Фінанси неприбуткових організацій

Згідно Податкового кодексу України, неприбуткові підприєм­ства, установи та організації — це підприємства, установи та органі­зації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства, іншої діяльнос­ті, передбаченої законодавством.

Пункт 157.1 Податкового кодексу дає, по суті, розлоге визначення неприбуткових установ і організацій через перелік кількох їх типів:

а) органи державної влади України, місцевого самоврядування та створені ними установи або організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;

б) благодійні фонди і благодійні організації, створені у поряд­ку, визначеному законом для провадження благодійної діяльності;

громадські організації, створені з метою надання реабілітаційних, фізкультурно-спортивних для інвалідів (дітей-інвалідів) та соціаль­них послуг, правової допомоги, провадження екологічної, оздоров­чої, аматорської, спортивної, культурної, просвітньої, освітньої та наукової діяльності, а також творчі спілки та політичні партії, гро-

мадські організації інвалідів, спілки громадських організацій інва­лідів та їх місцеві осередки, створені згідно з відповідним законом; науково-дослідні установи та вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації, внесені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави; заповідники, музеї та музеї-заповід- ники;

в) кредитні спілки, пенсійні фонди, створені в порядку, визначе­ному відповідними законами;

г) інші юридичні особи, діяльність яких не передбачає отримання прибутку згідно з нормами відповідних законів;

ґ) спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб, створені для представлення інтересів засновників (членів, учасників), що утри­муються лише за рахунок внесків таких засновників (членів, учасни­ків) та не провадять господарську діяльність, за винятком отримання пасивних доходів;

д) релігійні організації, зареєстровані у порядку, передбаченому законом;

е) житлово-будівельні кооперативи та об'єднання співвласників багатоквартирного будинку;

є) професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об'єднання, утворені в порядку, визначеному законом.

Засновниками неприбуткових організацій можуть бути фізичні особи, що досягли 18 років (для молодіжних і дитячих організацій — 15 років), юридичні особи, органи державної влади.

Проте є обмеження: засновниками благодійної організації не можуть бути органи державної влади, органи місцевого самовряду­вання, державні та комунальні підприємства, установи й організації України, що фінансуються з бюджету.

Релігійні центри, управління, монастирі, релігійні братства, місії та духовні навчальні заклади подають на реєстрацію статут (поло­ження) до державного органу України у справах релігій.

Об'єднання юридичних осіб реєструються залежно від їх органі­заційно-правових форм. Причому засновниками об'єднань юридич­них осіб можуть бути тільки юридичні особи.

Після проходження державної реєстрації неприбуткові організа­ції зобов'язані зареєструватися в органах статистики.

Всі організації, що не мають на меті отримання прибутку, після набуття статусу юридичної особи мають бути внесені до Реєстру не­прибуткових організацій і установ, який ведеться Державною подат­ковою адміністрацією України. У противному разі їх діяльність по­даткові органи вважатимуть прибутковою і вимагатимуть подання звітності відповідної форми.

Особливе місце в системі неприбутоквих організацій належить благодійним організаціям, об'єднанням громадян, творчим та кредит­ним спілкам.

Благодійна організація — це недержавна організація, головною метою якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспіль­ства. Джерелами формування майна благодійної організації можуть виступати:

- внески засновників;

- благодійні внески та пожертвування цільового характеру;

- надходження від благодійних компаній;

- доходи від депозитів та цінних паперів, надходження від уста­нов, що знаходяться у власності благодійної організації;

- інші.

При цьому в процесі формування фінансового забезпечення ді­яльності благодійних організацій не можуть використовуватися кре­дити. Окрім того, майно та кошти благодійної організації не можуть бути предметом застави, а також витрати на утримання організації не можуть перевищувати 20,0% кошторису.

Об'єднання громадян — це добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації своїх прав та свобод. До цього виду об'єднань належать політичні партії та гро­мадські організації. Фінансове забезпечення їхньої діяльності може відбуватися за рахунок:

- коштів та майна, яке передано засновниками, членами та дер­жавою;

- вступних та членських внесків;

- пожертвувань громадян і підприємств;

- майна, придбаного від продажу суспільно-політичної літерату­ри, агітаційних матеріалів;

- майна та коштів, придбаних в результаті діяльності створених ними установ.

Майно об'єднань громадян у разі ліквідації не може бути пере­розподілене між засновниками та спрямоване на благодійні цілі, а

спрямовується у дохід держави. Політичним партіям заборонено отримання майна від:

- іноземних держав та організацій, у т.ч. міжнародних;

- державних органів та підприємств;

- підприємств змішаної форми власності, якщо частка держави або іноземного власника перевищує 20,0%;

- анонімних пожертвувачів;

- не легалізованих об'єднань громадян.

Політичним партіям заборонено засновувати підприємства, крім засобів масової інформації, та займатися господарською діяльністю, окрім продажу суспільно-політичної та агітаційної літератури.

У разі ліквідації залишок капіталу після розрахунків з членами

передається до Державного бюджету України.

Творча спілка — це добровільне об'єднання професійних твор­чих працівників відповідно до фахового напряму в галузі культури та мистецтва і діє на підставі статуту. Творча спілка може вважатися

всеукраїнською, якщо учасниками є не менше 100 осіб, а регіональ­ною — не менше 20 осіб.

Майнова база творчих спілок формується на основі:

- внесків членів;

- винагород за управління майновими правами;

- фінансування з Державного бюджету України;

- майна колишніх загальносоюзних творчих спілок СРСР;

- доходів, отриманих внаслідок підприємницької діяльності;

- відрахувань до фондів творчих спілок частини доходів від реа­лізації результатів творчої діяльності членів спілок та письмен­ників і митців попередніх поколінь;

- добровільних грошових та матеріальних внесків юридичних і фізичних осіб, у т.ч.

У разі ліквідації творчої спілки майно передається організації- правонаступнику, а коли її немає — реалізується, а отримані кошти можуть бути використані лише на цілі, пов'язані з розвитком відпо­відної галузі культури та мистецтва.

Кредитна спілка — це неприбуткова організація, заснована фізич­ними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб

її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Дже­релами формування майна кредитних спілок можуть бути:

- вступні, обов'язкові пайові внески членів;

- плата за надання своїм членам кредитів;

- доходи від придбання державних цінних паперів;

- грошові та інші майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних та фізичних осіб, у т.ч. іноземних.

До діяльності кредитних спілок існує система вимог і обмежень: капітал кредитної спілки не може бути меншим 10,0% від загальної суми зобов'язань; розмір кредиту, наданий одному члену, не може пе­ревищувати 20,0% від капіталу; загальна сума залучених коштів не може перевищувати 50,0% загальних зобов'язань та капіталу.

Неприбуткові організації також зобов'язані зареєструватися в ор­ганах Пенсійного фонду, будь-якій із профспілок для сплати обов'яз­кових внесків на соціальне страхування, в службі зайнятості насе­лення.

З метою оподаткування центральний орган державної податкової служби веде реєстр всіх неприбуткових організацій та їх відокремле­них підрозділів, які звільняються від оподаткування.

Податковий кодекс України звільняє неприбуткові організації від оподаткування певної категорії доходів. Так, звільняються від оподаткування:

1) доходи, отримані органами державної влади України, органа­ми місцевого самоврядування та створеними ними установа­ми або організаціями, що утримуються за рахунок коштів від­повідних бюджетів, у вигляді:

- коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних по­жертвувань;

- пасивних доходів;

Слід зазначити, що до пасивних доходів податковим законодав­ством віднесено доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті.

- коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових ор­ганізацій, як компенсація вартості отриманих державних по-

слуг, у тому числі доходів державних навчальних закладів, отриманих від виготовлення та реалізації товарів, виконан­ня робіт, надання послуг, у тому числі від надання платних послуг, пов'язаних з їх основною статутною діяльністю;

- дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги, крім до­тацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям, або через них їх отри­мувачам згідно із законодавством з метою зниження рівня таких цін;

2) доходи, отримані благодійними фондами і благодійними ор­ганізаціями, створеними у порядку, визначеному законом для провадження благодійної діяльності; громадськими органі­заціями, створеними з метою надання реабілітаційних, фіз­культурно-спортивних для інвалідів (дітей-інвалідів) та соці­альних послуг, правової допомоги, провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, просвітньої, освітньої та наукової діяльності, а також творчими спілками та політичними партіями, громадськими організаціями інва­лідів, спілками громадських організацій інвалідів та їх місце­вими осередками, створеними згідно з відповідним законом; науково-дослідними установами та вищими навчальними за­кладами III-IV рівнів акредитації, внесеними до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави; заповідниками, музеями та музеями-заповідниками у вигляді:

- коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних по­жертвувань;

- пасивних доходів;

- коштів або майна, які надходять таким неприбутковим орга­нізаціям від ведення їх основної діяльності;

- дотацій або субсидій, отриманих із державного або місцево­го бюджетів, державних цільових фондів або в межах тех­нічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які на­даються таким неприбутковим організаціям або через них

їх одержувачам згідно із законодавством з метою зниження рівня таких цін;

3) доходи, отримані кредитними спілками і пенсійними фондами у вигляді:

- коштів, які надходять до кредитних спілок або пенсійних

фондів у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпе­чення або внесків на інші потреби, передбачені законом;

- доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі па­сивних доходів) недержавних пенсійних фондів та кредит­них спілок, за пенсійними вкладами (внесками), рахунками

учасників фондів банківського управління відповідно до за­кону з цих питань;

- дотацій або субсидій, отриманих із державного або місцево­го бюджетів, державних цільових фондів або в межах тех­нічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги,

крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які на­даються таким неприбутковим організаціям або через них їх одержувачам згідно із законодавством з метою зниження рівня таких цін;

4) доходи, отримані іншими юридичними особами, діяльність

яких не передбачає отримання прибутку згідно з нормами від­повідних законів, у вигляді:

- разових або періодичних внесків, відрахувань засновників і

членів;

- коштів або майна, які надходять таким неприбутковим орга­нізаціям від провадження їх основної діяльності та у вигляді пасивних доходів;

- дотацій або субсидій, отриманих із державного або місцевих бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надають­ся таким неприбутковим організаціям або через них їх одер­жувачам згідно із законодавством з метою зниження рівня таких цін;

5) доходи, отримані спілками, асоціаціями та іншими об'єднан­нями юридичних осіб, створеними для представлення інтере­сів засновників (членів, учасників), що утримуються лише за

рахунок внесків таких засновників (членів, учасників) та не провадять господарську діяльність, у вигляді:

- разових або періодичних внесків засновників і членів;

- пасивних доходів;

- дотацій або субсидій, отриманих із державного або місцево­го бюджетів, державних цільових фондів або в межах техніч­ної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулю­вання цін на платні послуги, які надаються таким неприбут­ковим організаціям або через них їх одержувачам згідно із законодавством з метою зниження рівня таких цін;

6) доходи, отримані релігійними організаціями у вигляді:

- коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних по­жертвувань;

- будь-яких інших доходів від надання культових послуг, а та­кож пасивних доходів;

7) доходи, отримані житлово-будівельними кооперативами та об'єднаннями співвласників багатоквартирного будинку, у вигляді внесків, коштів або майна, які надходять таким непри­бутковим організаціям для забезпечення потреб їх основної ді­яльності та у вигляді пасивних доходів;

8) доходи, отримані професійними спілками, їх об'єднаннями та організаціями профспілок, а також організаціями робото­давців та їх об'єднаннями у вигляді вступних, членських та цільових внесків, відрахувань коштів підприємств, установ і організацій на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу, безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань і пасивних доходів, а також вартість майна та послуг, отриманих первинною профспілковою організацією від роботодавця згідно з положеннями колективного договору (угоди), з метою забезпечення умов діяльності такої профспіл­кової організації.

