Передмова

Пропоноване видання є збіркою аналітичних матеріалів (доповіді та статей), яка, по суті, є логічним продовженням попередньої (навесні 2017р.) публікації Центру Разумкова «Виклики і ризики розгортання кризових процесів в Україні та напрями економічної політики 'їх запобігання».

Між тим, подальше поширення глобалізації вимагає дедалі більшої уваги як до внутрішніх факторів фіскального та макроекономічного збалансування, так і до зовнішніх факторів економічного зростання і розвитку, насамперед - у частині підтримки міжнародної торгівлі та інвестицій. Крім того, зовнішньоекономічні складові та характеристики безпосередньо пов'язані внутрішньоекономічними, а макроекономічне збалансування вимагає раціонального та узгодженого використання інструментів монетарної, фіскальної та структурної політики.

В цьому виданні представлені позиції (у форматі авторських статей, у т. ч. дискусійного характеру) провідних вітчизняних фахівців стосовно складних, часто суперечливих, процесів і тенденцій як у зовнішньоекономічній та інтеграційній сферах, так і монетарних й фіскальних складових, у т.ч.

В умовах швидких глобальних трансформацій посилюється актуальність пошуку принципово нових теоретичних засад формування ефективної економічної політики, на основі чого й може відбутися забезпечення добробуту держави як цілісного соціально-економічного організму, про що докладно йдеться у статті Юрія Бажала «Інновації як стовбурові клітини економічного зростання».

У статті Олени Береславської «Перспективи стабілізації обмінного курсу гривні у контексті світових зовнішньоекономічних тенденцій» на підставі аналізу показників платіжного балансу послідовно доводиться, що економічний розвиток України потребує стабільної чи раціонально передбачуваної курсової динаміки гривні.

Сучасним суперечливим процесам і тенденціям у монетарній політиці, які, в комплексі з політичними загостреннями, посилюють ризики економічних і фінансових шоків, а також напрямам їх подолання присвячена стаття Валентина Вишневського та Наталії Шелудько «Монетарна влада світу в умовах «нової нормальності»: розстановка сил і перспективи».

Оцінка бізнес-клімау в Україні, отримана на основі опитування керівників найбільших підприємств України, які є членами Європейської Бізнес Асоціації, подана у статті Анни Дерев'янко «Інвестиційна привабливість України: погляд бізнесу. Дослідження інвестиційного клімату України».

Стаття Анатолія Дробязка та Олександра Любіча «Індикатори економічної безпеки України як інструменти антикризового управління» присвячена детальному дослідженню головних показників та індикаторів економічної безпеки, врахування яких сприяє проведенню послідовної раціональної політики в частині досягнення сталого економічного зростання.

Системоутворюючі завдання фіскального регулювання, спрямовані на покращання підприємницького клімату у внутрішніх і зовнішніх ринкових сегментах, запропоновані у статті Тетяни Єфименко «Реформи фіскального регулювання в Україні».

Аналіз семирічної стабілізаційної політики США під час подолання фінансової та економічної криз 2008-2009рр.

У статті Ігоря Манцурова, Дмитра Манцурова та Яни Храпунової «Нові підходи до протидії глобальним соціально-економічним викликам як основа подолання патологічних явищ у розвитку економіки України» на основі аналізу розгортання кризових процесів випрацьовуються напрями дій недопущення критичного стану національної економіки.

Інституційні основи утвердження та застосування т.зв. віртуальних валют (криптовалют), а також 'їх законодавче утвердження в Україні розглядаються у статті Юрія Прозорова «Цифровізація — спекулятивна самоціль чи засіб трансформації економіки?».

Аналіз сучасних тенденцій у світовій торговельній системі, а також місце України в ній представлено у статті Тантели Ратувухери «Український вибір та азійський виклик», де, зокрема, наголошується, що підвищення стійкості економіки країни та покращення її позиції вимагає ряд стратегічних рішень, насамперед, у частині модернізації зовнішньоекономічної структури.

На чинниках і складових інтеграції України до Евросоюзу, а також подальших завданнях, спрямованих на розширення та зміцнення вітчизняних інтеграційних процесів, сконцентрована головна увага у статті Бориса Соболева «Інтеграція до Євросоюзу, як головний напрям реформування та структурних змін макроекономіки».

Про нові виклики, пов'язані з енергетичними, а з тим і економічними потоками, а також напрямами політики зменшення їх тиску на національні економіки, у зв'язку з ініціативами Китаю в національній енергетичній сфері, йдеться у статті Світлани Чекунової «Базові аспекти енергетичної політики Китаю і завдання для України».

У статті Олександра Шарова «Валютні аспекти монетарної політики України» серед головних виокремлюються питання загострення валютних відносин, що обумовлено поглибленням кризових ситуацій на світовому валютному ринку, а також підвищення значимості завдань валютного регулювання в Україні, у зв'язку з більш глибокою інтеграцією країни до міжнародної економічної системи.

У аналітичній доповіді «Чинники і складові структурних змін у світовій економічній системі і наслідки для України» представлені новітні тенденції у торговельних та інвестиційних потоках, зумовлені посиленням економічного протистояння двох найбільших економік - США та Китаю, а також нинішні та перспективні інтеграційні процеси, врахування яких є принциповим для економічного прискорення України. Також подані результати загальнонаціонального соціологічного опитування Центру Разумкова стосовно бачення українцями коротко - та середньострокових перспектив економічного розвитку України.

Сподіваємося, що висловлені в цьому виданні думки, пропозиції, рішення та напрями шляхів економічного прискорення знайдуть відгук і в діяльності української політичної еліти, стануть джерелом розвитку і добробуту.

Анатолій Рачок,

Генеральний директор Центру Разумкова