7.4. Податкове планування підприємницької діяльності
Будь-яка система оподаткування, незалежно від того, наскільки вона є фіксованою, суттєво впливає на функціонування та ділову активність підприємницьких структур. Зрозуміло, що цей вплив не є позитивним.
Тому кожне підприємство, очевидно, намагається знайти способи нейтралізації такого впливу, зменшення податкового навантаження, і, відповідно, - зменшення сум сплачуваних ним податків і податкових платежів.Існує багато легальних методів зменшення податкового навантаження на підприємство за будь-якої системи оподаткування. І, як це не парадоксально, чим громіздкішим є податкове законодавство, тим більше можливостей для того, щоб знайти таку схему оподаткування доходів, майна, прибутку, заробітної плати тощо, яка дасть змогу зменшити суму податків до бюджетів різного рівня та спеціальних фондів. Це пояснюється тим, що громіздким може бути тільки те податкове законодавство, яке перебуває на етапі становлення. Підтвердженням цього є податкове законодавство України.
Податкове планування - це вибір між різними варіантами здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства і розміщення його активів з метою досягнення найнижчого рівня податкових зобов'язань, що виникають при цьому. В основі податкового планування лежить максимальне використання всіх визначених законом податкових пільг та реалізація оптимізаційних податкових схем.
Податкове планування передбачає можливість вибору між альтернативними рішеннями щодо використання тих чи інших схем оподаткування. Такі рішення можуть прийматися як на етапі створення підприємства, так і під час його діяльності, а також при ліквідації підприємства. Ця альтернативність може бути зумовлена можливістю реєстрації та діяльності підприємств у вільних спеціальних економічних зонах в Україні та в офшорних зонах в інших країнах світу. Крім цього, альтернативність податкового планування може бути зумовлена такими можливостями:
— використанням спрощених систем оподаткування (єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва, фіксований сільськогосподарський податок);
— можливістю реєстрації у формі юридичної особи чи суб'єкта підприємництва без створення юридичної особи;
— зміною напрямків діяльності, структури виробництва, видів продукції (робіт, послуг), які виробляються, виконуються, надаються підприємством;
— вибором найоптимальнішої стратегії тактики під час укладання господарських договорів (угод, контрактів);
— вибором форми оплати праці найманих працівників;
— вибором сприятливої облікової політики, зокрема, методу нарахування амортизації, методу списання запасів;
— можливістю податкової оптимізації зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, через давальницьку сировину тощо.
Етапи податкового планування підприємства наступні:
1. Вивчення, аналіз та прогнозування нормативно-правових змін податкового законодавства
2. Обчислення сум податків, які належать до сплати, та розробляння податкового календаря
3. Планування фінансових джерел покриття податкових платежів
4. Оптимізація сплати податків та зниження податкового навантаження на підприємство
5. Сплата податків без штрафних санкцій та без кредиторської заборгованості перед бюджетом та позабюджетними фондами
6. Оцінка ефективності податкового планування
Методика, інструменти та схеми реалізації податкового планування значною мірою залежать від його виду. Класифікація видів податкового планування наведена в табл. 7.3.
За сферою застосування податкове планування поділяється на внутрішньодержавне та міждержавне. Внутрішньодержавне податкове планування поширюється на господарські операції, які реалізуються всередині певної держави, а міждержавне - на зовнішньоекономічні операції суб'єктів підприємництва.
Таблиця 7.3. Класифікація видів податкового планування
| Ознаки класифікації | Види податкового планування |
| Сфера застосування | — внутрішньодержавне; — міждержавне |
| Суб'єкт підприємництва | — податкове планування, здійснюване фізичними особами (громадянами-підприємцями); — податкове планування, здійснюване юридичними особами |
| Організаційна структура суб'єкта підприємництва | — індивідуальне; — корпоративне |
| Обсяг охоплення господарської діяльності підприємництва | — податкове планування фінансово-господарської діяльності підприємства загалом; — податкове планування окремого виду господарської діяльності підприємства; — податкове планування реалізації окремого підприємницького проекту |
| Етап функціонування підприємництва | — податкове планування на етапі створення (заснування) підприємства; — податкове планування, здійснюване в процесі функціонування підприємства; — податкове планування операції щодо ліквідації підприємства та розподілу його активів |
| Характер управлінських рішень | — поточний податковий контроль; — поточне податкове планування; — стратегічне податкове планування |
| Інструменти податкового планування | — податкове планування, що базується на податкових пільгах; — податкове планування з використанням податкових лазівок; — податкове планування, в основу якого покладено спеціально розроблені схеми оптимізації податкових платежів |
| Використання суб'єктом інструментів податкового планування | — пасивне; — активне |
Податкове планування можуть здійснювати як громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, так і юридичні особи.
