Висновки до розділу 2

Відповідно до загальних завдань нашої роботи, у даному розділі ми мали на меті вирішити таке:

- визначити компоненти і здійснити системний аналіз стану і тенденцій змін соціального розвитку територіальних громад, напрями його організаційного вдосконалення на засадах корпоратизму;

- з’ясувати соціальні й економічні індикатори та показники соціального розвитку територіальних громад, запропонувати їх оптимальні значення та методи розрахунку.

Згідно з результатами дослідження можна зробити такі висновки. У процесі аналізу було визначено, що зміст діяльності і середовище соціальної сфери мають тенденцію до постійних змін. Поява нових форм власності змінила відносини між суб’єктами господарювання, співвідношення та характер видів діяльності: соціальні відносини і потреби розширились. У їх складі з’явились такі, що не можуть задовольнятися за рахунок місцевих бюджетів. Виникло широке коло проблем, пов’язаних з упорядкуванням, раціоналізацією й управлінням процесом соціального розвитку. З’ясовано, що адаптація соціальної сфери до нових умов функціонування не може здійснюватися без всебічної, багатокомпонентної, кількісної оцінки стану соціальної сфери, у якій необхідно врахувати перелік і зміст соціальних процесів, їх елементи та параметри як системні об’єкті змін у процесі руху чинників впливу. Вирішенню зазначеної проблеми будуть сприяти вдосконалені методичні засади системного аналізу тенденцій зміни стану соціального розвитку територіальних громад, що дозволяє створити інформаційно-аналітичне підґрунтя для розробки стратегій і планів соціального розвитку й обґрунтованого вибору способів побудови організаційно-управлінської моделі управління його прискорення шляхом імплементації в них засад корпоративного управління. Складовими системного аналізу соціальної сфери визначено: перелік об’єктів аналізу, їх аналітичні характеристики, етапи аналізу, їх зміст і послідовність проведення, чинники системних зрушень, перелік інформації для отримання оцінок відповідності внутрішніх можливостей соціальної сфери як системи до її подальшої адаптації викликам зовнішнього та внутрішнього середовища.

У процесі системного аналізу стану соціальної сфери було з’ясовано, що чинниками, які негативно впливають на якість результатів соціальних процесів, стають організаційно-управлінські: збереження застарілих структур органів управління, управлінських технологій та методів, нераціональний розподіл функцій управління соціальними процесами, недостатня адаптованість посадової і професійно-кваліфікаційної структури працюючих до забезпечення сучасних вимог динамізму навколишнього середовища. Усе це не сприяє підвищенню спроможності до інтегрованої здатності суб’єктів господарювання з підвищення темпів соціального розвитку.

Використання розробленого автором системного підходу до аналізу стану соціальної сфери і тенденцій соціального розвитку дозволило визначити й обґрунтувати напрями організаційних перетворень соціальної сфери міст шляхом переходу на прогресивні форми організації діяльності й управління. Це дозволить визначити і закріпити роль соціальної сфери як цілісного самостійного об’єкта господарювання, що продукує і забезпечує підвищення темпів зростання соціального капіталу суспільства. У процесі визначення чинників і напрямів подальшого соціального розвитку було з’ясовано, що його сутність і прояв у територіальних громадах, як суспільного явища, розкривається за допомогою показників, які формуються під його впливом, а потім використовуються як аналітичне підґрунтя для стратегічних перетворень. У контексті інформаційно-аналітичного забезпечення запровадження ефективних способів організації та управління соціальним розвитком територіальних громад постає питання про співвідношення і збалансованість економічних і соціальних показників та характеристик соціального розвитку, методів їх розрахунку.

Запропонована система показників забезпечує системну оцінку темпів соціального розвитку територіальної громади з урахуванням їх взаємозв’язків, ієрархії та напрямів дії окремих компонентів, які дозволяють оцінювати й зіставляти очікувані результати соціального розвитку з витратами на їх досягнення, збалансувати соціальні й економічні параметри соціальних процесів, що дозволяє створити масив їх інформаційно-аналітичного супроводу, визначає їх керованими параметрами системного соціального розвитку територіальних громад, та обґрунтувати соціально-економічні реформаторські заходи. Об’єднання засад теорії соціального розвитку і теорії управління дозволяє запропонувати авторське бачення трансформації існуючої системи управління соціальною сферою муніципальних утворень на засадах системного і корпоративного підходів.

Основні наукові результати розділу 2 опубліковані в працях [13, 17, 20, 24, 91, 170, 173].