10.5. Державна підтримка венчурних (ризикових) підприємств

Новостворені підприємства спочатку фінансують їхні заснов­ники або партнери. Якщо ж трапиться, що потрібні будуть додат­кові кошти, звичайні банківські кредити можуть виявитися недо­ступними для таких підприємств.

Венчурні капіталісти надають грошові кошти для фінансу­вання нових фірм або проектів в обмін на участь у власності цих фірм з метою отримання прибутків від своїх інвестицій'. Венчур­ний капітал можна використовувати і для створення компанії, од­нак, як звичайно, його вкладають у підприємство через п'ять-шість років після створення2. Цей капітал також часто використовують і для викупу цілої компанії або окремих її частин (відділень, за-

_____

1 Современный бизнес. Т. 2. С. 445. 2 Дамари Р. Финансы и предпринимательство. Ярославль: Елань, 1993. С.47.

309

водів, філій, представництв) керівниками компанії, які стають влас­никами й одночасно керуючими компанії або її частини.

Інколи венчурних капіталістів називають приватними інвес­торами. Інституційним оформленням венчурного капіталу є вен­чурна компанія. До 50-х років венчурна інвестиційна діяльність була монополією багатіїв, інвестиційних банків.

У венчурних фірм невеликий штат співробітників, проте вони можуть оперувати достатньо великим капіталом. Часто для роботи в них залучають вузьких спеціалістів з конкретних галу­зей, виробництв або технологій.

Після війни інституціалізація венчурного капіталу в світовій економіці активізувалася. Нині можна виділити чотири типи вен­чурних компаній1. Передусім це малі інвестиційні компанії, які поєднують приватні капітали та державні фонди і вкладають їх у нові або новостворені малі фірми. Цим малим інвестиційним ком­паніям надають податкові пільги і державні субсидії.

Наприкінці 60-х років виникали дрібні приватні венчурні ком­панії партнерського типу.

Іншим типом венчурних компаній є регіональні фонди вен­чурного капіталу.

Венчурні компанії лише управляють фондами венчурного ка­піталу. Власниками цих фондів переважно є банки, пенсійні фон­ди, великі корпорації, місцеві органи влади, інвестиційні фонди тощо.

Масштаби венчурного фінансування в Україні залежать як від нагромаджень грошового капіталу, так і від прийнятної зако­нодавчої бази.

Економіка України є настільки ризикованою, що сподівати­ся на серйозний розвиток венчурного бізнесу не доводиться. На­явні в Україні інвестиційні компанії працюють, в основному; з

_____

1 Хирзич Р. Питерс М. Предпринимательство, или как завести собственное дело и добиться успеха. Вып. 3. М.: Прогресс-Универс, 1993. С. 66-68.

310

приватизаційними майновими сертифікатами. Все це є результа­том системної кризи, в якій перебуває сьогодні суспільство. Про­те, венчурний капітал в Україні розвивається і в майбутньому може стати значним джерелом інвестиційних ресурсів.1

Зазначимо, що для успіху венчурного капіталу потрібно ство­рити державні фонди, які б надавали позики або гранти фірмам. Державні фонди можна використовувати для організації промис­лових парків чи ділових інкубаторів, фінансування наукових дос­ліджень у галузі технологій, придатних для комерційного засто­сування підприємцями.