ВИСНОВКИ

Гроші є системою фінансових активів, які мають специфічну вла­стивість обслуговувати ділові угоди.

За ступенем ліквідності всі фінансові активи угруповуються в грошові агрегати.

Грошовий ринок є складовою фінансового ринку. Це специфіч­ний ринок специфічного товару, який не продається назавжди, а ли­ше тимчасово передається іншому власнику і згодом повертається з приростом. Як і товарний ринок, він має ті ж самі складові — попит, пропонування і ціну, які утворюють механізм ринку.

Попит на гроші — це сума грошей, яку люди вважають доцільним мати у даних економічних умовах на певний момент часу. Він пред­ставляє собою статичну величину, „запас“.

Класична концепція на основі кількісної теорії грошей у двох вер­сіях — „рівняння обміну“ І.Фішерата кембриджського

рівняння— дала теоретичне обгрунтування трансакційно-

го попиту і встановила, що величина попиту на гроші прямо залежить від рівня цін та реального обсягу національного виробництва і оберне­но — від швидкості обігу грошей.

Кейнсіанська теорія виділила три мотиви попиту на гроші — трансакційний, застережний та спекулятивний — і встановила, що су­купний попит на гроші є сумою трансакційого і спекулятивного по­питу і функцією двох змінних — рівня доходу та ставки проценту.

Сучасні запасові теорії трансакційного попиту на гроші пов’язують його з прагненням домогосподарств мінімізувати транс- акційні витрати конвертації активів.

Реальний попит на гроші є зростаючою функцією від реального ВВП та трансакційних витрат і спадною функцією від номінальної ставки проценту:

Сучасні портфельні теорії спекулятивного попиту пов’язують його з прагненням суб’єктів якомога вигідніше розмітити свої заощаджен­ня, а основним його чинником вважають ставку проценту по цінних паперах. З врахуванням всіх видів активів та інших чинників функція попиту на гроші має вигляд: