<<
>>

ВИСНОВКИ

Дослідження особливостей сучасного управління соціально-економічними процесами на місцевому рівні, узагальнення апробованих у світі підходів щодо можливостей розповсюдження маркетингу в діяльності органів влади України дозволило вирішити важливе наукове завдання щодо теоретичного обґрунтування й методичного забезпечення розвитку механізмів функціонування місцевого самоврядування, сформулювати такі загальні висновки:

1.

Реалізацію адміністративної реформи в Україні доцільно підсилити активним розповсюдженням некомерційного маркетингу в діяльності органів державного управління та органів місцевого самоврядування – як засобу формування активних зв’язків із зовнішнім середовищем, поглибленого вивчення потреб громадян, удосконалення стратегічного планування й управління інвестиційним портфелем.

2. Особливості побудови та функціонування органів публічного управління зумовлюють доцільність використання таких форм маркетингової діяльності: сегментація клієнтів організації; SWOT- і STEP-аналіз; розширення видів послуг, що надаються, та підвищення їх якості; позиціонування території; управління внутрішніми і зовнішніми змінами. Об'єктами маркетингу в публічному управлінні виступають соціальні послуги і суспільні блага, товари і сировина (необхідні для поточної роботи та розвитку організацій і галузей, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів), підприємства і організації державної та комунальної форм власності (що підлягають приватизації), безпосередньо органи публічного управління, недержавні неприбуткові організації, корисні для суспільства чи територіальної громади норми і правила поведінки, цінності, програми, ідеї; території та територіальні співтовариства.

3. Упровадження маркетингових підходів у діяльність органів місцевого самоврядування передбачає: готовність управлінців до реформування, наявність стратегічного плану здійснення запроектованих змін; об’єктивну оцінку зовнішнього середовища та проблем, що перешкоджають ефективній роботі, формування чіткого переліку послуг для представників певної територіальної громади та інших суб’єктів, установ, організацій; забезпечення широкої участі приватних та громадських структур у процесах управління; створення привабливого образу території; ефективне використання наявних ресурсів.

4. Органи місцевого самоврядування в Україні діють сьогодні в умовах невизначеності щодо власного майбутнього, незавершеності адміністративної реформи, надмірної політизації, відсутності чіткого розмежування повноважень з установами державної виконавчої влади, слабкої матеріальної бази, дефіциту кваліфікованих кадрів та належного нормативно-правового забезпечення діяльності. Зазначене спричиняє низку недоліків у діяльності місцевої влади, а саме: брак належного діалогу з підприємцями та громадськістю; необґрунтоване планування, забюрократизованість і непрозорість; низький рівень компетентності управлінських кадрів; відсутність комплексного підходу до розв’язання проблем. Їхньому усуненню та підвищенню якості послуг має сприяти впровадження сучасних управлінських технологій, зокрема некомерційного маркетингу.

5. Реалізація маркетингових підходів в органах місцевого самоврядування передбачає діяльність за трьома основними напрямами: а) самовдосконалення суб’єкта управління; б) поліпшення послуг, що надаються клієнтам (насамперед, представникам відповідної територіальної громади); в) “просування“ території поза її межами. Це сприятиме дотриманню принципу комплексності, тобто забезпеченню розвитку адміністративної, соціальної, економічної, екологічної підсистем, а також урахуванню таких особливостей територіальної громади, як динамічність, здатність до саморегулювання, націленість на розв’язання найважливіших проблем.

6. Упровадження сучасної концепції нового публічного менеджменту має базуватися: на встановленні зрозумілих для населення критеріїв ефективності, груповій роботі й колективному виробленні управлінських рішень; визначенні члена громади як споживача послуг; постійному підвищенні кваліфікації персоналу; приведенні організаційної структури виконавчих органів у відповідність до управлінських завдань та потреб громади.

7. Головним напрямом підвищення ефективності місцевого самоврядування є раціоналізація процесів формування та надання послуг населенню, що вимагає розробки та чіткого переліку послуг і стандартів їхньої якості, вивчення думки споживачів з приводу кількості та якості послуг; аудиту ресурсів (трудових, фінансових, матеріально-технічних, інформаційних тощо), необхідних для забезпечення надання якісних послуг; приведення структурно-функціонального та кадрового забезпечення виконавчих органів місцевого самоврядування у відповідність до потреб споживачів.

8. Із метою вдосконалення процесів надання послуг і підвищення їхньої якості пропонується комплексне використання трьох маркетингових технологій: суцільного управління якістю (Total Quality Management), «шість торкань» («Six Touches») і керування взаємовідносинами з громадянами (Citizen Relationship Management). Це передбачає поетапне здійснення таких кроків: виявлення актуальних проблем споживачів послуг; визначення цілей маркетингової програми щодо розв’язання проблем; виокремлення цільових груп населення з урахуванням цілей програми; розроблення загального плану маркетингової програми та опрацювання її окремих аспектів; надання цільовим групам населення бажаних послуг; оцінка ефективності реалізації програми. Перелічені роботи є змістом механізму соціального маркетингу, адаптованого до умов місцевого самоврядування.

9. Маркетинг території передбачає реалізацію комплексу взаємопов’язаних заходів, які можуть бути згруповані в чотири основних блоки: а) розвиток матеріальної сфери виробництва й життєдіяльності (удосконалення інфраструктури; реалізація проектів відновлення); б) створення сприятливих організаційних умов для економічного зростання, а саме: підтримка бізнесу, інновацій, поширення сучасних технологій; сприяння малому і середньому підприємництву; підтримка професійної освіти; екологізація економіки; в) підтримка іміджу і розвиток кооперації; г) удосконалення структур та методів управління територією.

10. Використання елементів маркетингового управління у процесі стратегічного планування забезпечує виявлення великого кола можливостей розвитку території, підвищення обґрунтованості прогнозів і вибору шляхів вирішення поточних проблем за рахунок постійної й ефективної взаємодії з внутрішньоорганізаційними споживачами послуг та зовнішніми зацікавленими суб’єктами (до яких в умовах глобалізації належить майже весь світ).

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

<< | >>
Источник: ДРОБЯЗКО Інна Миколаївна. МАРКЕТИНГОВА СПРЯМОВАНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ. 2008

Еще по теме ВИСНОВКИ:

  1. Висновки
  2. висновки
  3. Висновки до розділу 4
  4. Висновки до розділу 1
  5. Висновки до розділу ІІ
  6. Висновки до розділу 1
  7. Висновки до розділу 2
  8. Висновки до розділу 2
  9. Висновки до розділу 3
  10. Висновки до розділу 3
  11. Висновки до розділу 1
  12. Висновки до розділу 3
  13. Висновки до розділу З
  14. Висновки до розділу I.
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Международные экономические отношения - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Размещение производительных сил (РПС) - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика зарубежных государств - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -