10.3. Державна підтримка малого підприємництва

Розвиток та підтримка підприємництва в сучасних умовах є одним із пріоритетів державної економічної політики. З цією метою Кабінет Міністрів України прийняв постанову від З квітня 1996 p.

Незважаючи на низку заходів для стимулювання підприєм­ництва, вжитих на державному рівні, зростання ділової активності малого бізнесу відбувається повільно.

Місце малого бізнесу у формуванні регіонального ринку відображене на рис. 10.2.

293

Рис. 10.2. Характеристика малого бізнесу та його вплив на формування регіонального ринку.

Наразі немає дієвої системи фінансування, кредитування та страхування малого бізнесу. Обмеженість фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів зумовлює потребу розвивати франчайзингову1 систему співробітництва малого і великого підприємництва з метою формування договірних взаємовідно­син між ними, відродження виробництва, гуртово-роздрібної торгівлі та сфери обслуговування, залучення матеріально-фінан­сових ресурсів і використання навиків роботи кваліфікованих спеціалістів.

У містах зростання кількості малих підприємств (МП) зумо­вило створення регіональних центрів. Адже жодному із діючих МП не під силу мати, наприклад, свій обчислювальний центр та

_____

1 Франчайза (франц.) - тип комерційних відносин; угода, яка супроводжується, як правило, технічною допомогою.

294

інші об'єкти виробничої і соціальної інфраструктури. Об'єднан­ня їхніх зусиль дасть змогу вирішити цю проблему.

Становлення малого бізнесу без надання пільгової допомоги у формуванні стартового капіталу на підставі оцінки інвестицій­ної обгрунтованості бізнес-планів є проблематичним. Вивчення досвіду малого підприємництва в розвинутих країнах свідчить, що сприяти його розвитку можна лише шляхом поєднання, узгод­ження, комбінування різних форм, методів, засобів регулювання і підтримки, головними серед яких є: фінансово-кредитна підтрим­ка, яка передбачає прямі гарантовані позики, цільове субсидію­вання, пільгове кредитування, гарантії перед кредитними товари­ствами, цільове бюджетне фінансування, створення різних кре­дитно-фінансових та інвестиційних організацій; сприятлива по­даткова політика, яка передбачає формування системи пільгового оподаткування, надання права прискореної амортизації і вилучен­ня амортизаційних відрахувань з об'єктів оподаткування; інфор­маційно-консультативна підтримка, що забезпечує інформаційне обслуговування, надання консультативної допомоги з усіх питань становлення і функціонування малих бізнесових структур: орга­нізаційно-управлінська підтримка - технологічне навчання, до­помога в інноваційній сфері, технічна допомога.

Перелічені форми і засоби сприяння розвитку малого бізне­су в більшості країн передбачені державними програмами, спря­мованими на підтримку і стимулювання розвитку МП. Несистемність та непослідовність дій на підтримку малого бізнесу в Україні зумовили повільні темпи його розвитку. Тому Президент України указом від 12 травня 1998 p., № 456/98 "Про державну підтримку малого підприємництва"1 визначив таке.

1. Вважати підтримку малого підприємництва одним з най­важливіших завдань державної політики, яку вести за такими на­прямами:

формування інфраструктури підтримки і розвитку малого підприємництва;

_____

1 Про державну підтримку малого підприємництва: Указ Президента України від 12 трав. 1998 p.. №456/98 //Галицькі контракти. 1998. №33. C. 79-80.

295

створення сприятливих умов для використання суб'єктами малого підприємництва державних фінансових, матеріально-тех­нічних та інформаційних ресурсів, а також науково-технічних розробок і технологій;

запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності;

удосконалення підготовки, перепідготовки і підвищення ква­ліфікації кадрів для суб'єктів малого підприємництва;

фінансова підтримка інноваційних проектів.

2. Державна підтримка малого підприємництва ведеться згідно з державною та регіональними програмами підтримки малого підприємництва, які затверджують відповідно до законодавства.

Державна та регіональні програми підтримки малого підпри­ємництва спрямовані на реалізацію таких головних заходів:

удосконалення нормативно-правової бази з питань розвитку і підтримки малого підприємництва;

фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва;

створення бізнес-інкубаторів, бізнес-центрів, консультацій­них та інформаційних систем тощо;

удосконалення системи підготовки, перепідготовки і підви­щення кваліфікації кадрів для малого підприємництва;

створення сприятливих умов для залучення до підприємниць­кої діяльності соціальне незахищених категорій населення -інвалідів, жінок, молоді, звільнених у запас військовослужбовців, безробітних тощо;

сприяння в отриманні суб'єктами малого підприємництва приміщень (будівель), обладнання, потрібних для ведення підпри­ємницької діяльності, а також інформаційних матеріалів;

залучення суб'єктів малого підприємництва до виконання на­уково-технічних і соціально-економічних програм, поставок про­дукції (робіт, послуг) для державних потреб;

фінансового забезпечення програм підтримки малого підпри­ємництва з коштів державного та місцевих бюджетів, позабюд­жетних коштів, у тому числі, одержаних від приватизації держав­ного майна та інших джерел фінансування.