В останньому випадку особливості оптимізації оподаткування залежатимуть від сфери діяльності підприємства (так звана галузева оптимізація має свої конкретні інструменти та методи, властиві конкретному виду діяльності - виробниче підприємство, торговельне, посередницьке, фінансово-кредитне тощо), а також від розмірів самого підприємства (мале, середнє, велике).Залежно від організаційної структури суб'єкта підприємництва податкове планування буває індивідуальне та корпоративне. Особливістю корпоративного податкового планування є використання гнучкої структури корпорацій для перерозподілу прибутку між відповідними структурними одиницями, що входять до складу корпорації. Корпоративне податкове планування зазвичай є водночас і міждержавним. Індивідуальне податкове планування реалізується суб'єктами підприємництва, що не мають корпоративної структури, та суб'єктами підприємництва, які здійснюють діяльність без створення юридичної особи.
Наступною ознакою класифікації видів планування є обсяг господарської діяльності підприємства. За цією ознакою податкове планування поділяють на те, яке охоплює всю фінансово-господарську діяльність, якусь його частину - вид діяльності (виробнича, посередницька, зовнішньоекономічна, транспортна, банківська та інші види) чи навіть окремий підприємницький проект або комерційну угоду.
Податкове планування може реалізовуватись не тільки на етапі функціонування підприємства, але й при його заснуванні та при ліквідації, що і є п'ятою ознакою класифікації. Проте такий поділ є виключно умовним, оскільки в процесі діяльності підприємство може стати засновником дочірніх та інших підприємств, а також філій. Податкове планування на етапі заснування підприємства пов'язане, перш за все, з визначенням оптимальної організаційно-правової форми підприємства, місця його розташування (юридичної реєстрації), що особливо важливо для мінімізації податків при зовнішньоекономічних операціях, а також часток та складу засновників. Метою податкового планування на етапі ліквідації підприємства є мінімізація податкових платежів під час розподілу активів між засновниками та кредиторами підприємства, яке ліквідують.
За характером управлінських рішень податкове планування поділяють на поточне податкове планування - заходи щоденного моніторингу зміни законодавчої бази, контроль правильності обчислення і переказ податкових зобов'язань, дослідження причин різних змін середньостатистичних показників підприємства, а також заходи з поточної оптимізації оподаткування, складання типових схем господарських операцій та реалізації угод; стратегічне податкове планування (варіаційно-податковий аналіз) - складання прогнозів податкових зобов'язань підприємства, а також схем реалізації заходів щодо зниження податкового навантаження на підприємство.
За інструментами, що використовують у податковому плануванні, воно може базуватися на використанні податкових пільг - повне чи часткове звільнення суб'єктів підприємництва від сплати певних податків, пов'язане з певною діяльністю або виробництвом певної продукції, на використанні податкових схем - з окремих питань підприємницької діяльності, неврегульованих податковим законодавством, а також на використанні спеціально розроблених схем оптимізації податкових платежів, що звичайно є основним інструментом податкового планування. Податкове планування може базуватися і на прямих порушеннях податкового законодавства, але тоді воно перестає відповідати основним принципам, які лежать в його основі.
І, нарешті, залежно від використання суб'єктами господарського планування можливих інструментів, воно поділяється на пасивне та активне. В основі пасивного податкового планування лежить альтернативна оптимізація. Така оптимізація можлива тоді, коли в податковому законодавстві є дві чи більше альтернативних норм, а доцільність використання кожної з них визначає фахівець підприємства чи фізична особа - платник податку. Прикладом пасивного податкового планування може бути вирішення питання щодо доцільності переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкта малого підприємництва. До активного податкового планування відносять специфічні методи планування діяльності підприємства з використанням спеціально розроблених оптимізаційних схем.
Податкові схеми діяльності кожного підприємства загалом, як і реалізації кожної окремої угоди зокрема, є конкретними і вимагають попереднього планування та розрахунків. Елементи податкового планування, навіть коли воно спеціально не організовується та не реалізовується, є в діяльності кожного підприємства і кожного підприємця. Людина, котра лише починає підприємницьку діяльність і вирішує, в якій формі цю діяльність здійснювати - бути підприємцем без створення юридичної особи чи реєструвати підприємство, - вже займається податковим плануванням, оскільки, прораховуючи витрати, пов'язані з придбанням патенту чи реєстрацією підприємства, вона водночас обчислює і податки, які сплачуватиме у першому та в другому випадках. Проте, ефективність податкового планування значно підвищується за умови правильної та цілеспрямованої його реалізації, яка передбачає формування колективу людей, що будуть займатися цією роботою, розробляння плану, мети і завдань податкового планування, а також розробляння та реалізацію схем мінімізації податкових платежів.
