Соціально-економічна сутність фінансів

У практичному плані фінанси - це складова економічної системи будь-якої держави, використання якої надає можливість успішно реалізувати кінцеву мету економічного і соціального розвитку.

Як об'єктивне явище в економічному житті суспільства фінанси можуть успішно виконувати свою роль тільки за певних організаційних основ, тобто за наявності досконалої законодавчої бази та відповідних фінансових інститутів.

Висхідним положенням для розкриття сутності фінансів є розуміння того, що фінанси - це одна з конкретних історичних форм економічних відносин, функціонування яких пов'язане з об'єктивною необхідністю розподілу і перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту (ВВП). У процесі розподілу формуються та використовуються грошові фонди, призначені для задоволення суспільних інтересів та потреб.

У сучасній економічній і фінансовій літературі фінанси визначають як систему економічних відносин, що виникають з приводу розподілу і перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту, а в певних умовах і національного багатства, з метою формування фінансових ресурсів у суб'єктів господарювання і держави та використання їх на розширене відтворення й задоволення інших суспільних інтересів і потреб.

Оскільки використання фінансових ресурсів відбувається в основному через фонди цільового призначення, існує також визначення фінансів як економічної категорії, що відображає створення, розподіл і використання фондів фінансових ресурсів для задоволення потреб господарської діяльності, надання різноманітних послуг населенню з боку держави, забезпечення виконання державою її функцій [71].

Разом з тим існує думка, що «фінанси - сукупність грошових відносин, пов'язаних з формуванням, мобілізацією і розміщенням фінансових ресурсів та з обміном, розподілом і перерозподілом вартості створеного на основі їх використання валового внутрішнього продукту, а за певних умов і національного багатства» [87]. Тут до фінансових відносин включаються не тільки відносини розподілу, а й відносини обміну, маючи на увазі, що фінанси завжди пов'язані з реальним рухом вартості, який відбувається на таких стадіях відтворювального процесу, як розподіл і обмін.

Зарубіжна фінансова наука трактує фінанси досить розширено, не обмежуючись здебільшого будь-якими рамками. Де існують товар і гроші - там мають місце фінанси.

Досліджені та наведені визначення економічної сутності фінансів не вичерпують усього розмаїття концептуальних підходів та міркувань із цього питання. Про розбіжність позицій можна судити хоча б із такого короткого їх переліку, (табл. 1.1).

Концептуальні підходи до поняття «фінанси»

Таблиця 1.1

Отже, фінанси є складним багатоплановим суспільним явищем, яке характеризується різними сутнісними ознаками та формами прояву.

Важливою ознакою фінансів є їх грошовий характер. У повсякденному житті ми часто вживаємо слово «фінанси», маючи на увазі гроші. Справді, фінанси завжди мають грошову форму вираження. Гроші є обов'язковою умовою існування фінансів. У цьому зв'язку неправомірно відносити до фінансів натуральні відносини, які мали місце в епоху рабовласництва і феодалізму. Гроші - це поняття більш загальне. Можна мати гроші і водночас не мати жодного стосунку до фінансів, і навпаки, за відсутності грошей, лише володіючи майном, майновими правами, правами інтелектуальної власності, оцінивши їхню вартість, можна здійснювати інвестування, бути співзасновником фірми, тобто мати відношення до фінансово- господарської діяльності фірми.

Призначення фінансів - забезпечити необхідні умови для створення, розподілу і використання валового внутрішнього продукту в країні. Це досягається шляхом організації різноманітних фондів фінансових ресурсів на всіх етапах діяльності держави, підприємницьких структур і кожного окремого громадянина. Фонди фінансових ресурсів, які обслуговують економічні процеси, відрізняються методами створення, напрямами використання, інтересами суб'єктів економічної діяльності, методами виробничої й суспільної інтеграції та кінцевих цілей відповідного виду діяльності.