296

Обсяг щорічних асигнувань на державну підтримку малого підприємництва визначений у видатковій частині Державного бюд­жету України та Державній програмі приватизації. Розпорядни­ком цих коштів є Державний комітет України з питань розвитку підприємництва.

Державну підтримку малого підприємництва забезпечують Державний комітет України з питань розвитку підприємництва, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місце­вого самоврядування.

Органам державної влади та місцевого самоврядування ре­комендовано виділяти для підтримки малого підприємництва кошти у розмірі не менше 0,5 % річних доходів відповідних бюд­жетів.

До Закону України ''Про підприємництво" внесено низку змін, зокрема, щодо суб'єктів малого підприємництва. На підставі цьо­го Закону суб'єктом малого підприємництва є юридична або фізич­на особа, яка займається підприємницькою діяльністю і відпові­дає одночасно таким чотирьом вимогам:

кількість усіх працівників не перевищує 50 осіб (враховую­чи сумісників, контрактників, працівників усіх філій і підрозділів);

обсяг виторгу від продажу товарів (робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн грн;

у статутному фонді засновники (учасники) — юридичні осо­би, які самі не є суб'єктами малого підприємництва - можуть мати частку не більше 25%;

суб'єктом малого підприємництва не може бути довірче то­вариство, страхова компанія, банк, інша фінансово-кредитна та небанківська фінансова установа.

Введено також поняття мікропідприємства, яким є суб'єкт малого підприємництва, у якого всіх працівників не більше 10 осіб, а обсяг виторгу від продажу товарів (робіт, послуг) - не більше 250 тис. грн. за рік.

Міністерство економіки України 30 вересня 1998 p. на вико­нання відповідного указу Президента затвердило Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку для суб'єктів малого

297

бізнесу, які оберуть спрощене оподаткування. Ця форма передба­чає два варіанти:

1) просту форму бухгалтерського обліку;

2) форму бухгалтерського обліку з веденням реєстрів обліку.

Проста форма бухгалтерського обліку, передбачає ведення Книги обліку господарських операцій і Відомості обліку заробіт­ної плати, тоді як друга - ведення дев'яти реєстрів. Проста форма дає змогу за один робочий прийом виконати хронологічний і сис­тематичний запис господарських операцій, отримати в одному реєстрі дані для складання бухгалтерської звітності, використо­вуючи метод подвійного записування й документування. Реаліза­ція продукції, товарів, робіт і послуг у цій формі відображена за єдиним принципом нарахування - після відвантаження готової продукції, товарів, підписання документів про виконані роботи і надані послуги.

Суб'єкти малого бізнесу не зобов'язані вести облік витрат за статтями калькуляції, видами продукції, робіт і послуг, у розрізі місць виникнення витрат та ін.

Той суб'єкт малого бізнесу, який обрав спрощене оподатку­вання доходів на підставі єдиного податку, є платником податку на додану вартість, однак не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):

податку на прибуток;

податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності);

плати за землю;

збору за спеціальне використання природних ресурсів;

збору до Фонду Чорнобиля;

збору до Державного інноваційного фонду;

збору на обов'язкове соціальне страхування;

відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;

комунального податку;

податку на промисел;

збору на відрахування до Пенсійного фонду;

298

збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

внесків до фонду соціального захисту інвалідів.

У сучасних умовах підприємства малого і середнього бізнесу функціонують при недосконалому нормативно-правовому забезпе­ченні. Деякі види діяльності малого підприємництва надмірно рег­ламентовані чинними нормами законодавства, що негативно впли­ває на економічний та фінансовий стан таких підприємств.

Можлива реакція підприємств на втручання держави відоб­ражена у табл. 10.1.1 Тому актуальним завданням є вдосконален­ня існуючих та прийняття нових законів з метою створення опти­мальних умов для найефективнішого функціонування МП. Зокрема:

у Законі України "Про підприємництво" доцільно скоротити перелік ліцензованих видів діяльності та спростити механізм от­римання ліцензій;

у Законі України ''Про господарські товариства" з метою по­легшення порядку створення господарських товариств треба змен­шити розміри мінімального статутного фонду;

у Законі України "Про державну податкову систему в Україні" доцільно ввести норму про часткове звільнення від оподаткуван­ня протягом перших двох років діяльності новостворених малих підприємств;

у проекті Закону України "Про взаємне кредитування" потрібно передбачити створення механізму взаємного кредитування суб'єктів підприємництва, пошуку нових джерел інвестування.

Формування оптимальної правової бази з метою підтримки та розвитку малого бізнесу повинно супроводжуватися створен­ням механізму постійного аналізу реалізації нормативних актів, які регулюють державну підтримку малого підприємництва, оцін­ку ефективності дії цих актів та підготовку пропозицій щодо їх удосконалення.

_____

1 Ковальов Д., Сухорукова Т. Економічна безпека підприємства // Економіка Ук­раїни. 1998.№10.С.49.

299

Таблиця 10.1 Можлива реакція підприємства на втручання держави