§ 2. Підприємство як основна структурна одиниця підприємницької діяльності

Під поняттям «підприємство» розуміється самостій- ний господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридич- ної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комер- ційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

Організаційна форма підприємства — це спосіб взаємозв’язку окремих елементів продуктивних сил (факторів виробництва). З цієї точки зору підприємства можуть виступати як заводи, фаб- рики, комбінати, трести і т. п. Економічна форма підприємства являє собою господарські або економічні зв’язки і має такі конк- ретні форми, як бюджетне, орендне, кооперативне, акціонерне тощо. Різноманіття економічних та організаційних форм підпри- ємства розвивається у межах історично визначених відносин вла- сності, що характеризують тип підприємств: приватні (недер- жавні), до яких часто відносять і колективні (кооперативні), дер- жавні, змішані.

Підприємство на Заході зазвичай знане як фірма. У сучас- ній економічній теорії фірма — це, з одного боку, організація, що перетворює вихідні ресурси на кінцевий продукт, а з іншо- го — юридично самостійна форма існування бізнесу, відпо- відним чином зареєстрована підприємницька одиниця, що має комерційну самостійність. Нею може бути як велика корпо- рація, так і невелика компанія.

Фірма, перетворюючи вихідні ресурси на кінцевий про- дукт, постійно здійснює обміни таких основних видів діяль- ності, що характеризують її взаємозв’язки у ринковому госпо- дарстві:

· обмін грошей на товари і послуги постачальників;

· обмін товарів і послуг на гроші споживачів;

· обмін грошей, що виплачуються пізніше, на гроші, отримані зараз від інвесторів та орендодавців;

· обмін грошей, що виплачуються зараз, на гроші, що будуть отримані пізніше від боржників;

· обмін грошей на товари і послуги (наприклад, на воду, при- бирання сміття, охорону) тощо.

Фірма займає найважливіше місце в інституціональній струк- турі ринкової економіки. Остання включає такі інститути, як ри- нок і фірму. Фірма потребує об’єктивного контролю з боку рин- ку. Але і ринок потребує фірм, оскільки тільки організація ви- робництва у вигляді фірм може дати необхідний результат для розвитку ринкової економіки. Функціонування ринку і фірми є співіснуванням в єдиній ринковій економіці двох типів відносин: традиційно ринкових і альтернативних, внутрішньофірменних від- носин, які Р. Коуз трактує як відносини свідомого регулювання виробництва, координації, для ефективності яких важливе зна- чення мають неринкові методи і форми (накази, особиста довіра, корпоративні правила, традиції, моральні чинники). Причому роз- виток цих неринкових відносин Р. Коуз виводить із законів рин- кової економіки: співвідношення ринкових і неринкових зв’язків визначається рухом (скороченням або збільшенням) ринкових транзакційних витрат.

Поведінка фірм (підприємств) на ринку має велике значення для інших груп суб’єктів: домашніх господарств, держави, зару- біжних партнерів і конкурентів. Вивчення поведінки фірм є не- обхідною умовою розробки економічними агентами адекватних рішень як на мікро-, так і макрорівні.

Сучасні фірми — це складний багатогалузевий комплекс про- мислових, торговельних і фінансових підприємств національного і міжнародного рівнів. Головне в нинішній фірмі — її кадрова компонента: підприємці, менеджери, вчені, інженери, робітники з їх майстерністю, професіоналізмом, компетентністю, інновацій- ним потенціалом, конкурентною енергією, управлінськими нова- ціями, що спирається на конкретну матеріально-технічну базу і реальну величину функціонуючого капіталу. Процвітання фірми, її популярність — похідні від таланту і праці її колективу.

Фірма, в свою чергу, впливає на долі своїх співробітників, вза- галі життя багатьох людей різних країн. Фірми насичують ринок високоякісною продукцією. На сильні фірми спирається держав- на політика макроекономічної стабілізації.

У сучасному світі в легальній економіці нараховується близь- ко 50 млн фірм — різноманітних підприємницьких структур,

99 % яких належать до малого і середнього бізнесу. Вони надто нерівномірно розподіляються по континентах і країнах. Понад 20 млн фірм функціонує в США, близько 16 млн — у країнах ЄС, понад 7 млн — в Японії, 5 млн фірм припадає на європейські кра- їни, що не входять до ЄС. Звичайно, фірма до фірми не прихо- диться: 20 млн найдрібніших і дрібних фірм не замінять 500 най- більших, в яких сконцентровані головні напрями наукомістких і традиційних виробництв.