Висновки до третього розділу

1. Використання маркетингових підходів в діяльності органів місцевого самоврядування передбачає здійснення якісних змін у відносинах з представниками територіальної громади, які, водночас, виступають у якості замовників і споживачів послуг, що надаються місцевою владою.

2. Для здійснення ефективного соціального маркетингу доцільно використовувати в комплексі три технології: суцільне управління якістю, «шість торкань» і управління взаємовідносинами з громадянами. Перші дві технології сприяють формуванню стійкої групи «споживачів-проповідників» на основі вивчення клієнтів органів місцевого самоврядування і через забезпечення відчуття задоволеності діяльністю даних організацій, «хорошим обслуговуванням». Технологія управління взаємовідносинами з громадянами, яка базується на концепції індивідуального маркетингу, дозволяє державним органам гнучко і ефективно працювати в рамках Інтернету, інтранету або екстранету з використанням веб-служб XML.

3. Зазначені технології можуть допомогти в реалізації в діяльності органів місцевого самоврядування концепції «6 Р», яку можна запропонувати як адаптований варіант відомої концепції «10 Р», що включає такі складові:

– partners (партнери) – надання сумісних послуг з іншими органами влади і державними установами за принципом «єдиного вікна»;

– prizes (подарунки) – надання відвідувачам невеликих подарунків, наприклад, календарів, ручок, блокнотів і тому подібного з символікою органу місцевого самоврядування;

– pro-bono (корисність) – залучення відвідувачів до різних соціальних і добродійних програм: внесення добродійних внесків, волонтерська участь і тощо;

– personalization (персоналізація) – розсилка відвідувачам (всім або певним категоріям) іменних поздоровлень зі святами, у тому числі й по електронній пошті;

– participation (участь) – залучення громадян до процесу поліпшення надання послуг органом місцевого самоврядування за допомогою участі у фокус-групах, робочих групах, у суспільних слуханнях і т.п.;

– presto (швидкість) – оперативність у вирішенні проблем, з якими звертаються громадяни.

4. Маркетингові технології дають можливість поліпшити сам маркетинговий процес (тобто відповідають на питання «як?»), проте, вони не відміняють необхідності включення в даний процес певних етапів, без послідовного проходження яких неможливо забезпечити ефективний соціальний маркетинг (які відповідають на питання «що?»). До таких етапів належать: визначення проблеми, вибір відповідних цільових груп, додаткові дослідження по цільових групах, розробка скоординованого загального плану маркетингу, планування передбачуваних змін, розробка конкретної продукції, контроль вартості, вибір способів і методів взаємодії, планування інформаційно-пропагандистської кампанії, оцінка ефективності програми соціального маркетингу.

5. Запропонований механізм соціального маркетингу в органах місцевого самоврядування включає такі складові:

– виявлення проблем за допомогою технологій суцільного управління якістю, «шість торкань» і управління взаємостосунками з громадянами;

– визначення цілей маркетингової програми, спрямованих на розв’язання виявлених проблем;

– визначення цільових груп з урахуванням цілей маркетингової програми та за допомогою технологій «Шість торкань» і управління взаємостосунками з громадянами;

– розробка загального плану маркетингової програми;

– визначення окремих аспектів маркетингової програми у відповідності до загального плану та за допомогою технологій суцільного управління якістю, «шість торкань» і управління взаємостосунками з громадянами: продукту (продуктів), вартості, засобів і методів взаємодії, інформаційно-пропагандистської кампанії;

– здійснення цілеспрямованого впливу на цільові групи задля досягнення визначених змін, що дозволять розв’язати виявлені проблеми;

– оцінка ефективності реалізації маркетингової програми для визначення того наскільки вона дозволила розв’язати проблеми.

6. Виділяються чотири великі групи стратегій маркетингу територій, спрямованих на залучення відвідувачів і резидентів, соціально-економічний розвиток території, експорту регіональних продуктів і т.п., а саме: маркетинг іміджу, маркетинг привабливості, маркетинг інфраструктури, маркетинг населення та персоналу.