Історичні передумови виникнення фінансів

Фінанси виникають з появою грошей. Гроші, виконуючи функцію засобу обігу, стають капіталом, тобто самозростаючою вартістю, вартістю, що приносить прибуток, дохід. Таким чином, гроші створюють умови для появи фінансів як самостійної сфери грошових відносин, як частини виробничих відносин.

Термін «фінанси» походить від латинського слова «finis», що означає кінець, закінчення, фініш. У стародавньому світі й у середині XV століття термін «finis» застосовувався в грошових відносинах, що виникають між державою (в особі короля, суддів і т.п.) і населенням. Він означав остаточний розрахунок, тобто завершення грошового платежу.

Особи, які сплатили внески на користь судді, короля різних державних органів, отримували на руки документ, т.з. «fine».

Згодом від назви цього документа з'явився термін «financia», який латинською мовою означав «грошовий платіж».

У XVI ст. у Франції латинський термін «financier» перетворюється у французький термін «finance», що означає готівку, дохід. Цей термін використовується у сенсі як сукупність публічних (тобто державних) доходів і витрат і поступово трансформується у сучасне поняття фінансів.

Як історична категорія фінанси є продуктом цивілізації. Вони виникають з появою торгівлі і як похідне від торгівлі. Поділ праці та розпад первісного суспільства призводить до появи класів, а разом з цими й держави. Домашнє господарство і стада тварин з родової (сімейної) власності переходять у приватну власність і стають предметом обміну, тобто перетворюються в товар. З'являються гроші як знак обміну. Значну роль у суспільстві стали відігравати ті, у кого багато грошей, що сприяло появі купців і капіталу. Розвиток процесу купівлі-продажу товару за гроші викликано появою грошових позик й обмінних пунктів (лавка обміну), і разом з ними з'являються відсоток, лихварство і банки. Державі для виконання своїх функцій необхідні грошові ресурси, які формуються в добровільній, а ще більше в примусовій формі за допомогою зборів і податків.

З розпадом феодалізму і поступовим розвитком у його надрах капіталістичного способу виробництва все більшого значення стали набувати грошові доходи і витрати держави; частка натуральних зборів і повинностей різко скоротилася.

Державні фінанси стали потужним важелем первинного накопичення капіталу, що відбувалося в XVI-XVI11 ст. З колоніальних країн у метрополії надходили величезні багатства, які в будь-який момент могли бути використані як капітал. Державні позики і податки широко використовувалися в продуктивних цілях для створення перших капіталістичних підприємств. Важлива роль у створенні первинних капіталів належала системі протекціонізму, яка дозволяла першим капіталістам призначати на вироблені промислові вироби високі ціни, одержувати високі прибутки, які в значній частині спрямовувалися на розширення виробництва.

В умовах капіталізму, коли товарно-грошові відносини набувають всеосяжного характеру, фінанси виражають економічні відносини у зв'язку з утворенням, розподілом і використанням фондів грошових коштів в процесі розподілу і перерозподілу національного доходу.

В кінці ХІХ ст. майже в усіх капіталістичних країнах витрати держави на військові цілі, погашення державного боргу і відсотків по ньому становили понад 2/3 всіх державних витрат. Великі кошти спрямовувалися також на утримання державного апарату - парламенту, міністерств, відомств, поліції, тюрем та ін. Витрати на освіту, охорону здоров'я були вкрай невеликі. Основним джерелом доходів держави були податки, переважно непрямі.

ХХ ст.. характеризується потужним розвитком продуктивних сил, утворенням монополістичних об'єднань, злиттям держави з монополіями, розширенням функцій капіталістичних держав. Держава не тільки забезпечувала обороноздатність країни, охорону приватної власності на засоби виробництва, свободу підприємництва і правопорядок, але й стала брати участь в процесі виробництва, розподілу і використання суспільного продукту.

Оскільки виникнення фінансів пов'язане, по-перше, з розвитком товарно- грошових відносин і, по-друге, з посиленням ролі держави, розширенням її функцій, то причиною появи фінансів можна вважати потреби суб'єктів господарювання і держави у фінансових ресурсах, які забезпечують їх діяльність.

Основні передумови виникнення фінансів можна визначити трьома еволюційними передумовами.

Перша передумова. Саме в Центральній Європі в результаті перших буржуазних революцій хоча і збереглися монархічні режими, але влада монархів була значно урізана і найголовніше відбулося відторгнення глави держави (монарха) від скарбниці. Виник загальнодержавний фонд грошових коштів - бюджет, яким глава держави не міг одноосібно користуватися.

Друга передумова. Формування і використання бюджету стало носити системний характер, тобто виникли системи державних доходів і витрат з певним складом, структурою і законодавчим закріпленням. Примітно, що основні групи видаткової частини бюджету практично не змінювалися протягом багатьох століть. Вже тоді були визначені чотири напрями витрат: на військові цілі, управління, економіку, соціальні потреби. Цікавий і той факт, що практично до цього часу незмінною (1 1-13 %) залишається частка витрат на управління в бюджетах різних країн у різні періоди.

Третя передумова. Податки в грошовій формі набули переважного характеру, тоді як раніше доходи держави формувалися головним чином за рахунок натуральних податей і трудових повинностей.

Таким чином, тільки на даному етапі розвитку державності і грошових відносин став можливим розподіл створеного продукту у вартісному вираженні. Розподільні відносини - частина економічних відносин у суспільстві, і фінанси, будучи виразом цієї об'єктивно існуючої сфери економічних відносин, є економічною категорією.

Можна виділити два основних етапи розвитку фінансів. Перший етап - нерозвинена форма фінансів. Вона характеризується непродуктивним характером фінансів; тобто основна маса грошових коштів (2/3 бюджету) витрачалася на військові цілі і практично не чинила впливу на економіку. Другою характерною рисою цього періоду була вузькість фінансової системи, оскільки вона складалася з однієї ланки - бюджетної, і кількість фінансових відносин було обмежено. Всі вони були пов'язані з формуванням і використанням бюджету. В міру розвитку товарно- грошових відносин державності виникала необхідність у нових загального- державних фондах грошових коштів і відповідно у нових групах грошових відносин з приводу їх формування та використання.

В даний час повсюдно, незалежно від політичного та економічного устрою тієї або іншої держави, фінанси вступають у нову стадію свого розвитку. Це обумовлено багатоланковістю фінансових систем, високим ступенем впливу на економіку, більшою розмаїтістю фінансових відносин. На цій стадії фінанси стають одним із найважливіших знарядь непрямого впливу на відносини суспільного відтворення: відтворення матеріальних благ, робочої сили і виробничих відносин.

1.2.