання застосовують ряд абсо­лютних і відносних показників, найважливішими з яких є збільшення ВВП в абсолютному виразі та на душу населення, а також середньо­річний темп зростання ВВП, в тому числі на душу населення.

Економічне зростання визначають три групи чинників: чинники пропонування, чинники попиту та чинники розподілу.

Основними джерелами економічного зростання є: зростання чисе­льності робочої сили; нагромадження фізичного капіталу; технічний прогрес; поведінка економічних суб’єктів.

Дослідження джерел економічного зростання здійснюється на ос­нові моделей за класичним та кейнсіанським підходами.

Неокейнсіанські моделі, найбільш відомою з яких є модель Дома- ра — Харрода, ґрунтуються на дослідженні мультиплікативного впливу динаміки інвестицій на реальний ВВП, враховуючи також зворотний вплив через механізм акселератора. Економічне зростання забезпечу­ється за рахунок збільшення заощаджень у національному доході або підвищення ефективності використання додаткового капіталу.

Неокласична модель економічного зростання ґрунтується на ви­робничій функції і визначає стаціонарний стан економіки, за якого інвестиції і амортизація рівні, а обсяг випуску на одного працівника незмінний. Основним визначником стаціонарного стану є рівень за­ощаджень. Підвищення рівня заощаджень підвищує темпи економі­чного зростання. Оптимальну норму заощаджень, за якої у стаціона­рному стані встановлюється максимально можливий рівень спожи­вання, визначає „золоте правило нагромадження”.

Темп зростання обсягу випуску в моделі Солоу є складовою темпу технічного прогресу, темпу нагромадження капіталу та темпу зрос­тання робочої сили. Частку внеску технічного прогресу називають залишком Солоу.

Новітні дослідження економічного зростання зосереджують увагу на таких чинниках, як підвищення ролі людського капіталу, зовніш­ніх інвестиційних ефектів.