Фінанси суб’єктів господарювання

Державні підприємства — п’ята ланка фінансової системи — одержали значний розвиток після Другої світової війни в результаті націоналізації (1946—1950 рр.) залізничного, повітряного транспорту, енергетичних галузей (електроенергетичної, газової, вугільної промисловостей) та ряду інших.

У 1980-х рр. відповідно до нової економічної та фінансової політики правлячих кіл розвинутих країн була проведена приватизація, що різко скоротило розміри державної власності. Нижче наведений перелік тих державних галузей і підприємств, що залишилися націоналізованими.

На кінець XX століття в різних зарубіжних країнах держава мала монополію на розпорядження фінансовими коштами частково в різних галузях економіки.

США: у державній власності перебувають великі підприємства електроенергетики, транспорту, іригаційні споруди, переробка уранових руд та деякі заводи військового призначення, пошта.

Аестрія: державі належить 98 % продукції чорної металургії, 90 % видобутку і переробки нафти. У цілому австрійський державний сектор охоплює четверту частину галузей промисловості, включаючи машинобудування й електротехніку.

Фінляндія: державний сектор виготовляє 9б % добрив, 83 % літаків, 70 % хімікатів, 27 % інструментів, 25 % продукції целюлозно-паперової промисловості, 17 % кораблів.

Франція: 11 % працездатного населення зайнято в державному секторі економіки. Держава контролює 32 % акціонерного капіталу промислових компаній. На держпідприємствах зайнято 22 % усіх працюючих у промисловості. Державі належить 53 % нерухомості. Державний сектор має близько 75 % капіталу в поштовому зв’язку, електроенергетиці, газовій промисловості, вугільній промисловості, залізничному транспорті, 50 % — у нафтопереробній і газовій промисловості.

ФРН: державі належить 100 % авіаперевезень, 98 % видобутку вугілля, 93 % залізничних перевезень, 70 % виробництва електроенергії, 70 % виробництва алюмінію, 40 % кораблебудування.

Велика Британія: у державній власності ще в середині 80-х рр. перебувало близько 20 % промисловості, однак у результаті приватизації ця частина скоротилася до 8 %.

Каркасом економіки провідних індустріальних країн і світового господарства в цілому є фінансово-промислові групи, концерни, холдинги, конгломерати і консорціуми, а також їх структури асоціативного типу, що ґрунтуються на внутрішніх договірних відносинах.

1.4.