Під терміном «основна діяльність» розуміють діяльність непри­буткових організацій, яка визначена для них як основна законом,

що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, у тому числі з надання реабілітаційних та фізкультурно-спортивних послуг для інвалідів (дітей-інвалідів), благодійної допомоги, просвітніх, культурних, наукових, освітніх, соціальних та інших подібних послуг для суспільного споживання, зі створення систем соціального само­забезпечення громадян (недержавні пенсійні фонди та інші подібні організації).

Окрім того, від оподаткування звільняються доходи неприбутко­вих організацій, отримані у вигляді коштів як третейський збір.

Доходи таких неприбуткових організацій, як органи державної влади України, органи місцевого самоврядування та створені ними установи або організації, що утримуються за рахунок коштів відпо­відних бюджетів, у тому числі доходи закладів і установ освіти, на­уки, культури, охорони здоров'я, а також архівних та реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають відповідну ліцен­зію, які утримуються за рахунок бюджету, зараховуються до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) для утримання таких непри­буткових організацій і використовуються виключно на фінансування видатків такого кошторису (у тому числі фінансування господарської діяльності згідно з їх статутами), розрахованого та затвердженого у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо за наслідками звітного (податкового) року доходи, зараховані до кошторису для утримання зазначених організацій, пе­ревищують суму визначених кошторисом витрат, сума перевищення враховується у складі кошторису наступного року. При цьому із суми перевищення доходів над витратами зазначених неприбуткових орга­нізацій податок на прибуток підприємств не сплачується.

У разі якщо доходи неприбуткових організацій, отримані протя­гом звітного (податкового) року у вигляді разових або періодичних внесків, відрахувань засновників і членів, коштів або майна, які над­ходять таким неприбутковим організаціям від провадження їх осно­вної діяльності та у вигляді пасивних доходів, а також дотацій або субсидій, отриманих із державного або місцевих бюджетів, держав­них цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому чис­лі гуманітарної, допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх одержувачам згідно із законодавством з метою зниження рів-

ня таких цін, на кінець першого кварталу року, що настає за звітним, перевищують 25 відсотків загальних доходів, отриманих протягом такого звітного (податкового) року, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок із нерозподіленої суми прибутку за ставкою, встановленою для податку на прибуток підприємств. Вне­сення до бюджету зазначеного податку здійснюється за результатами першого кварталу року, що настає за звітним, у строки, встановлені для інших платників податку.

Необхідно зазначити, що перелік платних послуг, які можуть на­даватися неприбутковими організаціями, визначається Кабінетом

Міністрів України. Так, перелік платних послуг Кабінетом Міністрів

України встановлюється для наступних державних та бюджетних ін­ституцій:

- державні заклади охорони здоров'я та вищі медичні заклади освіти,

- органи та підрозділи Міністерства внутрішніх справ;

- заклади культури і мистецтв, засновані на державній та кому­нальній формі власності;

- підрозділи Державної пожежної охорони Міністерства з пи­тань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

- архівні установи, що утримуються за рахунок бюджетних кош­тів;

- бюджетні установи та організації, що належать до сфери управ­ління Державного комітету по водному господарству;

- територіальні органи Міністерства екології та природних ре­сурсів;

- дитячі заклади оздоровлення та відпочинку, що утримуються за рахунок бюджетних коштів;

- заклади фізичної культури і спорту, що утримуються за раху­нок бюджетних коштів;

- державні інспекції захисту рослин;

- Державна інспекція з енергозберігання;

- державні навчальні заклади.