У повсякденній господарській діяльності важлива не сама по собі категорія фінансів, а конкретні форми прояву фінансових відносин, види яких установлюються державою. Визначаючи організаційні форми прояву категорії фінансів, держава використовує останні як активний інструмент управління економікою. Без фінансів неможливо забезпечити індивідуальний кругообіг виробничих фондів на розширеній основі, запроваджувати науково-технічні досягнення, стимулювати інвестиційну діяльність, регулювати структурну перебудову економіки.

Як економічний інструмент господарювання фінанси здатні кількісно і якісно впливати на суспільне виробництво. Кількісний вплив характеризується обсягом і пропонуванням мобілізованих, розподілених і використаних фінансових ресурсів.

Якісний вплив виявляється в інтересах учасників відтворювального процесу через форми організації фінансових відносин (в який спосіб формуються фінансові ресурси, в яких формах і за яких умов відбувається їх рух і використання). Саме через якісний вплив відбувається перетворення фінансів в економічний стимул розвитку суспільного виробництва.

Можна виділити три головні напрями фінансового впливу на процеси суспільного розвитку: фінансове забезпечення потреб розширеного відтворення; фінансове регулювання економічних і соціальних процесів; фінансове стимулювання.

Фінансове забезпечення відтворювального процесу - це покриття затрат за рахунок фінансових ресурсів, акумульованих суб'єктами господарювання і державою.

Фінансове забезпечення розширеного відтворення може здійснюватись у таких формах:

— бюджетне фінансування як надання коштів з бюджету на безповоротних засадах;

— кредитування - це надання коштів на принципах повернення, платності, строковості і забезпеченості;

— самофінансування - передбачає відшкодування видатків суб'єктів господарювання з основної діяльності та її розвитку за рахунок власних джерел. Принцип самофінансування допускає залучення кредитних ресурсів;

— оренда (лізинг) - це передавання майна у користування за певну плату і на певний термін;

— інвестування - процес вкладення грошей у ті чи інші об'єкти з розрахунком на збільшення їх вартості, а також отримання додаткового доходу.

Фінансове регулювання економічних і соціальних процесів відбувається насамперед через перерозподіл частини доходів підприємств і організацій, а також населення і спрямування цих коштів у бюджети та державні цільові фонди для

Конкретними формами здійснення розподілу і перерозподілу створеної вартості є фінансові важелі, до яких відносять податки, обов'язкові збори, норми амортизаційних відрахувань, норми витрачання коштів у бюджетних установах, орендна плата, відсоток за кредит, дотації, субсидії, субвенції, штрафи, пеня, премії та ін. Особливістю фінансових важелів є те, що вони ґрунтуються на урахуванні економічних інтересів держави, підприємств, організацій, населення.

Фінансове стимулювання - це податкові пільги (головним чином для поповнення капіталу компаній, їх розвитку, відкриття філій), пільгові умови кредиту, дозвіл випуску цінних паперів, надання можливості користування спеціальними організаціями, забезпечення відсотка, надання поворотних дотацій, пріоритети в обладнанні. Таким чином, можна зазначити, що у складі фінансових стимулів розвитку виробництва і підвищення його ефективності можна виділити:

— бюджетні стимули;

— ефективне інвестування фінансових ресурсів;

— фінансові пільги і санкції.

Фінанси виконують свою роль через форми, методи створення та використання фінансових ресурсів разом з іншими економічними категоріями, в першу чергу з ціною. Ціна відображає параметри впливу фінансів на процеси, пов'язані зі створенням та використанням валового внутрішнього продукту, тому що при реалізації товару, роботи, послуги встановлюється їх реальна вартість і реальні величини фондів фінансових ресурсів, які визначаться після закінчення виробничого циклу: фонду нагромадження, фонду споживання і фонду відновлення виробничих фондів.

Фінанси як об'єкт дослідження мають сутність і зовнішні форми прояву. Для пізнання суті фінансів недостатньо обмежитися простим спогляданням руху грошей, тому що за зовнішньою формою прояву можуть ховатися різні економічні явища, вартісні категорії. Тому для вивчення сутності фінансів необхідно узагальнити всю систему відносин, які абстрагуються в цій категорії, проаналізувати весь масив фактів, які мають до неї безпосереднє відношення, систематизувати їх, вибудовувати своєрідну модель.

1.3.