Звичайно, податкове планування вимагає коштів на оплату праці працівників та консультантів, формування інформаційних баз даних, придбання комп'ютерів, оргтехніки та інші витрати. Тому кожне підприємство, формуючи службу податкового планування, повинно виходити, по-перше, з того, які кошти воно може виділити на організацію такої діяльності, і, по-друге, чи зможуть ці витрати окупитися, а якщо окупляться, то протягом якого часу. Звичайно, на малих підприємствах, де часто, крім працівників, є тільки керівник (директор) та бухгалтер, про спеціальну службу не може йтися, а функції щодо податкового планування мусять взяти на себе вони. На більших підприємствах, де як структурні підрозділи вже організовуються бухгалтерія та планово-фінансовий відділ, такі обов'язки доцільно покласти на одного з працівників цього відділу або у його складі сформувати групу податкового планування. У складі великих підприємницьких структур потрібно формувати спеціальні відділи податкового планування. До цих підрозділів (груп чи відділів) доцільно вводити: фінансистів, які розробляють схеми податкового планування й оцінюють їх ефективність; бухгалтерів, які аналізують можливість відображення таких схем у бухгалтерському обліку згідно з нормами чинного податкового законодавства та положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку; юристів, які готують необхідні документи для оформлення та виконання угод, а також аналізують схеми податкового планування з позиції їх правової захищеності з урахуванням норм податкового, фінансового, господарського, цивільного та міжнародного права. Тільки за правильної організації податкового планування на підприємстві можна очікувати реальних результатів, а оптимальна організація внутрішньовиробничих зв'язків служби податкового планування з фінансовим відділом, бухгалтерією, відділом цінних паперів, юридичним відділом зможе забезпечити узгодженість управлінських рішень, які приймаються для оптимізації податкових платежів.
Якщо відділ податкового планування на підприємстві не створюється, до реалізації окремих схем з мінімізації податкових платежів доцільно залучити, крім керівника підприємства, юриста, бухгалтера та фахівця з податкового планування.
Кожен з учасників оптимізації податкових платежів виконує чітко визначені функції. Керівник підприємства приймає рішення щодо доцільності певної діяльності чи угоди, дає юристу та бухгалтеру розпорядження щодо фактичних умов реалізації та очікуваних результатів податкової оптимізації. Юрист аналізує правові аспекти угоди та її відповідність законодавству, узгоджує особливості реалізації угоди з контрагентами. Бухгалтер здійснює розрахунки фінансових параметрів угоди, порядок її відображення в бухгалтерському обліку та податковій звітності, розрахунок податків, які належить сплатити. Фахівець з податкового планування оцінює всю інформацію, яка надійшла від керівника, юриста та бухгалтера, і дає висновок про можливість та доцільність реалізації угоди.
Якщо на підприємстві немає фахівця з податкового планування, його функції повинен взяти на себе керівник підприємства.
Податкове планування за правильної його організації дасть змогу підприємству:
— дотримуватись податкового законодавства шляхом правильності розрахунку податків, зборів та інших платежів податкового характеру;
— звести до мінімуму податкові зобов'язання;
— максимально збільшити прибуток;
—розробити структуру взаємовигідних угод із постачальниками та замовниками;
— керувати грошовими потоками;
— уникати штрафних санкцій.
Еще по теме 7.4. Податкове планування підприємницької діяльності:
- Форми, типи, види та моделі підприємницької діяльності
- Ліцензування підприємницької діяльності
- 9.2. Організація підприємницької діяльності
- 32. Суть і види підприємницької діяльності. Закон України “Про підприємництво”.
- 39. Капітал як матеріальна основа підприємницької діяльності.
- 9.5. Капітал як матеріальна основа підприємницької діяльності
- Джерела фінансування підприємницької діяльності
- Суб’єкти підприємницької діяльності
- 7.2. Система оподаткування підприємницької діяльності в Україні
- Розділ 4. Фінансування підприємницької діяльності
- Сутність, цілі, принципи, функції та роль підприємницької діяльності
- 5.3. Планування контрольно-ревізійної діяльності
- § 1. Сутність та об’єктивні умови підприємницької діяльності
- Розділ 3. Структурні особливості підприємницької діяльності
- § 2. Підприємство як основна структурна одиниця підприємницької діяльності
- 8.6.Особливості банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина
- Податкове регулювання інвестиційної діяльності
- Підходи до залучення банківських кредитів при фінансуванні підприємницької діяльності